Богданські смереки, або Похвала глупоті

Богданські смереки, або Похвала глупоті

Дні віку нашого — сімдесят літ,

 а як при силі — вісімдесят літ,

 і найкраща пора їх — труд і хвороби:

 час швидко минає, і ми зникаємо.

Псалтир, псалом 89:10

 

Давно збирався зробити цей допис, але все якось руки не доходили. Тема місцева, соціальна, актуальна для богданської сільської громади і може для широкої аудиторії нецікава. Хоча спробую надати матеріалу ширшого звучання та більш загальних висновків.

У 2017 році Рахівщиною пронеслися два буревії. Один – наприкінці літа, другий – на початку осені. Обидва буревії накоїли багато лиха, повалили багато дерев, лісу, знеструмили населені пункти тощо. Але про це трохи згодом. Спочатку заглянемо трохи в історію. Так, в 2012 році в Рахівському районі трапилися два трагічні випадки, коли старі дерева повалилися та забрали з собою людські життя. Після зазначених подій головою обласної державної адміністрації було видано розпорядження, яким органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, установи, організації зобов’язали обстежити та зрізати аварійні дерева в межах населених пунктів та вздовж шляхів сполучень. Питання було на контролі в місцевих державних адміністраціях, контролювався хід виконання відповідного розпорядження. Я тоді, як сільський голова, зорганізував видалення цілої низки аварійних дерев в межах населеного пункту с. Богдан. Добрі наслідки цього видалення проявили себе під час буревіїв у 2017 році, адже, не дивлячись на потужний буревій, в межах села, за винятком сільського цвинтаря, було повалено лише два дерева.

Тоді ж, у вересні 2013 року, відповідно до зроблених дозвільних документів були зрізані старі смереки, уражені хворобами (коренева губка, коренева гниль, короїд), що росли на південному краю сільського кладовища над дорогою, що веде в урочище Чокай-Клифа. Їх вік добігав кінця. До речі, якщо б тоді вони не були зрізані, всі вони були б повалені вітром у 2017 році на кладовище і, зрозуміло, поламали б пам’ятники померлим, тобто завдали значних матеріальних збитків родинам померлих родичів, позаяк вітер дув саме з півдня, з території Румунії.  Відразу після їх зрізання почався театр абсурду. Посипалися дзвінки на гарячу лінію, скарги в обласне управління екологічної інспекції, обласну прокуратуру (копію скарги додаю).  Так звані сільські «екологи» підняли ґвалт, мов рубають дерева, знищують екологію, тощо. Особливу наполегливість проявили тоді такі «активісти» як Марія Морочило, Степан Шорбан, Юрій Процюк. А скарга, на мою думку, була написана автором багатьох подібних «творчих дописів», якого легко впізнати за лексикою. До речі, його підпису  під текстом скарги немає. Підписанти в більшості були або обмануті, або виявилися залежними від деяких осіб. Але треба дати належне першому, чиє прізвище  зазначене у скарзі – Василю Зіничу, який відмовився підписати заготовлену скаргу (його підпису під прізвищем немає). Навпаки, він тоді прийшов у сільраду, попросив надати йому ознайомитися з дозвільними документами і відповідно зробив висновки та повідомив, що проти мене готується пасквіль. А далі... Далі була перевірка фактів представниками обласної екоінспекції та правоохоронних органів. Створена була фахова комісія з представників Карпатського біосферного заповідника для вивчення ситуації. Треба дати їм належне, перевірка фактів проведена об’єктивно, неупереджено.

Зрозуміло, «активістами» зазначена акція була проведена на певне політичне замовлення. Колективну змову тодішньої панівної у районі політичної партії та ряду впливових осіб села, які використали заангажованих опозиціонерів Петра Ференца. Зокрема цю акцію підтримали всі три лісничі Рахівського ДП ЛДГ лісництв, що розташовані в селі Богдан (М. Грапенюк, М. Зварич та В. Кабаль).

Але, Бог з ними, з тими ференцовими опозиціонерами та тими зрізаними смереками. Справа в тому, що ще залишені дерева несуть велику загрозу кладовищу. Восени 2016 року на сесію ради прийшов священник православної громади Володимир Руснак з усним клопотанням про потребу зрізати решту дерев на кладовищі. На що сільський голова Степан Мільчевич резонно відповів, що попередньому сільському голові пробували шити  кримінал, а мені навіщо лишнього клопоту. Але треба зауважити, що на сьогодні ситуація докорінно помінялася. Авантюризм сільських «екологів» проявив себе у всій красі, хоч спливло дуже мало часу. Більшість дерев, уражени хворобами, посохли. Ще у 2015 році одна смерека була звалена вітром і, впавши, мало що не зачепила обійстя найближчого мешканця (сусіда кладовища) Миколи Приймака. А ось буревій 2017 року зламав та вивернув з корінням декілька смерек (фото додається). На щастя, більшість впали в протилежний від кладовища бік і тому не зачепили нагробних пам’ятників, а то вже б «сільським екологам» «дякували». До речі, цю подію «сільські екологи» скромно промовчали, не стали писати скарги на буревій, гідрометцентр, мольфарів, чи навіть Бога.

Та все ж залишені ще смереки несуть велику загрозу і їх необхідно зрізати. Хоча, у зв’язку із рельєфом місцевості, де ростуть ці дерева, зрізання їх потребує неабиякої майстерності та продуманості, щоб не пошкодити нагробні пам’ятники, або ближчі будівлі. Процес видалення цих дерев є дуже трудомісткий. Тим не менше, ніхто інший, крім органу місцевого самоврядування, не має права організовувати їх зрізування, адже кладовище знаходиться в комунальній власності. У випадку нового буревію, повалені дерева на могильні пам’ятники можуть спровокувати появу позовних заяв у суді до сільського голови на відшкодування завданих збитків, позаяк всі ці питання належать до функціональних обов’язків посадових осіб органу місцевого самоврядування. Тепер зима, можна спокійно виготовити дозвільні документи, зрізати їх з найменшою шкодою. Адже це не надумана, а реальна сільська проблема. А «екологи» тепер будуть сидіти тихо, та й ніхто на них не буде зважати. Час все розставив по місцях. Але приймати рішення повинні посадові особи органу місцевого самоврядування. Їм видніше, що робити. Просто, щоб не склалася парадоксальна ситуація, коли   Ференца переслідували за те, що зрізав дерева, а Мільчевича за те, що не хоче їх зрізати.
 

Післяслово

Дана стаття  написана мною, з одного боку, з метою озвучення та реального вирішення проблеми, позаяк на кладовищі, не далеко від стоячих ще смерек, поховані і мої батьки. А з другого – для того, щоб вписати в літопис села діяння «героїв», чи, точніше антигероїв, подібно як це зробив у своїй книжці «Похвала глупоті» Еразм Ротердамський. Кожна людина, а не лише представники влади, несе моральну відповідальність за громадську діяльність, позицію тощо. І важливо, щоб не траплялося того, що онукам буде соромно за дії, вибір, позицію своїх предків. Тому до всього треба ставитися відповідально. Адже час розставляє все по місцях. І від пильного ока історії нічого не сховаєш. І необдумані вчинки обов’язково вернуться бумерангом, як у випадку зі старими смереками сільського кладовища села Богдан.

Скарга, організована так званими «сільськими екологами» у 2013 році

Деревина зі зрізаних смерек на кладовищі . Фото 2013 року

Фотографії зроблені у жовтні 2017 року. На знімках добре видно як повалені буревієм смереки, так і ще стоячі, але посохлі, хворі  і перестиглі дерева

16 січня 2018р.

Теги: смереки, Богдан, Ференц

Коментарі

наука 2018-03-20 / 16:13:45
Цікаво,цікаво,а яка література на поличці за кріслом ,за спиною у начальників лісгоспів:33-економіка,чи 63-сільське господарство-лісництво???Конституція,комунальне господарювання!?По читанню інтелект,по інтелекту-професіоналізм!

