Ужгородський архів, що нині міститься у міськраді, донедавна був незручним для такої роботи, проте його працівники отримали нове приміщення та сучасні ресурси і вже планують безліч проектів. Детальніше розповіла начальник архівного відділу Ужгородської міськради Тетяна Мар’їна.
– Куди переїжджає міський архів та чи важко було отримати нове приміщення?
– Нам надали архівне приміщення на вулиці Кармелюка, 7. Раніше там було КП «Румб». Це визначна подія, мабуть, не лише для нас, а й для наших відвідувачів, яких щодня приймаємо до п’ятдесяти. Наразі ведемо прийом, можна сказати, на кількох квадратних метрах кабінету. Самі ж архівні документи взагалі на Жупанатській, де умови для роботи наших фахівців не надто добрі. Питання нового приміщення для архіву актуальне не один рік. Ми порушували його ще на першому депутатському зібранні цього скликання. Тоді й було ухвалено рішення про пошук відповідних площ, а невдовзі – до речі, з ініціативи керуючої справами міськвиконкому Даніелли Геворкян – з’явилася пропозиція щодо будівлі на Кармелюка, 7. Словом, усе склалося…
– Чи буде відповідати всім сучасним вимогам оновлений архів?
– Не маю сумніву. Тим паче, що в цьому зацікавлене і керівництво міської ради. У нас гарно відремонтоване приміщення з просторим архівосховищем. Тож окрім того, що «переселимо» туди тисячі наявних у нас справ, нарешті зможемо забрати й документи з міської ради, які накопичилися за 14 років. А це, за моїми підрахунками, 2,5 тисячі одиниць. До слова, у перспективі буде й читальний зал, де зможуть працювати дослідники і студенти; плануємо й організацію виставок. У нас немає історичних документів, як, наприклад, у Берегові, – тому плануємо тісно з ними співпрацювати, щоб можна було в Ужгороді мати вільний доступ до тих документів. Хочемо створити історичний фонд матеріалів про наші архіви. Перейти від звичного видавання довідок до створення умов для цікавих досліджень.
– Тепер архіви для кращого збереження документів оцифровують. Ви будете це також робити?
– У ХХІ столітті архів повинен мати дигіталізацію (оцифрування – авт.) усієї інформації, всі документи у сховищі мають оброблятися за допомогою комп’ютера. Це чекає і на нас. Насамперед потрібна оргтехніка. Бо та, з якою працюємо, вже віджила своє. Новішу, можна сказати, збираємо по крупицях, адже все потребує коштів. І немалих.
– Чи не пробували співпрацювати з міжнародними організаціями, залучати грантові кошти?
– Минулого року ми створили програму співпраці з Кошицьким архівом. За нею мали отримати від Євросоюзу близько мільйона євро для розвитку. Ми вже дійшли до останньої «точки» підписання угоди, але саме в цей час в Україні стало неспокійно: спочатку – події з Кримом, потім – на Сході. Тож Євросоюз призупинив співпрацю з нами до стабілізації ситуації. Надію не втрачаємо.
– Коли святкуватимете новосілля?
– Плануємо переїжджати одразу на початку нового року. Тоді ж і відзначимо День архівного працівника, який за календарем маємо 24 грудня.