Бюджетний «розпил»

Ця розмова згадалася, бо описана моїм співбесідником ситуація у стосунках представників «хазяїна» з найманими працівниками підприємства дуже вже нагадує події останньої декади березня в уряді і підконтрольному Партії регіонів Комітеті з питань бюджету Верховної Ради, де продовжували в ручному режимі перерозподіляти сплачені українцями податки, виділяючи на власний розсуд щедрі субвенції з Держбюджету обраним областям, містам і навіть виборчим округам і копійки порівняно з цими сумами або й геть нічого — решті регіонів держави.

Плюс «золоті» кілометри

Схоже на те, що торішний прецедент із розподілом субвенції на капітальний ремонт систем централізованого водопостачання та водовідведення, що викликав гучний суспільний резонанс, тепер матиме продовження. Нагадаємо: породило його рішення центральної влади половину суми субвенції — 200 млн. грн. — віддати Донеччині, ще 130 млн. — Луганщині, а решту — 110 млн. грн. — розподілити між Запорізькою, Дніпропетровською,  Миколаївською та Херсонською областями (останнім, до речі, вділили лише по десять мільйонів). При цьому всім іншим областям та АР Крим не вділили ні копійки, хоча в Україні, як відомо, немає жодного міста чи селища, де водопровідне і каналізаційне господарство не потребувало б нагального оновлення і модернізації. До того ж це був не єдиний випадок. Бо так само запитання до уряду торік породив і розподіл асигнувань на реалізацію заходів програми «Питна вода України» — з виділених у бюджеті 83,3 млн. грн. 42,5 млн. грн., або 51,1 відсотка, знову ж таки віддали одній Донеччині.

Цього разу збурення серед парламентарів та активу окремих політпартій, представлених у Верховній Раді, викликала презентація аналізу розподілу між областями України коштів, призначених для надання нинішнього року субвенцій та на фінансування державних програм, яку для членів уряду і журналістів 27 березня зробили народні депутати з фракції ВО «Свобода» Едуард Леонов і Святослав Ханенко безпосередньо на засіданні Кабінету Міністрів.

«Свободівці» стверджують, що коли обсяги субвенцій капітального характеру та капітальних видатків, які розподілені між регіонами, проаналізувати з урахуванням чисельності населення, яке живе на їхніх територіях, то вимальовується така картина: на жителя Донецької області припадає в середньому близько 218,4 грн., Луганської — 182,1 грн. Водночас на жителя Одещини — 54,6 грн. (вчетверо менше, ніж на Донеччині), Тернопілля — 51,9 грн. (у 4,2 раза менше), Черкащини — 45,5 грн. (у 4,8 раза менше), Харківщини — 43,7 грн. (у 5 разів менше), івано-Франківщини — 43,1 грн. (у 5,1 раза менше, як, до речі, і на наших сусідів — буковинців), Закарпаття — 37,2 грн. (у 5,9 раза менше), а Полтавщини — 25,9 грн. (у 8,4 раза менше).

Аналогічна картина і з розподілом субвенції на соціально-економічний розвиток окремих територій: будівництво та ремонт соціальної інфраструктури, реалізацію інфраструктурних проектів. Ще наприкінці грудня торік народний депутат України Павло Петренко (фракція ВО «Батьківщина»), аналізуючи Держбюджет-2013, акцентував на двох моментах. По-перше, на тому, що порівняно з 2012 роком видатки на цю статтю урізали більш ніж удвоє — з 2,79 млрд. грн. до 1,33 мільярда. Але (і це другий момент) в розрізі регіонів витрати на соціально-економічний розвиток зменшили, за його словами, переважно за рахунок центральних і західних областей. «Якщо у 2012 році Полтавській області було виділено близько 210 млн. грн., то у 2013-му — жодної копійки, — написав П. Петренко у своїй колонці на сайті «Економічної правди». — Натомість східні регіони отримали левову частку всіх коштів. Приміром, понад 400 млн. грн. — третину всього — Донеччина, 218 млн. грн. — Луганщина. Для порівняння: івано-Франківщині виділено лише 8 млн. грн., а Буковині — 5 мільйонів. Тернопільській, Черкаській, Полтавській та деяким іншим областям у бюджеті на 2013 рік взагалі не передбачено коштів на соціально-економічний розвиток. За даними Держстату, в Донецькій області на  1 листопада 2012 року жило 4 380 162 особи. З урахуванням виділених 400 млн. грн. виходить по 91 грн. на особу. В івано-Франківській області з населенням 1,38 млн. осіб цей показник становить 5,8 грн., у Чернівецькій — 5,5 грн., у Хмельницькій — 3,8 грн.».

Під час презентації свого аналізу в Кабінеті Міністрів народні депутати-«свободівці» акцентували на ще одному факті. 20 березня уряд на своєму засіданні розподілив бюджетних 7,7 млрд. грн. на державні дороги. Але знову ж таки з «регіональною» специфікою. Зокрема, якщо на будівництво, реконструкцію та ремонт кілометра автодороги в середньому в Україні передбачено витратити 280,4 тис. грн., то на Донеччині ці видатки майже всемеро більші — 1 868 тис. грн., на Дніпропетровщині — у 4,5 раза, або ж 1 272 тис. грн. на кожний кілометр.

«Як свідчать результати аналізу, непропорційний розподіл урядом трансфертів з Держбюджету між територіальними одиницями України, за якого не враховують ні чисельність населення територій, ні показники певної галузі, за останні три роки став нормою. При цьому незалежно від галузевого напряму безумовними «фаворитами» за обсягом розподілених коштів субвенцій та на реалізацію заходів державних програм є Донецька і Луганська області, «аутсайдерами» — західно- та центральноукраїнські області», — констатують, як повідомляє прес-служба ВО «Свобода», народні депутати. До речі, ще раніше до такого ж висновку дійшов і П. Петренко, зазначивши, що «зв’язок між передбаченим розміром коштів та політичними вподобаннями регіонів очевидний. Схід отримав все, решта областей — у кращому разі — копійки».

Безсмертне «Євро-2012»

Того ж дня, коли Е. Леонов і С. Ханенко на засіданні Кабінету Міністрів намагалися привернути увагу до несправедливого розподілу державних коштів між областями, у Верховній Раді члени парламентського Комітету з питань бюджету, який очолює Євген Гєллєр (фракція Партії регіонів), не впустивши, до речі, на своє засідання журналістів, хоча воно мало б бути відкритим, проводили власний «розпил» бюджетних 1,7 млрд. грн. на користь «потрібних» відомств, регіонів і об’єктів. Принаймні саме так стверджує член комітету опозиційний депутат-«мажоритарник» Олександр Чорноволенко (фракція ВО «Батьківщина»).

За його словами, Кабінет Міністрів підготував перелік об’єктів, котрі фінансуватимуть нинішнього року з Держбюджету як інвестиційні. Найбільшу суму — 100 млн. грн. — виділено м. Єнакієву, Донецькій області — 60 млн. грн., тоді як Херсонщині — 18 млн. грн., Черкащині — 10, Буковині — 7, Одещині — 19 і Полтавщині — 13 мільйонів. Тобто рідному містові Президента члени комітету за поданням уряду «розписали» більшу суму, ніж п’яти областям України разом узятим. Взагалі, стверджує О. Чорноволенко, це виглядало дуже дивно, бо не було надано ні проектної документації, ні обррунтування фінансування цих об’єктів.

Також парламентський комітет проголосував, аби додатково виділити з Держбюджету 209 млн. грн. Генпрокуратурі України та 48 млн. — Держслужбі охорони. А Державне агентство з інвестицій, як зауважив О. Чорноволенко, вже не залучає інвестиції в Україну, а навпаки, намагається взяти їх з Держбюджету: просило 300, а отримало — 100 млн. грн. До того ж українці — бо так вирішив Комітет Верховної Ради — і нинішнього року продовжать фінансувати національне агентство з проведення фінальної частини Єврочемпіонату з футболу, що відбувся, як знаємо, торік.

Народного депутата-опозиціонера вразила також поведінка колег — членів комітету. Голосуючи, вони не забули й про власний інтерес — забрали, як зауважив він, із загальної суми 90 млн. грн. і перерозподілили їх на об’єкти в своїх виборчих округах.

«Це звичайний «дерибан». Це може бути кваліфіковано за 365-ю статтею — зловживання владою з метою створення власного іміджу. Передбачена відповідальність — 7 років ув’язнення, адже приймати рішення щодо розподілу фінансів може тільки Верховна Рада на пленарному засіданні. Коли за це беруться окремі депутати, які розподіляють фінансові ресурси, це дуже схоже на корупційні дії. Тому я звернувся із запитом до Генеральної прокуратури з тим, щоб зупинити цей «дерибан» бюджету і щоб ніколи Верховна Рада України в новому скликанні так не робила», — заявив О. Чорноволенко в інтерв’ю журналу «Тиждень».

Донбас годує всю Україну?

Аби виправдати разючі перегини в розподілі зібраних до Держбюджету грошей українських платників податків на користь «своїх» областей, а також і особисте право керувати державою, представники донецької еліти активно поширюють міф про те, що Донбас годує всю Україну. Але неупереджений аналіз свідчить про інше.

Попри значний промисловий потенціал Донецька і Луганська області нині, наприклад, не збирають достатньо грошей, аби виплачувати пенсії людям похилого віку, які там живуть. За даними «Економічної правди», Пенсійний фонд України з власних надходжень і дотацій, які сам отримує з Держбюджету, торік мусив додавати Донеччині на кожного пенсіонера по 392 грн. Майже на сотню більше, ніж доплачував кожному прикарпатському пенсіонерові до тих коштів, які збирає до фонду Івано-Франківщина. З огляду на те, що на Донеччині живе значна кількість пенсіонерів — 1,4 млн. осіб, і на те, що середній розмір пенсій значно вищий, — 1,7 тис. грн., тоді як в Галичині — 1,2-1,3 тис. грн., торік лише по лінії ПФУ  ця східна область отримала від ПФУ 9,6 млрд. грн. дотації. Це взагалі парадокс, але через малу кількість робочих місць і низьку зарплатню українців нині жодний регіон держави, окрім Києва, не збирає достатньо коштів, аби виплатити пенсії своїм пенсіонерам.

Загалом, як зазначено в опублікованій у журналі «Тиждень» статті «Дотаційний Донбас» (№9 за 28 лютого — 3 березня ц. р.), торік Донбас, а це Донецька і Луганська області, віддав до Держбюджету України понад 21 млрд. грн. Та водночас отримав вдвоє більшу суму — 44 мільярди у вигляді трансфертів на виплату пенсій бюджетного фінансування вугільної галузі та дотацій, субсидій і субвенцій.

До кишень можновладців?

Міф про те, що Донбас годує всю Україну, на наш погляд, шкідливий. Насамперед тим, що як політичний лозунг він розділяє українців. А найбільше тим, що поки в Донецьку, Луганську та івано-Франківську, Львові чи Ужгороді люди, інтелігентні, з величезним життєвим досвідом і навіть вченими ступенями, все це рахують і шукають аргументи, які доводять, що одні таки годують державу, а другі — що вони самодостатні, гроші з кишень пересічних українців у вигляді податків, мит та акцизів, які уряд піднімає все вище і вище, «пливуть» у Київ. А там, у затишних кабінетах та конференц-залах — за зачиненими дверима, без преси, без врахування думки і реальних потреб громад Артемівська, Краматорська чи Ворохти, їх ділять між кошиками. У першому — гарантовані, але мінімальні видатки для простих українців. Невеликі зарплати вчителям, бібліотекарям, лікарям, військовим, рядовим держслужбовцям — хоч ціле життя працюй, а на квартиру не заробиш. А ще — пенсії.

І зовсім інші суми переходять за розчерком пера урядовців чи голосом народних депутатів в інші кошики. Нерідко — на дуже правильні, на перший погляд статті видатків — соціально-економічний розвиток територій, на дороги, яких, по суті, вже й нема. Та з часом з’ясовується, що так гарно то написано лише в бюджетних резолюціях і текстах державних програм. Бо насправді попри значні обсяги фінансових ін’єкцій, що спрямовуються за рахунок платників податків з усіх-усюд держави в окремо взяті регіони впродовж останніх кількох років, життя простих людей на Донеччині чи Луганщині не стало кращим і заможнішим. і якість медичних та освітніх послуг, на відміну від «Донбас-арени», на європейський рівень так і не вийшла. Біда і в галичан, і донеччан одна  — надмірна централізація фінансів, яка робить громади всіх без винятку областей абсолютно залежними від невеликого кола осіб та інституцій, які заволоділи правом від імені народу розпоряджатися суспільними фінансами, безконтрольно визначати й асигнувати мільйони бюджетних грошей.

«Прикро, але жителі Донбасу не відчувають такої «підтримки» з боку уряду М. Азарова та не бачать тих величезних коштів, які мали б служити розвиткові інфраструктури, удосконаленню системи медичної допомоги, будівництву об’єктів соціально-культурної галузі. З усього можна зробити висновки, що кошти, які у великих обсягах надають східним регіонам, не працюють на поліпшення якості життя його жителів, а осідають у структурах, підконтрольних владі», — роблять висновок, як повідомляє прес-служба ВО «Свобода», Е. Леонов і С. Ханенко. 
Такої ж думки і П. Петренко, який пише, що «навряд чи жителі східних регіонів відчують позитивні зміни. Найімовірніше, ці кошти буде розтягнуто по кишенях можновладців за стандартними схемами».