книгознавець 2018-02-12 / 12:35:43
Пане,Петре,напевно,ви один із голів сільради,який має поличку із краєзнавчою літературою,тобто знає:історію області,району,села і так далі,а поличка із краєзнавчою літературою,має бути у кожного голови сільради.І ще є така людська філософія:хочеш бути щасливим,шукай сім родових поколінь і вклонися їм!Це про цвинтар.

**** 2018-02-09 / 15:22:45
У будь-якому вирішенні питання,потрібен науковий підхід,коли дерева рубати,а коли садити,мають знати фахівці експерти. Цвинтарі: культура цвинтарів,зелена зона цвинтарів,усе має бути виміряно,виважено грамотно, науково,згідно КОДЕКСУ життя.Згідно загальноприйнятих людських правил.Житловий комплекс і цвинтар має мати певну відстань!!!

Микола 2018-01-20 / 01:54:49
Проблема дійсно до кінця не вирішена. Старі дерева треба зрізати, але на їх місце треба посадити інші. Раз смереки, з часом, доставляють клопіт, то цвинтар можна би обсадити туями. Тема із скаргами - типічний людський фактор, на жаль, як писав М. В. Гоголь: "Такого сокровища (не довольних борців) на нащій землі було в достатку в усі часи".

Олена 2018-01-17 / 23:49:44
Я мешканка с. Богдон яка проживаэ по вул. Бребоя над нами тоже хочуть зробити кладовище яке хочуть розташувати у молодому лиси и вони хочуть аби було прямо мени над хатов скажить буть ласка, чи то так мож робити екология недозволяэ, але вони хочуть зробити липови документи наш вичний депутат Боднар М.А Из нашими кураторами церкви. Мож дес купити землю на ривному мисци, а не дертиси в корчи. Най роблять кладовиче там де згорила наша початкова шлкола, чи там на ту землю мают око тай там на ривному мисци а ни дряпотиси в бердо.

Іван 2018-01-17 / 22:51:56


А тепер те саме напишіть від власного імені. Як власник блогу. А не анонімно. Щоби відповідати за слова. тут - не помийниця. Коментар видалено. Адмін


Степан Крук - автору 2018-01-17 / 20:55:17
Ви під богданськими смереками поховали глупоту! Цією публікацією...Вітаю!

читач 2018-01-16 / 22:07:41
Тут н1чого не зробиш, дерева тоже помирають, але коли п1д видом сухостою (як навкол м. Ужгорода) вирубують здоров1 молод1 дуби, то тут треба, тим хто це робить, обрубувати руки.


Петро Ференц
Публікації:
/ 12Родина Поповичів з Богдана
/ 5Освітній закон і Угорщина. Історичний контекст і завдання на перспективу
З літопису села
Український чин Закарпаття в період угорської окупації та початку встановлення радянського тоталітарного режиму (1939-1945 рр.)
/ 4Пам’яті батька
/ 2Юрій Ерстенюк. На таких тримається Україна
/ 1"Золотий" вересень
/ 1Хата Калинюка
/ 10Михайло Тиводар. Слово про Вчителя
/ 36Бібліотека, фітнес і комунальне майно
/ 2Старе гуцульське фото з ХІХ століття
/ 12Гра на бідності
/ 1Українська суспільна думка 30-х років про соціальний устрій, великий бізнес і соціальну справедливість (ДОКУМЕНТ)
/ 2Чи вирветься Україна із обіймів олігархату?
/ 15Впізнати їх
/ 29Богдан, школа і "каптьорка"
/ 8Ференц – «корупціонер»!
/ 2До других роковин з дня смерті Ярослава Дашкевича
/ 12Чи побував Іван Франко на Закарпатті?
/ 11Чи візьме Богдан участь в "Гуцульській бринзі"?
/ 28День Незалежності в Богдані: А Партія регіонів – проти!
/ 23Громада села Богдан обурена діями сільських депутатів
/ 49Ситуацію в селі Богдан скеровують на Баранинський шлях розвитку
/ 3Гуцульська балада про Другу Світову війну
» Всі записи