Партія регіонів: час донецького реваншу

Донецькі відчувають неприховану антипатію до Сергія Тігіпка, який декілька місяців тому приєднався до Партії регіонів. Вони вважають соціального віце-прем'єра ставлеником Льовочкіна, який спить і бачить, як чужими руками взяти в лещата їх політичне дітище. Крім того, Тігіпку не можуть пробачити 2004 рік – фактичну втечу в розпал помаранчевої революції.

Проблема для донецьких у тому, що Тігіпко сьогодні - єдиний з регіоналів, хто має персональний рейтинг, за виключенням самого Януковича. І задачею донецьких є максимальна нейтралізація політика з метою недопущення його прем'єрства після виборів.

Тому показово, як на головному партійному форумі організатори не дали Тігіпку можливості виступити перед делегатами. Замість нього трибуну отримали гості з Китаю та дрібні чиновники на кшталт заступника губернатора Миколаївщини, які не шкодували хребта в своїх поклонах, сповнених подяки партії та її вождям.

Антураж зібрання також був спрямований на те, щоб підкреслити – тут зібралися "господарі життя". Якщо через з'їзд об'єднаної опозиції перекрили кілька тихих вулиць на столичному Подолі, то заради VIP-гостей Партії регіонів було заблоковано рух по стратегічній магістралі - Броварському проспекту. 

Утворилася пробка, в яку потрапили самі регіонали. Одразу за мостом через Дніпро депутатські машини одна за одною перетинали подвійну суцільну лінію і по зустрічній смузі, на очах міліції, мчали до Експоцентру на партійне зібрання. 

Журналісти "Української правди" були свідками, як цей маневр здійснив екс-міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов.

- Чому ви їздити зустрічною смугою? - запитали ми в керівника кримського уряду.

- Я? - зробив здивоване обличчя Могильов. – Та я ніколи...

Але завершити він не встиг - Могильова обступили журналісти, які почали його фотографувати.

- А як щодо порушення права на приватність обличчя? - обурився екс-міністр.

- А ви хіба не втратили це право, ставши публічною особою? - здивувалися представники преси.

- А де це записано, що публічна особа втрачає право на приватність? – вперто відстоював Могильов очевидно помилкову концепцію. 

На годиннику була 17 година, на термометрі - близько 35, а під стінами Міжнародного виставкового центру зчинився Армагедон. Учасники форуму, торкаючись вологих спин один одного, намагалися протиснутися у двері, які не були розраховані на такий людський трафік. Регіонали повільно заходили всередину. В тисняві серед інших опинився і брат начальника штабу регіоналів Сергій Клюєв. 

- Як добре, коли ти впевнений у перемозі та нікого не боїшся, - поділився зі співрозмовником своїми відчуттями Клюєв-молодший. "Брат-2" мав усі підстави для цього - він був затверджений за округом в Артемівську Донецької області, де родина Клюєвих має завод з обробки кольорових металів.

Як виявилось, у Партії регіонів залишилася одна фобія, яку вона так і не подолала за довгі роки свого існування. Це - страх і водночас зверхність перед журналістами.

Як і на з'їзді регіоналів 2009 року, де Янукович був висунутий в президенти, пресі заборонили входити до зали. Більше того, зараз правила зробили ще жорсткішими - журналістам не дозволяли бути навіть у фойє. Преса не отримала доступу ні до керівника виборчого штабу Андрія Клюєва, ні до глави адміністрації президента Сергія Льовочкіна, не кажучи вже про прем'єра Азарова і президента Януковича. 

Компенсувати відсутність vip-осіб намагався Нестор Шуфрич, який нарешті вирвався на волю із заслання у нетрях Ради національної безпеки та оборони. Він фотографувався з жінками і жартував: 

- "Українська правда", ви подивіться, як представники Донецької області добре говорять українською. Ви обов'язково про це напишіть! - наполягав Шуфрич.

- Так-так, ми вміємо! - піддакували йому жінки. 

Шуфрич в оточенні шанувальниць

Тим часом до експоцентру прибув найбільш одіозний депутат першої половини президентського терміну Януковича - Юрій Іванющенко.

- Пане Юрію, а можна вас на дві хвилини, - намагалися зупинити його журналісти.

- Ой, нє, дєвушка, - замахав руками таємничий депутат.

З’їзд затримувався більше ніж на годину - чекали на президента. Але ось на вході з'явилася прес-секретар Януковича Дарка Чепак, яку почали прискіпливо обшукувати охоронці - вони дійшли до того, що попросили її вивернути косметичку.

Нарешті, заграли фанфари - і до величезної зали виставкового центру зайшли Янукович і Азаров. Їх супроводжував натовп охоронців.

Взявши слово, президент повторив шаблонний набір гасел "руїну подолано – стабільність відновлено". Просто нарізай – і став у передвиборчі ролики.

- Від нас залежить перетворення парламенту з закритого елітного клубу на орган, що захищає своїх громадян... – закликав Янукович.

Схоже, це був вдалий жарт президента. Буквально за годину це саме зібрання висуне до наступної Верховної Ради нині чинних депутатів з "групи Ахметова" - Кия, Мальцева, Черткова - які протягом чотирьох з половиною років побували на декількох засіданнях парламенту, пропустивши понад 500 робочих днів. Сам "король Донбасу" великодушно відмовився балотуватися.

Янукович як прапор партії. Фото ПР

Другий програмний виступ на форумі виголосив Микола Азаров, який застряг на своїй улюбленій хвилі: як завжди, винними у всьому виявились Тимошенко та її команда. 

