Фестивальна візитівка України

Загалом, як зазначає викладач кафедри туризму УжНУ Олександр Коваль, усі фестивалі на Закарпатті умовно можна поділити за їх тематикою, місцем проведення і типом тих чи інших подій. Наприклад, "серцем" гастрономічного і винного туризму є традиційні фестивалі вина. П'ять із них – найбільші. Перший – фестиваль меду та вина у Мукачеві "Червене вино" – є найдавнішим (проводиться з 1996 року) і вже виробив свої традиції. Це свято відоме і за межами нашої області, тому туроператори, плануючи маршрути і продаючи тури на Закарпаття, не оминають його відвідин. Оскільки захід проводиться на Старий Новий Рік, учасниками його є не лише приватні винороби і продавці медової продукції, а й щедрувальники, які своїми виступами привертають увагу відвідувачів. Усе це підвищує анімаційність, атрактивність та привабливість самої події.

Щороку в березні відбувається фестиваль "Біле вино" у Берегові, який показує традиції цього виноробного краю.

Наступним фестивалем меду і вина є "Сонячний напій", що проводиться у травні в Ужгороді. Знову ж таки, він допомагає продемонструвати продукцію великої кількості виноробів, адже не всі мають змогу відвідати іншу місцевість зі своїм продуктом.

Замикає період зимово-весняних винних фестивалів виноградівська "Угочанська лоза", яка, по суті, дає змогу виноробам продати залишки минулорічного вина. Фестиваль відображає традиції виноробного краю, культуру, побут, життя виноробів та виноградарів району.

Восени проводиться фестиваль молодого вина "Божоле", який відбувається в Ужгороді. Він є унікальним, адже це єдиний в Україні фестиваль, де продають молоде вино.

"Ведучи мову про винний туризм, ми говоримо про культуру споживання вина, традиції виноробів і традиції наших краян, пов'язані з життям та побутом, що вони і демонструють. А туристи охоче купують для цього тури на Закарпаття", – каже Олександр Коваль.

Наступною когортою гастрономічних фестивалів є так звані тваринницькі фести. "У нас є добрі традиції проводів отар на полонину, – продовжує розмову викладач кафедри туризму УжНУ. – Навколо цієї традиційної для нашого краю діяльності розвинувся специфічний різновид туризму, тобто спрямування туристів у місця, визначені жителями тих чи інших сіл як місця збору отар, або відвідини тих же господарств на полонинах – що успішно і  практикується на Рахівщині, Міжгірщині та в інших гірських районах. Звичайно, цей туризм пов'язаний і з культурою виробництва сиру, вовни та її переробки. Поруч із цим маємо фестиваль сиру "Рахівська бринза", який традиційно проводиться у другу неділю вересня. Він дає змогу вівчарям показати і продати свою продукцію".

Іншими "тваринницькими" фестами нашого краю є Фестиваль бика у Тячеві та Фестиваль гентешів (різників) у селі Геча Берегівського району. Фестиваль різників є демонстрацією своєрідної культури виробництва свинини: від моменту заколювання свині і до готування смачних м'ясних страв. На цей фестиваль з'їжджаються туристи не лише з України, а й з-за кордону. Вони мають нагоду ознайомитися з повним процесом обробки м'яса – аж до появи його на м'ясних прилавках та у власній тарілці. Тобто турист може побачити те, що він ще ніколи не бачив, а можливо, більше й не побачить, хіба що приїде знову за рік.

Наступний сегмент фестивалів – це фестивалі, пов'язані з продукцією городництва у нашому краї. Наприклад, з капустою пов'язаний Фестиваль голубців. Один такий фестиваль традиційно відбувається у селі Четфолво Берегівського району, другий – у селі Великий Бичків Рахівського району. Минулого року на фестивалі у Великому Бичкові було встановлено рекорд — виготовлено 25 видів голубців. Рекорд було внесено у "Книгу рекордів Закарпаття"

Фестиваль баношу (кукурудзяної каші) у селі Костилівка Рахівського району щороку скликає чимало туристів на традиційну місцеву страву. Звісно, її можна замовити в ресторані, але коли все готується на відкритому вогнищі й винятково з натуральних інгредієнтів, це додає заходу яскравості та привабливості. До того ж турист може долучитися до процесу виробництва, а потім скуштувати кінцевий продукт.

Окремим різновидом фестивалів Закарпаття є так звані культурні фестивалі. Наприклад, фестиваль словацької культури "Словенска веселіца", де словаки демонструють свою культуру, традиції через танці, співи та гастрономію. Такого ж типу – фестиваль румунської культури "Мерцішор" і "Винні бали" угорської культури, які щорічно восени відбуваються по багатьох селах Берегівського району.

Варто відзначити Іршавський район, що має унікальні об'єкти, котрі потребують захисту. Проведення Ковальського фестивалю на території кузні "Гамора" відроджує традиції давньої професії та сприяє туристичній привабливості району й області.

А ще Закарпаття славиться безліччю фестів, які важко віднести до того чи іншого виду. Один із таких – це "Парад наречених", що є родзинкою для нас, а за оцінкою експертів він – найкращий: десятки міст проводять подібні фестивалі за участю наречених, але тільки в нас існує ціла програма заходу, яка підвищує його привабливість. Щороку на ньому встановлюють якийсь рекорд. Торік це була найдовша весільна фата (50 метрів), цьогоріч – це найбільший весільний рушник (27 метрів завдовжки і 3 метри завширшки), які було внесено до вже згаданої "Книги рекордів Закарпаття".

Окремим видом є гумористичні фестивалі – наприклад, "Карпатський словоблуд" та "Ужгородська регата", яка відбувається на річці Уж. Організатори запевняють, що навіть якщо в річці не буде води, сплав усе ж відбудеться.

Спортивними фестивалями наша область, на жаль, не славиться, але вже маємо позитивні зміни: варто відзначити "Ужгородську десятку" — спортивний захід, у якому водночас присутня гастрономія, що демонструє елементи здорового способу життя. Цей фестиваль відроджує традиції нашого краю, оскільки раніше проводились такі спортивні заходи, як відомий ужгородський марафон. Тепер він буде відроджений, і час його проведення збігатиметься зі святкуванням Дня міста.

Існує також багато різних фестивалів, що проводяться приватними підприємцями. Наприклад, Фестиваль французької культури, який приносить на вулиці міста аромат печених каштанів та подих європейського повітря.

Звісно, існує безліч проблем, зазначає Олександр Коваль, але без них – ніяк. Цього року організатори звернули більше уваги на якість, ніж на масовість та кількість фестивалів, адже запорукою успішності фесту є не кількість відвідувачів, а кількість позитивних емоцій, отриманих під час нього. І тут мають значення навіть такі дрібниці, як, наприклад, наявність біотуалетів та належної кількості смітників.

Проте перші кроки для поліпшення ситуації вже зроблені, а спільними зусиллями ми зможемо зробити Закарпаття справжньою туристичною візитівкою України.

Крістіна Пензеш

Теги:

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати