ФСБ(У). Українська спецслужба наслідує приклад ЧК/КГБ СРСР

Красномовна однобокість

2003 рік

РФ почала зводити інженерну споруду, щоб з’єднати український острів Тузла зі своєю територією, а відтак могла висунути територіальні претензії. СБУ не вжила належних заходів для запобігання провокації.

2004 рік

26 листопада 2004 року сесія Луганської обласної ради прийняла рішення створити «Південно-Східну Українську Автономну Республіку» (ПіСУАР). 28 листопада в Сєверодонецьку на Луганщині відбувся «Всеукраїнський з’їзд народних депутатів і депутатів місцевих рад», де звучали прямі заклики про від’єднання від України південно-східних областей. СБУ як не завадила проведенню цих заходів, так і не притягнула сепаратистів до відповідальності.

2006 рік

СБУ не запобігла розгортанню антиукраїнських акцій у Криму, спричинених заходом у порт Феодосії американського корабля, що вивантажив військову техніку та будівельне устаткування для проведення спільних навчань.

2010 рік

у вересні, тогочасний голова Служби безпеки України Валерій Хорошковський визнав, що СБУ «ближче до російської ФСБ і КДБ Білорусі... Багато наших співробітників закінчували спеціалізовані навчальні заклади в Москві, Мінську, Києві. Більшість – випускники одних і тих самих навчальних центрів. Ми схожі в способах оперативної роботи, в інструментарії, який маємо, у методах. А в західних спецслужб, як ви розумієте, інша школа».

2010–2013 роки

З боку СБУ не вжито жодних заходів проти російських політиків та їхніх прокремлівських колег в Україні, які не раз оприлюднювали заяви з ознаками посягання на територіальну цілісність і незалежність держави, а також на стабільність у низці регіонів. Без реакції залишилися прояви так званого русинського руху на Закарпатті, що його активно пропагують священики УПЦ (МП).

Понад те, 2010 року СБУ зняла заборону на в’їзд до країни Юрієві Лужкову (який після скасування статусу персони нон ґрата знову зробив низку заяв із територіальними претензіями) та іншим одіозним російським діячам. На початку 2013 року Київ відвідав віце-спікер ДД РФ Владімір Жиріновскій. СБУ ніяк не зреагувала, коли в серпні 2011-го він заявляв, що «Україна ввійде до складу Росії на правах «федерального округу». В Україні Жиріновскій сказав, що радить їй «перейти на московський час. Російську мову зробити єдиною державною мовою. І тоді буде все добре». Жодних дій у зв’язку із втручанням у внутрішні справи України російського політика не було. А саме СБУ має ініціювати заборону на в’їзд до країни таким особам.

Так само не помітила Служба безпеки вилучення за вказівкою міністра Дмитра Табачника зі шкільної програми згадок про національно-визвольну боротьбу, які супречать  офіційній концепції історії в Росії (що схоже на елемент інформаційної диверсії).

2012 рік

В Одесі бійці спецпідрозділу СБУ «Альфа» штурмом узяли квартиру, де переховувався уродженець Північного Кавказу Адам Осмаєв. Арешт був пов’язаний із тим, що його розшукували російські спецслужби. Через тиждень після демонстрації сюжету про це в Росії відбулися президентські вибори, тож багато оглядачів розцінили затримання Осмаєва співробітниками СБУ як її участь у піарі Путіна під час електоральної кампанії і навіть як «подарунок Януковича» останньому. На суді Осмаєв заявив, що спецслужба супроти нього застосовувала тортури й саме в такий спосіб було здобуто інформацію про «плани замаху на Путіна».

У Києві спецслужби РФ викрали російського опозиціонера Лєоніда Развозжаєва. В СБУ заявили, що про іноземну спецоперацію на території держави нічого не знали.

Служба безпеки не запобігла укладенню Угоди між Державним агентством України з інвестицій та управління національними проектами та іспанською компанією Gas Natural SDG SA щодо будівництва LNG-терміналу, яку підписала особа, що не мала на це жодних повноважень від іспанської сторони й насправді виявився лижним інструктором, – Хорді Сарда Бонвеї. Обговорювали версію,  що це могла бути спецоперація спецслужб Росії, не зацікавленої в диверсифікації джерел постачання енергоносіїв до України.

