За два роки в Ужгороді відкриють музей міста

Коло питань, якими відає Володимир Юрійович, для нього не нове, оскільки свого часу він був начальником управління у справах культури, спорту, сім'ї та молоді Ужгородської міської ради й управління молоді і спорту Закарпатської ОДА. Тож, як зізнається, на адаптацію на новій посаді багато часу не знадобилося. Тим паче, що нагальних проблем окреслилося чимало.

- Володимире Юрійовичу, який стан справ у ввіреній вам галузі і які питання потребують першочергового вирішення?

- На часі реорганізація напрямів освіти та фізичної культури і спорту, бо від цього залежатиме майбутнє нашої молоді.

Попри те, що нині катастрофічно бракує коштів, ми насамперед повинні привести у відповідний стан спортивні майданчики та стадіон "Авангард". Над цим уже працюємо. На жаль, багато земельних ділянок на "Авангарді" віддано в приватні руки, тож наразі проводимо їхню інвентаризацію, а далі плануємо продовжити реконструкцію самого об'єкта, розпочату ще 8 років тому за міського голови Віктора Погорєлова. Вона не була завершена, адже останні 5 років у стадіон не вкладалося жодної гривні.

- Як відомо, стадіон "Авангард" при-йматиме одну з команд, яка братиме участь в Євро-2012. Чи багато треба вкласти в нього, аби привести до відповідних нормативних вимог, і чи потягне місто самотужки такі роботи?

- Безумовно, місто самотужки не впорається. Сума потрібна досить велика, бо йдеться про те, аби привести до ладу не лише футбольне поле, а й допоміжні поля та споруди. Сподіваємося отримати необхідні кошти з Державного бюджету й ведемо активний діалог із департаментом по проведенню Євро-2012. Відповідно й місто не залишатиметься осторонь, тож спільно ми піднімемо стадіон, і він буде готовий прийняти європейську команду.

Подбаємо і про створення умов для масового заняття спортом. І в цьому зв'язку прагнутимемо наповнення існуючих спортивних споруд, відродимо занедбані, а також підемо назустріч усім, хто бажає вкладати кошти в будівництво нових. А таких уже чимало. Так, за приватні кошти на вулиці 8 Березня зводиться цілий комплекс басейнів; прекрасний спорткомплекс "Зінедін Зідан" побудований на околиці Ужгорода. Днями за допомогою губернатора і меценатів міста на Православній набережній запрацював льодовий майданчик, де ужгородці зможуть кататися на ковзанах навіть при плюсовій температурі. Словом, проектів чимало.

- Ви кажете, що багато людей готові вкладати кошти в спортивні споруди, але ж, відповідно, коли ці об'єкти запрацюють, то надаватимуть платні послуги. А що ми можемо запропонувати, зокрема, дітям, спортивним школам?

- Гадаю, тут проблем не буде, оскільки власники вже існуючих об'єктів заявили про свою готовність надавати площі для розвитку дитячого спорту. Зокрема на "Зінедін Зідані" обіцяють ранкові години відводити дітям. Навіть вирішують питання курсування маршруток у тому напрямку.

- Розумію, що рамки інтерв'ю затісні для докладного висвітлення питання, але бодай окресліть, чому потрібна реорганізація освіти, що це зрештою дасть?

- Звісно, те, якою ми бачимо реорганізовану освіту, - окрема тема. До того ж болюча, бо будь-яка реорганізація є болючою, але вона назріла. У спілкуванні з ужгородцями ми часто чуємо нарікання на роботу освітянських закладів. Тому слід удатися до реорганізаційних моментів. Тим паче, що час не стоїть на місці, з'являються нові методики навчання і виховання, тож потрібно постійно щось змінювати, вносити свіжу кров, від того наша освіта лише виграє.

- Що з культурою?

- На цьоготижневій зустрічі з представниками обласного управління культури ми обговорили питання старої частини міста, конкретніше - реконструкції "Совиного гнізда", або, як ще його називають, Старого жупанату. Ми думаємо і про те, що Ужгороду треба мати свій музей міста. У більшості обласних центрів є такі. І ми не повинні пасти задніх, ба навіть іти попереду, тим паче, що нас до цього певною мірою зобов'язує географічне положення. Ідея з'явилася давно, але не втілювалася з різних причин, тож цього року ми маємо її розробити, а наступного зреалізувати. Гадаю, музей міг би розміститися в приміщеннях на площі Жупанатській разом із творчими майстернями, а всі разом вони були б підрозділами історико-культурного центру. Це лише один із напрямів. А загалом нам треба виходити на новий виток розвитку нашої культури по всіх позиціях.

- Яким чином збираєтеся працювати з молоддю?

- Цей напрям знаю доволі добре, бо багато уваги приділяв йому на посаді начальника облуправління молоді та спорту. Наразі ми в цьому питанні серйозно відстаємо від європейських країн, а повинні дати молоді можливості реалізувати себе, продемонструвати свої здібності. Тут непочатий край роботи. Тож насамперед треба добре все проаналізувати, підвести риску і починати рухатися вперед. Наразі домовилися з лідерами молодіжних організацій "звести дані" на "круглому столі". Сподіваюся на плідну співпрацю з ними. Колись я був ініціатором проведення великої Студентської республіки, гадаю, ми зможемо її реалізувати цього року, а ще організувати ряд молодіжних фестивалів. Особливої уваги потребує питання волонтерського руху, бо цей напрям в Ужгороді, сказав би, в пасивному стані. Тоді як у світі він дуже потужний. І нам треба його піднімати. За допомогою волонтерів ми змогли б зробити для міста чимало корисних справ.

- Соціальний захист - це, напевно, нова для вас галузь...

- Не зовсім. У всякому разі, з питанням багатодітних родин обізнаний, бо свого часу, виконуючи загальнодержавну програму "Зігрій дитину любов'ю", займався ним упритул. І приємно констатувати, що Закарпаття - єдиний регіон в Україні, який зумів її виконати в повному обсязі. Крім того, соціальна проблематика ужгородців загалом мені не чужа. Я прожив тут усе життя, не відірваний від людей, знаю їхні проблеми... За цей короткий проміжок часу ми змогли дещо оживити роботу: домоглися зменшення черг в управлінні праці та соціального захисту, зміни ставлення до людей. Гадаю, ужгородці побачили, що є зрушення на краще. Та це лише початок.

Загалом планів багато. От якби не було старих боргів у міській казні. А ще шкода втраченого часу. Так, 4 роки тому була можливість поставити в Ужгороді льодовий палац у рамках державної програми, але ми не дійшли згоди з тодішнім керівництвом міста; не отримали підтримки і в питанні встановлення футбольного поля зі штучним покриттям на стадіоні "Авангард". А тепер наздоганяти важко. Але за стадіон ми взялися і повинні його дотягнути.

- Як бачимо, роботи чимало. У вирішенні яких питань гуманітарного блоку розраховуєте на підтримку міського депкорпусу?

- На підтримку сподіваюся у вирішенні всіх питань. Ми досить тісно співпрацюємо з усіма депутатськими групами і депутатами. Вважаю, вони усвідомлюють, наскільки важливим є спільне вирішення проблем ужгородців. Чудово розумію, що рік буде нелегкий, в Ужгорода на сьогодні велика заборгованість, але, гадаю, спільними зусиллями ми вийдемо на хороші показники; зрушення в цьому напрямі громада відчує вже найближчим часом.

Олена МАКАРА

Теги: музей, культура, освіта, Фленько

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати