Віктор Балога: "Йтиму по тому округу, де треба буде, щоб йшов саме я"

Балога збирається створити надзвичайну ситуацію на виборах для всіх політичних конкурентів. І не тільки в рідному Закарпатті, де балотуватиметься він і його брати. Глава МНС також робить ставку на сильних мажоритарників в інших регіонах. Очевидно, що задача максимум для Балоги – зібрати свою фракцію в наступній Раді. І, судячи зі слів міністра, президент не проти такої ідеї.

Вікторе Івановичу, перше питання про Євро-2012. Ваше відомство опікується безпекою під час проведення чемпіонату. На скільки складете цей іспит? І як до нього готувалося МНС?

Міністерство почало готуватися завчасно, розуміючи, наскільки складне наше завдання. УЄФА особливу увагу приділяє безпеці проведення першості. Причому не лише самих ігор, а й інших заходів. А в Україні спортивні змагання, які лише приблизно можна порівняти з єврочемпіонатом, були у 80-му році минулого століття, коли в Києві відбулося кілька футбольних матчів літньої Олімпіади. Тобто нагоди одержати подібний практичний досвід ще не було.

Як саме проводилась ця підготовка?

Наші спеціалісти ретельно моделювали способи реагування на можливі надзвичайні ситуації. Співпрацювали з МВС, медиками, службами транспорту і сервісу. Зверталися за досвідом і до зарубіжних партнерів.

Треба розуміти, що спортивна арена з десятками тисяч людей, прилеглі до неї території, фан-зони, містечка уболівальників – це все дуже складні об’єкти. Інцидент, на який мають негайно зреагувати рятувальні служби, може виникнути будь-коли і будь-де, хоч і на вулиці під час фанатівських гулянь.

Є різні прогнозні підрахунки, скільки в Україну приїхало і ще приїде гостей протягом майже місяця Євро-2012. У кожному разі, лік іде на сотні тисяч. Усі вони – «клієнти» МНС, і не обов'язково, щоб щось нехороше сталося... Профілактика інцидентів, які відносяться до надзвичайних подій – також наше завдання.

Скільки людей від МНС опікувались безпекою саме на об’єктах Євро?

Ось вам трохи сухих цифр. У спеціально сформованому угрупованні сил МНС – 4900 людей і 1200 одиниць спецтехніки. Вони пропорційно розосереджені в чотирьох регіонах, де проходять матчі.

Ми подбали про надання допомоги на автомагістралях між приймаючими містами. Там на випадок ДТП працюють рятувальні розрахунки чисельністю у шість сотень людей і дві сотні одиниць техніки.

Для прийому повідомлень про надзвичайні ситуації (якщо такі, не дай Боже, стануться) у Києві, Львові, Донецьку і Харкові спеціально відібрано десятки кращих фахівців диспетчерських служб МНС. Додатково залучили понад 100 волонтерів, які знають іноземні мови.

Поки, на щастя, нічого екстраординарного не трапилося. Надіюся, що так буде до від’їзду останнього футбольного фана.

В чому ще виражається особливий режим роботи працівників МНС?

Рятувальні сили МНС несуть службу в посиленому режимі з 8 червня. Власне під час матчів у периметрах стадіонів чергують розрахунки на пожежній і рятувальній техніці, радіаційно-хімічні лабораторії. На трибунах і біля поля ви, напевно, бачили мобільні пожежні пости для швидкої ліквідації загорянь, від тих же фаєрів. За межами стадіонів про всяк випадок у повній готовності ми тримаємо резерв рятувальних сил. Пожежні розрахунки постійно чергують у районі офіційних фан-зон.

На початку єврочемпіонату Україною пройшли великі зливи, чи не розглядався варіант евакуації фанів із наметових містечок?

Як тільки вболівальники почали заселятися у ці містечка, на їх території постійно чергують рятувальники. Інфраструктура наметових містечок дає прийнятні умови для безпечного проживання. Зручності та комфорт – то питання дискусійне, однак захищеність мешканців забезпечено. І від стихій у тому числі. Наші служби не вбачали підстав для якихось спеціальних заходів під час дощів, навіть сильних. Ситуація була повністю контрольована і питання про евакуацію навіть не обговорювалося.

Які засоби задіяні для уникнення надзвичайних подій безпосередньо на українських стадіонах Євро-2012?

Перед кожним матчем наші фахівці ретельно перевіряють все протипожежне устаткування арен. Переконуються у надійності джерел водопостачання. У складі спільних з МВС вибухотехнічних груп обстежують стадіони на предмет вибухобезпеки.

Наземні сили у містах проведення ігор посилено авіацією МНС. Вертольоти можуть бути використані не лише у разі надзвичайних подій під час матчів, а й при крупних ДТП. Поблизу автомагістралей готові 18 вертолітних майданчиків.

А от із створенням системи екстреного виклику за єдиними номером 112 все ж не встигли. Ви казали, що до чемпіонату вона буде впроваджена у Львові, Харкові, Донецьку та Києві. Чому не вдалося це зробити?

Розгортання мережі 112 за своїм змістом є складною справою. І за дуже короткий час нами багато зроблено, це треба визнати. Маємо техніко-економічне обґрунтування. Розробили і домоглися прийняття парламентом відповідного закону, тепер майбутня система 112 поставлена на чітку регламентну основу.

Підписаний контракт із американською компанією Hewlett-Packard нас цілком влаштовував. Але його реалізація наштовхнулася на ряд перешкод, переважно, юридичного характеру. Працюючи в швидкому темпі, не врахували тонкощі процедур оформлення і виконання робіт за контрактами, проходження коштів. Ці моменти, як з’ясувалося, наскільки суттєві, що ми з американцями вирішили відмовитися від контракту.

На якому етапі зараз знаходиться проект?

Зараз комітет конкурсних торгів МНС готує новий тендер на закупівлю обладнання і послуг для системи 112. Пропозиції від світових лідерів у цій галузі вже надійшли. Буде визначена нова компанія-оператор системи.

Цей проект знаходиться в такому ступені готовності, що МНС просто зобов’язане його втілити. І не важливо, відбудеться це при міністрові Балозі чи комусь іншому – відходу назад бути не може. Система 112 за кілька кроків до створення.

Чи є фінальна оцінка вартості цього проекту? І чи виправдані ці інвестиції?

Вартість залежатиме від результатів тендеру. В бюджеті гроші на систему 112 є. Вдасться зекономити – буде добре, а витрачати більше граничного рівня фінансування МНС не планує і не зможе.

«Очолювати МВС не збираюсь. Можете в цьому не сумніватись»

Ваша ідея щодо об’єднання МНС і МВС має шанси бути реалізованою? На якій стадії вона зараз?

На стадії політичній.

Тобто далі розмов справа не йде?

Фахівці вже внесли пропозиції, як це можна зробити. Рішення прийматиме Президент, у прерогативах якого формування того чи іншого державного органу. Ми повинні зрозуміти, що якщо ми зробимо так, як в Росії, де міліцію просто перейменували в поліцію, то нічого істотно не зміниться. Нам потрібно перейняти модель, яка працює в тих же Британії, Франції, США, Німеччині. Взяти західні приклади - те, що виправдало себе у забезпеченні безпеки і спокою платників податків.

Ви - драйвер ідеї злиття двох потужних міністерств. Саме тому виник привід для розмов, що Балога хоче підім’яти під себе МВС…

Можете не сумніватися, що Балога ніколи не претендував і не буде претендувати на керівництво відомством, на якому буде написано «Міністерство внутрішніх справ». Можете в цьому не сумніватись.

Як часто ви бачитесь с Президентом?

Часто стільки, скільки потрібно. На офіційних заходах, у форматі «віч-на-віч». Востаннє мав тривалу зустріч із Главою держави два тижні тому.

Політичні проблеми, на фоні яких проходить Євро-2012, здається, стали найбільшою проблемою для нинішньої влади. Чи можна було уникнути цього негативу?

Новини, послання і заяви з європейських столиць та інституцій треба чітко розділяти. Є офіційна позиція, виражена в офіційних документах офіційних органів. Запевняю вас, що у Києві (маю на увазі відповідні державні структури) ці документи уважно вивчають, сприймають і враховують. Не робити цього не можна хоча б через те, що Україна вже якоюсь мірою інтегрована в Європу і не відмовляється від поглиблення цієї інтеграції на ближчу перспективу.

Але на адресу України лунає доволі жорстка критика…

Критичні зауваження в наш бік важливі, насамперед, нам самим. Вони є одним із критеріїв чи маркерів, за яким влада може звіряти свій внутрішній і зовнішній курс.