У боях проти опозиції, активістів та звичайних громадян

2000 рік

Після оприлюднення плівок Мельниченка з’ясувалося, що тривалий час у кабінеті президента держави відбувалося прослуховування його розмов.

Стало відомо про активну участь співробітників СБУ у боротьбі проти опозиції, переслідуванні представників незалежної преси.

У 2005 році голова слідчої комісії у справі про вбивство Георгія Гонгадзе Григорій Омельченко заявив, що в червні 2000-го Служба безпеки завела справу оперативної перевірки щодо журналіста під назвою «Провокатор» на підставі того, що він нібито отримав матеріали, які можуть бути передані за кордон і матимуть негативні наслідки для іміджу держави.

2004 рік

Генерал СБУ, співробітник зовнішньої розвідки Валерій Кравченко в редакції радіо «Німецька хвиля» зробив заяву, згідно з якою «підлеглі Кучми голова СБУ Ігор Смешко, а також керівник Головного управління розвідки Олег Синянський, порушуючи Конституцію та Закон про розвідувальні органи України, дають вказівки своїм співробітникам за рубежем стежити за депутатами з опозиції та членами уряду від міністра і вище». Зокрема, він зазначив, що діставав наказ пильнувати за підготовкою до форуму, організованого блоком «Наша Україна». Повідомив принагідно і про те, що мав стежити за німецькими репортерами, які вели розслідування фактів торгівлі людськими органами й дітьми в Харкові.

2004 рік

Кандидат від опозиції в президенти Віктор Ющенко був запрошений для спеціальної наради на дачу тодішнього заступника голови СБУ Володимира Сацюка. На вечері там був присутній також голова СБУ Ігор Смешко. Вважають, що саме тоді Ющенка отруїли, але у 2005–2009 роках спецлужба так і не змогла розслідувати кримінальної справи за цим фактом і знайти організаторів та виконавців.

2010 рік

СБУ порушила кримінальну справу проти історика, директора Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Руслана Забілого за фактом «підготовки до розголошення відомостей, що становлять державну таємницю».

2010 рік

Керівникові представництва німецького Фонду Конрада Аденауера Ніко Ланґе не дозволяли в’їхати до України: Державна прикордонна служба виконувала доручення Служби безпеки. Як пізніше заявила Генпрокуратура, таке рішення СБУ було прийнято на підставі положень абзацу 2 ч. 2 ст. 25 Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», у зв’язку з порушенням ним норми «Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН» від 1974 року, що полягає в обов’язку іноземних громадян не втручатися у справи, які входять до внутрішньої компетенції іншої держави.

Від 2010 року

Різко зросла кількість інформації про факти прослуховування громадян Службою безпеки, таємного проникнення в помешкання, інших дій, що обмежують права українців.

2011 рік

У Василькові Київської області заарештовано кількох активістів організації «Патріот України». Підставою для цього стала листівка з погрозами Януковичу і нібито знайдена вибухівка для підриву пам’ятників Лєніну в одного з активістів. Затримані керівники «Патріота» заявляли, що й вибухівку, і провокаційні листівки їм підкинули співробітники СБУ.

2011 рік

З України вислано двох чеських дипломатів на підставі матеріалів СБУ. За її даними, було викрито розвідувально-підривну діяльність аташе з питань оборони Посольства Чеської Республіки полковника Зденека Кубічека (на фото) та військового аташе майора Петру Новотну, які «здійснювали шпигунську діяльність зі збору інформації військово-технічного і військово-політичного характеру, яка є державною таємницею». Проте більшість експертів схиляються до думки, що СБУ в даному випадку виконувала політичне замовлення – у відповідь на надання Прагою політичного притулку українському опозиціонеру Богданові Данилишину.

2012 рік

СБУ почала переслідувати людей, які купували через інтернет мобільні телефони, брелоки, годинники, за звинуваченням у придбанні, використанні й продажі спеціальних технічних засобів негласного зняття інформації.