29.11.2022, 08:53
Виставка лауреата премії ім. М. Мункачі, скульптора та графіка Петера Матла під назвою «По п’ять» відкрилася в угорському домі ім. М. Мункачі в Мукачеві.
27.11.2021, 06:33
Цьогорічна поїздка на Волинь до батьків моєї дружини, Ференц (Коваленко) Ірини Юріївни, підкинула тему для чергової публікації. Особливо плідною виявилася бесіда з тестем - Коваленком Юрієм Семеновичем (1942 року народження). Слово за слово, при не вимушеній розмові натрапив на цінний історичний матеріал, що віддзеркалює складну і трагічну історію українського народу радянської доби, який не можна було не задокументувати. А час потребує документалістики, фіксування фактів, опису переказаних важливих подій від їх очевидців. І тому фаховий опис родинних історій є цікавий, актуальний і важливий для загального знання історії. Вони допомагають краще висвітлити добу, загальну історію українського народу і, зокрема, героїчне та, одночасно, трагічне ХХ століття.
19.11.2020, 01:58
Левкові було всього 14 років, коли в 1952 році за поширення листівок зі словами «Смерть Сталінові!», «Смерть комунізму!» режим вислав його до колонії для малолітніх, а далі - до ГУЛАГу
21.06.2017, 04:09
І через 65 років після суду та 25-ти літ поневірянь у ГУЛАГу щирого патріота України своя держава карає за законами неіснуючої країни
04.03.2017, 13:02
Ці дві виставки - історико-документальна та графічних робіт мукачівського скульптора-монументаліста і художника, члена спілки художників України Петера Матла - відкрились 2 березня у Чернівецькому художньому музеї і майже співпала із Днем пам’яті жертв комунізму, що відзначається в Угорщині.
03.03.2017, 03:02
Історія на полотні. Репресії проти населення Закарпаття, вивезення з території краю представників угорської та інших національностей в 1944-1945 рр. Ця трагедія наштовхнула закарпатського скульптора та художника Петера Матла на створення виставки, де автор показав власне бачення сталінських таборів.
25.01.2017, 04:39
Надзвичайний та Повноважний Посол Угорщини в Україні Ерно Кешкень відкриє сьогодні у "Шоколадному будиночку" в Києві виставку "Угорці в радянських таборах 1944 - 1956".
15.10.2016, 17:06
Учора, 14 жовтня, вдячні мукачівці у Чинадієві вшанували пам’ять визначного борця за свободу та незалежність нашої держави, ОУНівця, засудженого на смерть в’язня концтаборів Михайла Петричка.
25.08.2014, 19:12
В одному з найбільших сіл Закарпаття, відомій далеко за межами краю Колочаві, 23-й День Незалежності України відзначили мітингом-реквіємом «Стоп війні!» та відкриттям на території музейного комплексу-скансена «Старе село» пам’ятного знака на честь тих своїх земляків, які 75 літ тому, рятуючись від політичного і національного терору угорських поневолювачів, масово утікали до СРСР, де поголовно ставали в’язнями сталінського ГУЛАГу.
27.05.2014, 13:58
Усьому світу відомо, що комуномосковська імперія була країною тюрем, концтаборів, у яких томилися десятки мільйонів безправних невільників, звинувачених у політичних «гріхах». Сотні в’язнів щоденно гинули від голоду, холоду і куль катів та охоронців. Імперія ГУЛАГ збагачувалася за рахунок тяжкої праці в’язнів у таборах жорстокого режиму, які були зведені за Полярним колом Воркути, Інти, в піщаних пустелях Казахстану, на далекій і холодній Колимі, в Іркутських болотистих лісах, у снігових просторах Норильська та лісах Мордовії.
08.03.2012, 00:20
З нагоди 85-річчя та 2-річчя відходу у вічність славної Пам’яті Ярослава Дашкевича
21.09.2009, 13:50
Росішка - звичайне гірське село. Розкинулось на 1114 гектарах Рахівського району. Межує з Лугом, Великим Бичковом, Косівською Поляною. В 487 дворогосподарствах проживає 1236 чоловік. Біля кожної хати є городи, на них ростуть картопля, квасоля, буряки, кукурудза. Село потопає в садах. Цьогоріч вони вродили рясно, від плодів порозчахалися розлогі яблуні, сливи, груші, земля прямо таки встелена ними. Будинки - середніх розмірів з прибудовами, є і три палаци. Їхні господарі - "клієнти" на чехах.
25.08.2009, 14:52
9 серпня вранці глава греко-католиків Закарпаття владика Мілан освятив у селі Тур'я Ремета Перечинського деканату пам'ятну дошку о. Віктору Дулішковичу встановлену на фасаді церкви з нагоди 60-річчя ув'язнення і 55-річчя його мученицької смерті - розстрілу у таборі ГУЛАГу.
23.06.2009, 14:39
Із суботи на неділю, 14 червня, Великі Лази на Ужгородщині спіткала уразлива прикрість, що за мить облетіла все село: з фасаду храму зникла пам'ятна дошка, виготовлена за кошти греко-католицької громади на честь останнього нескореного пароха цього храму дорадянського часу о. Михайла Дзуровчика, який не зрадив прабатьківську віру і тому став жертвою безбожницького тоталітарного режиму (був засуджений на 25 років каторги в ГУЛАГівських таборах).
13.06.2009, 08:09
87–річний Михайло Шваб із Закарпаття сидів в угорських та радянських в’язницях, але досі працює для України.
05.06.2009, 10:19
Президент України Віктор Ющенко підписав Указ, згідно з яким 17 травня – День пам’яті жертв політичних репресій. Всьому світові відомо, що комуномосковська імперія була країною тюрем, концтаборів, у яких мордувалися десятки мільйонів безправних невільників, звинувачених у політичних "гріхах". Сотні в’язнів щоденно гинули від голоду, холоду й куль катів та охоронців. Імперія ГУЛАГ збагачувалася за рахунок тяжкої праці в’язнів у таборах жорстокого режиму, які були зведені за Полярним колом Воркути, Інти, в піщаних пустелях Казахстану, на далекій і холодній Колимі, в Іркутських болотистих лісах, у снігових просторах Норильська та лісах Мордовії.
04.03.2009, 18:59
Визвольна війна українського народу після завершення Другої світової війни довгий час залишалася невідомою сторінкою в історії нашої держави. Її учасники в радянський період всіляко приховували свою участь в цих подіях, бо всюдисуще КДБ могло знову запроторити їх туди, звідки не так давно вийшли, або ж доправити в психлікарню чи інший спецзаклад для чергового перевиховання.
17.02.2009, 15:31
В Ужгороді відбулася презентація книги спогадів репресованого греко-католицького священика Стефана Бендаса "П'ять років за колючим дротом".
05.02.2009, 20:03
Історію, як відомо, творять люди. Саме тому у Волосянці і досі не можуть забути священика Івана Чейпеша. Важкою і тернистою була його життєва дорога. Але ні фізичний, ні духовний біль не зламали цю людину, життя якої обірвалося в радянському ГУЛАЗі.