Водночас існує багато відозв з явними подвійними стандартами, зробленими кон’юнктурно і необ’єктивно. Хтось приватну думку проштовхує як офіційну. Інший відверто заангажований, але це ретельно приховує. Інколи кількість таких відозв перетворюється в якість, і складається дещо викривлене враження, що світ від нас відвертається. Вважаю, що це не так. Принаймні, жодного офіційного рішення про згортання відносин із Україною або переведення їх в якийсь особливий режим не прийнято.

Можливо, ще все попереду?

Щоб уникнути таких рецидивів у майбутньому, нам самим потрібно мінятися. І суди з правоохоронною системою почистити. І діюче законодавство швидко міняти з радянського на прогресивне. І з корупцією реально боротися. І ще багато чого робити того, що потрібно якраз Україні у першу чергу, а вже потім Європі чи Америці.

Ви говорили, що Тимошенко варто було б випустити на лікування за кордон. З чим пов’язане таке ваше ліберальне ставлення до Юлії Володимирівни? Адже такі висловлювання йдуть врозріз із поглядами інших представників влади.

Демократію в українській владі ніхто не скасовував. І треба чітко відділяти політичну позицію від рішень, які приймають ті чи інші відповідальні посадові особи. У даному випадку Генеральна прокуратура і Печерський суд постановили, що колишній Прем’єр Тимошенко винна, спираючись на їхнє тлумачення норм законів.

Моя ж точка зору виходить із політичної оцінки. «Фактор Тимошенко» став багато в чому гальмівним у розвитку держави. Тому якщо це так – його треба позбутися або звести до нуля його вплив.

Як?

Одним із способів покласти край всякого роду спекуляціям навколо ув’язненої Тимошенко вважаю максимальну прозорість і юридичну досконалість всього, що супроводжує її кримінальне переслідування. Треба змінювати зміст статей, за якими засуджено Тимошенко, задіяти можливі політичні важелі. Крім того, варто дозволити їй виїхати на лікування, куди вона захоче. Градус істерики упаде, це точно.

«Ющенка можна було розглядати як прем’єра в уряді Партії регіонів, але це вже не актуально»

Ви також висловили думку, що для Тимошенко і Ющенко потрібно було знайти місце у владі. Цікаво, ким би ви їх бачили в нинішній конфігурації?

Ці мої слова означають, що залучення цих політичних діячів у процеси, які формує нинішня влада, було б взаємно корисним. Від цього виграли б усі сторони. І не було б тієї напруги в суспільстві, яка виникла влітку минулого року і вплив якої всі ми відчуваємо і донині.

Питання не в посадах. Хоча як гіпотезу можна було б розглядати в березні 2010 року Віктора Ющенка як прем’єра в уряді, сформованому Партією регіонів за лідерства Президента Віктора Януковича. Тоді це могло б стати фактором наступності, елементом політичного компромісу. Звісно, нині таке призначення вже не актуальне.

До речі, про Ющенка. Ви спілкуєтесь?

З Віктором Андрійовичем ми спілкуємося і зараз. Переважно, про політику і процеси в країні.

Як людина, що знала близько всіх президентів, кого з них вважаєте найбільш підходящим на цій посаді?

Президентів оцінює весь народ на виборах. І через це в цьому питанні моя приватна думка не має жодного значення.

На посаді глави МНС ви змінили Нестора Шуфрича. Чи мали ви розмову з ним після його звільнення? Зараз він фактично зник з публічної політики. Як думаєте, чому? На виборах, мабуть, теж з’явиться в Закарпатті?

З паном Шуфричем я не зустрічався, бо не було в цьому потреби. А його політична активність чи пасивність мене не обходить. Це його справа.

На минулому тижні об’єднана опозиція поповнилась «Громадянською позицією» Анатолія Гриценка. Наскільки відповідають дійсності розмови про те, що КОД активно веде перемовини і з іншими партіями, в тому числі з «Єдиним Центром»? Це правда?

Ні. Ставте наступне питання.

Гаразд. Зайдемо з іншого боку. Чи будете узгоджувати своїх кандидатів з Партією регіонів?

Бачте, ви запитуєте: чи підете ви з КОДом? чи підете ви з Партією регіонів? Виходить, ми бажані і для тих, і для інших. І мене це тішить. А з іншого боку можу вам сказати: я ніколи не буду учасником виборчого об’єднання, де буде «Батьківщина». Ніколи. Тому, що у мене зовсім інші принципи. Вони себе називають опозицією, але просто хочуть повернути собі владу. Не більше.

А що я працюю у владі, то я ж не у рабство пішов. Працюю на запрошення Президента.