- Список опппозиции - это список ответственных за разруху. Они набили на этом и руки, и карманы, - запевнив однопартійців Азаров. - Но правда на нашей стороне, и это дает силы побеждать!

Далі черга дійшла до Таїсії Повалій. Виступ, зачитаний з аркушу, вражав провінційністю та водночас відірваністю від життя.

- Нові мости, дороги, сучасні вокзали... Зізнаюся, я перестала відчувати сором перед іноземними гостями, прилітаючи з шикарних іноземних аеропортів у наш "Бориспіль"...

Щось не спрацювало, і Азаров підійшов до співачки поправити мікрофон.

- Вот так вот лучше, ближе, - посунув він стійку до неї.

- Я первый раз, поэтому волнуюсь, - несподівано перейшла на російську Повалій. Але виправилася - і почала мелодійно бити поклони.

- Я хочу подякувати шановним Віктору Федоровичу і Миколі Яновичу за турботливе ставлення до проблем нашого мистецького цеху. Культурна галузь отримала велику підтримку від діючої влади. Стрімкий розвиток національної культури - це ще одна з наших спільних перемог. Вірю у вас, Вікторе Федоровичу, і у вашу команду! 

Обличчям гаранта гуляла усмішка...

Поки Янукович сидів у залі, шість тисяч запрошених ще якось трималися на місцях. Але варто було йому піти, як в інші двері хлинув потік тих, хто втомився слухати нудні дифірамби партії та її вождям.

Між тим, в залі перейшли до того, заради чого зібралися – затвердження списків.

- Вам роздані списки кандидатів у депутати, тому прошу за них проголосувати, - звернувся Азаров до залу. 

Стало зрозуміло, що ніхто не буде читати списки висуванців Партії регіонів. Але 99% присутніх навіть гадки не мали, що з себе являє перелік кандидатів - адже, як виявилося, у величезному залі було тільки декілька екземплярів роздруківок. Азаров поставив на голосування "кота в мішку", який одноголосно підтримало зібрання. 

Так було вирішено питання про склад найвищого законодавчого органу держави, і жоден присутній навіть не виступив з протестом.

Після закриття зібрання депутати оточили Нестора Шуфрича, в якого виявився перелік кандидатів.

- О, Нестор, везунчик, 27 місце відхопив. Гортай, гортай далі, - чулося з натовпу делегатів.

- Ганно Миколаївно, а ви в списку? - запитали журналісти у Герман, яка стояла у супроводі міністра культури Кулиняка.

- О, я отримала свій улюблений номер, - заінтригувала та.

- Невже 13? - запитала журналіст.

- Ой, як ви здогадалися?... – засміялася щаслива Герман, яка нарешті отримує шанс звільнитися з адміністрації президента, де вона втратила будь-який вплив, та перейти до парламенту.

Однак більшість виходила з партійного форуму, не маючи жодної гадки про список. Депутат Максим Луцький у всіх на очах наздогнав Сергія Тігіпка та кинувся перевіряти, чи висунули його за округом в Києві. Це – уже після (!) голосування з'їзду за кандидатів. Але не одна людина не наважилася публічно обуритися таким диким затвердженням людей, що делеговані представляти український народ у найвищому законодавчому органі. Всі дружньо стерпіли плювок у обличчя від свого керівництва.

Список, як і загальна організація з'їзду, став ще одним відображенням внутрішньої боротьби у Партії регіонів. Тігіпка посунуто з другого на третє місце. У прохідній частині практично відсутні люди Льовочкіна - хіба що Юрій Мірошниченко (39 місце) та Олександр Волков (64 місце). Керівник охорони Дмитра Фірташа Іван Мирний – на безперспективній 108 позиції.

Натомість усі "донецькі" отримали гідне представництво. У першій десятці шестеро – вихідці з Донбасу. Стопами сина Януковича в політику іде тепер син Азарова, який останні роки мешкав у Австрії та навіть отримав там дозвіл на проживання. Олексій Азаров висунутий кандидатом за округом в Донецькій області – у місті Слов'янськ.

11 місце в списку віддали Дмитру Табачнику – що породжує надію на зміни в Міністерстві освіти. Також на 24 позиції опинився Юрій Іванющенко – хоча раніше він не збирався балотуватися. На декілька прохідних місць записали людей Литвина – Шарова, Зарубинського, Ващук. Незрозуміло лише, це плата за зраду чи компенсація пост-фактум за використання спікера "в темну".

І найпоказовіше - через список регіонів до політики повертається Нестор Шуфрич (27 місце), вигнаний 2010 року з посади міністра надзвичайних ситуацій - на річницю його бійки з Сергієм Льовочкіним. 

Зараз - час іншої команди. Сам Льовочкін не потрапив до списку, що знімає питання його відставки принаймні до кінця виборів.

За інформацією "Української правди", у внутрішньому розподілі обов'язків Льовочкін отримав завдання займатися визнанням парламентських виборів на Заході. 

Від успішного виконання залежить подальший рух Льовочкіна у політиці. Шанс стати спікером, куди його всі пророкували, він уже втратив. Залишається Міністерство закордонних справ, яке називали другим місцем його працевлаштування. Про посаду прем'єр-міністра він може навіть не мріяти – як, схоже, і Сергій Тігіпко, якому дали буквально декілька місць у прохідній частині. Настав час донецького реваншу...