Хата Калинюка

Питання місцевої історії сіл, селищ, містечок, родин, осіб має все-таки більш широке загальне значення. Адже з таких частинок зіткана загальна історії народу, хоча і не зводиться лише до нього. З місцевими історіями тісно пов’язані також старожитності, етнографічні, культурно-історичні цінності, які одночасно можуть виступати і як об’єкти туризму. До таких належить і Хата Калинюка та історія цієї родини з села Богдан.

Хата Калинюка

Хата  має більше півтора століття, адже, згідно з польовими етнологічними дослідженнями, які я проводив ще у 80-х роках минулого століття, побудована вона була у 1834 році. Про це мені тоді заявив один із тодішніх мешканців цього будинку, нині покійний Григорій Калинюк.  

Побудована ця оселя у класичному гуцульському стилі з чотирисхилимдахом,  у півдерева, без цвяхів, з добротного лісу, який за такий великий часовий відрізок зберігся напрочуд добре. За мірками того часу, це була добротна будівля заможного ґазди. Будинок в основному зберіг екстер’єр та інтер’єр своєї минувшини. Впадає в око збережена автентична піч, старий плетений комин. Хата майже не зазнала пізніших реконструкцій за винятком хіба-що заміни старої дерев’яної покрівлі з колотих дощок-драниць шифером та нанесення глиняної  штукатурки і побілки стін та стелі.

Таких будівель на сьогодні збереглося надзвичайно мало. Однозначно дана будівля належить до пам’яток гуцульської дерев’яної архітектури. Для села Богдан вона може виступати привабливим об’єктом для пошановувачів старожитностей та туризму. Одночасно, родина, котрій належить цей будинок, може отримати додаткові кошти від відвідувачів. В цій старій гуцульській хаті прожило декілька поколінь  родини Калинюків. На даний час в будинку проживає один з нащадків цієї родини, теж Григорій Калинюк.

Чи є в родини розуміння і бажання збереження цієї оселі і надалі – невідомо. Чи просто розберуть її і на звільненім місці побудують новий сучасний будинок? А поки що проілюструємо фотографії цього будинку для унаочнення сучасного його стану.

Окрім іншого, сам будинок має і дещо глибшу свою історію. Важливо знати людей, які проживали в цьому будинку, з чиїм іменем пов’язана ця історична будівля. Найперше це те, що в цьому будинку народився і виріс один з скромних представників української інтелігенції Закарпаття 20-30-х років минулого століття Петро Калинюк. З його іменем асоціюються вибори до Сойму Карпатської України 12 лютого 1939 року, позаяк саме він був головою Центральної виборчої комісії з виборів до Сойму Карпатської України. Він брав активну участь і в подіях на зламі історичних епох пов’язаних з вибором української орієнтації Закарпаття. Петро Калинюк – учасник Мараморош-Сігетського зїзду у грудні 1918 року, який прийняв історичне рішення про скликання всезакарпатського з’їзду у Хусті 21 січня 1919 року, який в свою чергу прийняв історичне рішення «Про возз’єднання з Україною».

Цікавими є фотографії, які збереглися, що зображують давню дружню, згуртовану родину Калинюків. Одна фотографія – з 1909 року, друга – з 1954. Фотографії цінні своїм правдивим історичним, етнографічним відображенням людей, одягу, духу часу. Бо яка ж може бути історія без людей? Тому важливо ідентифікувати їх, трохи дізнатися про їх долю, бо це ж – частина історії родин, а отже – й історія народу.

На фотографії 1909 року зображена родина Калинюків:

Зліва направо: внизу сидять доньки Дося, Олена, Анна (моя покійна бабуся). Другий ряд: донька Параска (стоїть), сидить на колінах у батька син Григорій, сидить (батько) Григорій Калинюк,  (мати) Калинюк (Чолій) Дося, а на руках тримає Доньку Софію, стоїть син Петро. В третьому ряду стоять: донька Марія з своєю дитиною на руках Гафією, зять Піцура Юрій, донька Гафія, син Микола і невістка Молдавчук Дося. Позаду стоять Зять Шорбан Микола та син Іван.

На другій фотографії з 1954 року зображені особи з родини Калинюків, які були вище зображені на попередній фотографії з 1909 року. Зліва на право: У першому ряду  Олена, Григорій, Анна. У другому Параска, Дося, Марія і Гафія.

30 червня 2016р.

Теги: хата калинюка, Богдан, гуцул

Коментарі

патріот 2016-07-03 / 03:18:25
Такі хати треба або під охорону, або викуповувати - і в обласний скансен.


Петро Ференц
Публікації:
Український чин Закарпаття в період угорської окупації та початку встановлення радянського тоталітарного режиму (1939-1945 рр.)
/ 2Пам’яті батька
/ 2Юрій Ерстенюк. На таких тримається Україна
/ 1"Золотий" вересень
/ 9Михайло Тиводар. Слово про Вчителя
/ 35Бібліотека, фітнес і комунальне майно
/ 2Старе гуцульське фото з ХІХ століття
/ 12Гра на бідності
/ 1Українська суспільна думка 30-х років про соціальний устрій, великий бізнес і соціальну справедливість (ДОКУМЕНТ)
/ 2Чи вирветься Україна із обіймів олігархату?
/ 15Впізнати їх
/ 28Богдан, школа і "каптьорка"
/ 8Ференц – «корупціонер»!
/ 2До других роковин з дня смерті Ярослава Дашкевича
/ 12Чи побував Іван Франко на Закарпатті?
/ 11Чи візьме Богдан участь в "Гуцульській бринзі"?
/ 28День Незалежності в Богдані: А Партія регіонів – проти!
/ 23Громада села Богдан обурена діями сільських депутатів
/ 49Ситуацію в селі Богдан скеровують на Баранинський шлях розвитку
/ 3Гуцульська балада про Другу Світову війну
» Всі записи