Два паспорти мої…

Українська національна меншина є однією з визнаних в Угорщині. За своєю чисельністю вона посідає 6 місце: згідно з останнім переписом населення, кількість українців тут сягає понад 5 тисяч. Ярослава Хортяні, голова Товариства української культури в Угорщині, зізнається, що мешкаючи в цій державі, всі вони сердечно вболівають за Україну. "Ще в часи, коли організація лише розпочала свою діяльність, ми допомагали нашим співвітчизникам, котрі потрапили в біду: 1998 року від повені на Закарпатті постраждало чимало людей, тому силами нашого товариства було зібрано й направлено в зону лиха 3 каміони гуманітарної допомоги, — розповідає пані Ярослава. — Незважаючи на те, що й самі завжди чекаємо на матеріальну допомогу з України для розвитку національної культури".

Прихильники України серед угорців

Як виявилося, життя нашої громади за кордоном надзвичайно насичене: вже 10 років в Угорщині видають часопис "Громада", десятки двомовних книжок, члени та прихильники товариства мають змогу слухати й дивитися україномовні передачі по угорському радіо та на місцевих каналах телебачення. Відновлені та збагачені українські традиційні свята: Шевченківські дні, Різдво, Великдень, Івана Купала, Зелені свята, а з початку 1998 року щорічно проводиться день Української культури в Угорщині. Все це викликає  пожвавлений інтерес місцевих жителів. Стало традицією влаштовувати літні табори для української молоді. При товаристві працюють три самодіяльні колективи: танцювальний молодіжний ансамбль "Веселка", жіночий хор "Берегині" й український народний театр, діє тут також і недільна школа для дітей та магазин із величезним асортиментом вітчизняних продуктів. Зараз у товаристві працюють над створенням українського садочка. Важливим для угорських українців є увіковічення пам'яті видатних українців та історичних подій:  установлено пам'ятник Тарасу Шевченку, Анастасії та королю Угорщини Ондрашу І, меморіальну дошку Григорію Сковороді, створено меморіал пам'яті жертв голодомору тощо.

Новий закон

"Стосовно прийняття закону про подвійне громадянство для угорців, котрі проживають за кордоном, то у випадку, якщо етнічна батьківщина сприяє відновленню зв'язків, я не бачу в цьому нічого поганого, — коментує пані Ярослава. — Пам'ятаю, коли у 2005 році в Угорщині було голосування щодо надання подвійного громадянства, я свідомо віддала свій голос "за". Звичайно ж, за українською Конституцією це не можливо, але скажіть мені, у час, коли половина населення Криму має російські паспорти, Чернівецької області — румунські, то які ж сьогодні можуть бути в когось претензії з цього приводу! Приємно, що Угорщина поважає усі національні меншини, які проживають на її території, й робить усе можливе для того, аби наблизити Україну до Євросоюзу".

Подібну думку висловив під час зустрічі з журналістами й депутат парламенту Угорської Республіки, голова парламентської комісії з питань Євросоюзу пан Річард Горчік. Серед основних векторів державної політики Угорщини він визначив східне партнерство найбільш пріоритетним. "Україна для нас — найбільший партнер. Це надзвичайно важливо, бо ми маємо багату спільну історію та сучасність. І хоча завжди існують проблеми в партнерстві, я впевнений, що Угорщині вдасться звернути більшу увагу на Україну". Знову ж таки голова парламентської комісії не бачить загроз у наданні етнічним угорцям подвійного громадянства. Тим паче, що Україна в цій ситуації мовчить...

Спірність питання

Охочих набути статус закордонного угорця в цілому світі нині зафіксовано близько 43 тисячі. Ті ж закарпатці, що підпадають під дію нового закону, також не вбачають у цьому документі якихось загроз. Заступник державного секретаря з питань національної політики Жужанна Репаш просить звернути увагу на те, що закон не означатиме приєднання закордонних угорців до соціальної мережі країни, не забезпечить доступ до безкоштовної медицини, освіти, якщо людина не працює в Угорщині й не сплачує всі відрахування. Швидше за все, не дасть і права голосу тим, хто отримає громадянство за цим законом. "Той, хто набуває цей статус, не одержує автоматично всі пільги. Йому потрібно працювати в нашій країні, сплачувати всі державні збори, — констатує пані Жужанна. — Це в жодному разі не є дискримінацією. Просто закон наразі перебуває на стадії розробки, як і конституція нашої країни. І лише восени вже буде прийнятий його остаточний варіант. Тому зараз мені важко щось коментувати".

Представник Соціалістичної партії Угорщини, член рахункової палати Янош Вереш у цій ситуації просить зважити й таке: ті, хто набуде статус закордонного угорця, отримають не лише певні права, а й зобов'язання перед Угорщиною. Тому, допоки закон не ухвалений і конституція країни знаходиться в розробці, просить не робити поспішних висновків.

Анастасія ЛЕСІВ

Теги:

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати