І перша, і друга експозиції, а їх доповнюють ще й короткі відеофільми, розкривають тему репресій сталінського режиму, від яких постраждали в 1944-1956 роках десятки тисяч угорців та німців, які проживали на Закарпатті, як і сотні тисяч українців Срібної Землі.
Власне, саме із такими страхітливими подіями і пов’язана назва художньої виставки «По п’ять». Чому так? А тому, пояснив Петер, що арештантів ГУЛАГу тоді шикували у шеренги по п’ять чоловік і направляли на важкі роботи. Звісно, угорці та німці не знали російську мову і їм не було зрозуміло, що від них вимагають. Тож, кожного, хто не виконував наказ, солдати-охоронці жорстоко били прилладями рушниць.
Сам Петер Матл теж етнічний угорець, але він нині добре знає українську мову, саме нею і виступив на відкритті виставки. Розповівши, передусім, що його старші родичі були теж репресовані і вислані в далекі сибірські тюремні табори. Проте, додав Петер, тільки у 90-х роках минулого століття бабуся наважилась йому розповісти про всі страхіття ГУЛАГу.
— Торік я почав втілювати свої власні почуття від почутого у ці графічні картини, що бачите на стінах зали, — пояснив майстер.
Скажу, що роботи автора вельми непрості: їх треба осмислювати, уважно розглядати і асоціативно думати, бо інакше, мабуть, вони одразу не сприймуться, будуть незрозумілі. Тож, саме так і слід налаштовуватись відвідувачам, а триватимуть виставки у Чернівцях до 20 березня. До того вони вже побували на Львівщині, зокрема у Старому Самборі та у Львівському національному університеті імені Франка. А далі її побачать мешканці міст Рахів, Тячів, Берегово і Мукачево, що на Закарпатті.
І, повертаючись до церемонії відкриття виставки, зазначу, що на ній виступили також директор музею Інна Кіцул, консул Генерального консульства Угорщини в Ужгороді Ласло Віда, голови Чернівецької ОДА та облради Олександр Фищук та Іван Мунтян, мер міста Олексій Каспрук, Почесний посол Австрії у Чернівцях Сергій Осачук, історик, професор ЧНУ Василь Ботушанський, дипломатичний радник Генерального консульства Румунії в Чернівцях Едмонд Нягоє, та Петер Матл — він же і голова громадського об’єднання «PRO ARTE MUNKACS», член спілки художників України. Лейтмотив усіх виступів був єдиним: історію треба знати в усіх гранях, пам’ятати і вшановувати жертви жорстоких подій та неодмінно залучати до цього розуміння молоде покоління.
Василь Гейніш, заслужений журналіст України для Закарпаття онлайн