З літопису села

Джерела є основою для вивчення історії, подій минулого – як ширшого масштабу, так і регіональної та місцевої історії. У селі Богдан таким джерелом місцевої історії є і церковний літопис, який вели священнослужителі села місцевої парафії.

З літопису села

Даний літопис в основному вівся латинською та угорською мовами. Але є і тексти, написані українською мовою зразка ХІХ століття, тобто суржиковим варіантом поєднання церковно-слов’янської та розмовної мов.  Два такі тексти  викликають особливий інтерес, позаяк вони проливають світло не лише на події з історії села Богдан, але й ширші, крайові. Зокрема, відносини держави і церкви, контакти з адміністративним центром Марамороського комітату містом Сигіт, українськими селами Південної Мараморощини (тепер території Румунії), контакти з галицькою інтелігенцією тощо, і тому вони варті опублікування. Написані вони, очевидно, місцевим парохом о. Іваном Браною.   Рукописний текст написаний каліграфічно, в народовецькому стилі (течія в другій половині ХІХ століття) і тому є читабельним. Пропоную його читачеві – насамперед тим, хто цікавиться історією села, Рахівщини, краю.

Скажу ще декілька слів про автора текстів літопису о. Івана Брану, оскільки його ім’я в місцевій історій піддано забуттю. Еру радянського  атеїзму з початком 90-х років замінено на чіткі призми конфесійного фундаменталізму і тому імена, які по конфесійних критеріях не вписалися у формат релігійно-конфесійних канонів, у місцевих релігійних громадах не популяризуються. Храм, який споруджено у селі Богдан за активного старання греко-католицького священика Івана Брани, сьогодні перебуває у користуванні православної громади Московського патріархату. І тому його імені з богданців майже ніхто не знає, адже про нього їм ніхто не розповідає.  А тим часом місцевим парохом у Богдані Іван Брана прослужив 60 років. Переймався не лише вузькими церковними, релігійними питаннями, але й Богданом і богданцями, відстоював їх інтереси, вів активну просвітницьку діяльність. Про його просвітницьку роль згадував у своїх творах відомий громадський діяч Галичини, письменник, засновник першої русько-української політичної партії (РУРП) Михайло Павлик.  Мав тісні контакти з галицькою народовецькою інтелігенцією. Був послом (депутатом) до Сойму (парламенту). Його зятем (чоловіком прийомної дочки   Терезії) був відомий громадський діяч з Галичини, греко-католицький священик Олексій Заклинський, який був в 1848 році членом Головної Руської Ради у Львові та членом української делегації на історичний Слов’янський Конгрес у Празі, відомий під назвою Весна Народів. Останній був частим гостем  у Богдані в свого тестя, згадується в тексті літописного документу, який подаю нижче. Помер о. Іван Брана 1901 року. Похований  біля церкви села, яку ж  сам і побудував.

З літопису села

Церква Різдва Пресвятої Богородиці в селі Богдан, про яку йдеться в тексті літопису.  Фотокопія з картини Василя Поповича. На картині зображена церква до часу порушеного екстер'єру у зв’язку з пізнішими забудовами недільної школи, приміщення для свічок та фарбування церкви в блакитний колір, тобто у своєму історичному вигляді

18 липня 2017р.

Теги: Богдан, літопис, Іван Брана


Петро Ференц
Публікації:
Український чин Закарпаття в період угорської окупації та початку встановлення радянського тоталітарного режиму (1939-1945 рр.)
/ 2Пам’яті батька
/ 2Юрій Ерстенюк. На таких тримається Україна
/ 1"Золотий" вересень
/ 1Хата Калинюка
/ 9Михайло Тиводар. Слово про Вчителя
/ 35Бібліотека, фітнес і комунальне майно
/ 2Старе гуцульське фото з ХІХ століття
/ 12Гра на бідності
/ 1Українська суспільна думка 30-х років про соціальний устрій, великий бізнес і соціальну справедливість (ДОКУМЕНТ)
/ 2Чи вирветься Україна із обіймів олігархату?
/ 15Впізнати їх
/ 28Богдан, школа і "каптьорка"
/ 8Ференц – «корупціонер»!
/ 2До других роковин з дня смерті Ярослава Дашкевича
/ 12Чи побував Іван Франко на Закарпатті?
/ 11Чи візьме Богдан участь в "Гуцульській бринзі"?
/ 28День Незалежності в Богдані: А Партія регіонів – проти!
/ 23Громада села Богдан обурена діями сільських депутатів
/ 49Ситуацію в селі Богдан скеровують на Баранинський шлях розвитку
/ 3Гуцульська балада про Другу Світову війну
» Всі записи