Хочу залишатися самим собою. Краще буду першим у себе в місті, ніж другим в якомусь політичному проекті, який я не починав. Не хочу цього. Життя дається раз, і я його хочу пройти гідно.

І все ж чому ви не об’єднались, за прикладом Тігіпка і його «Сильної України», з Партією регіонів? Такі перемовини велись. Умови вас не задовольнили?

Обговорення ідеї об’єднання і офіційні переговори про це – різні речі. В Партії регіонів дехто висловлював побажання, щоб «Єдиний Центр» до них приєднався. Про якісь умови, деталі, способи конкретно не йшлося. На сьогодні очевидно, що об’єднання не відбулося.

Ідей отримати місце в списку Партії регіонів особисто для вас не було?

На це запитання я щойно відповів.

По округу, в якому ви збираєтесь балотуватись, буде йти і опозиційний кандидат. За останньою інформацією – це лідер мукачівських БЮТівців Олександр Переста. Як оцінюєте його шанси?

Так, такий чоловік є, живе в Мукачеві.

Але я сам ще не знаю, по якому округу йтиму, а ви вже знаєте! Це мене дивує. Справді, буду балотуватися на одному з округів. Президент із розумінням сприйняв моє рішення про участь у виборах. На якому конкретно окрузі – говорити передчасно, щоб не робити фальстарту. Однак досить впевнено почуваюся в будь-якому окрузі. Йтиму по тому округу, де треба буде, щоб йшов саме я.

Упевнені в перемозі будь-де?

Є моє відчуття, є цифри рейтингів, є прогноз на саму кампанію. Проте вирішальне – за виборцями, тому результат побачимо після 28 жовтня.

Ваші рідні брати Іван та Павло, та двоюрідний Василь Петьовка відомі на Закарпатті і теж йдуть на вибори. Це питання може виглядати як жарт, але чи вистачить на всіх округів?

Скажу так: у нашої команди достатньо кандидатів, щоб взяти перемогу не в одному окрузі і не тільки на Закарпатті. Тому округів вистачить на всіх охочих, і конкуренції між собою в нас не може бути.

До речі, будете йти як самовисуванці, чи як кандидати від партії «Єдиний Центр»?

Однозначно, всі рішення про формат партійної участі у виборах будуть прийняти на з’їзді. Тоді назвемо своїх кандидатів. Поки взяли калькулятори і рахуємо. Імовірно, ми підемо не списком, а по мажоритарці. Будемо висувати сильних кандидатів по всій Україні. Особисто планую йти на вибори від «Єдиного Центру».

Крім Закарпаття, на які регіони ще робите ставку?

Центральна і Західна Україна, Крим.

Сьогодні знову популярність набирає матеріальне заохочення громадян перед виборами. Як ви до нього ставитесь?

Підкуп виборців, придбання голосів за блага – це неправильно і для мене неприйнятно. Дуже поважаю своїх земляків, майбутніх виборців, щоб навіть пропонувати їм якесь матеріальне заохочення на свою підтримку.

Буду переконувати їх своїми ідеями, пропозиціями, аргументами, досвідом. Тоді наші стосунки будуть побудовані правильно і чесно. І ніхто нікому нічого не буде боргувати чи відчувати залежність.

Але ж не секрет, що зокрема ваш син Андрій активно підтримує сільські футбольні команди, дарує їм форму. Це не підкуп?

Ні. Погляньте, що ми робимо. У нас в області 14-15 тис. дітей щороку йдуть до першого класу. І ми кожного 1-го вересня робимо дітям подарунки. Зауважте: робимо ми це не під вибори, а щороку.

Ми допомагаємо лікарням. Особисто опікуюся пологовими відділеннями, бо саме звідти починається життя. Ми постійно щось робимо!

Для чого?

Бо ми політики, які прив’язані до певної території. Так, ми утримуємо команду в Мукачеві. Крім того, підтримуємо сільські футбольні команді, вже охопили кілька районів. І далі будемо це робити.

А хто має роздавати ці м’ячі, сітки, форму? Я сам? Звісно, ні. На такі зустрічі ходить мій син Андрій. І що б ви там нічого не додумали, скажу: він не йде на вибори. Він виконує татове доручення. Він молодий хлопець, розумний, школу в Америці закінчив, і університет - 8 років вчився. Він - громадянин світу. Знає досконало німецьку, англійську. Звичайно, я доручаю сину такі благодійні справи.

В одному з останніх інтерв’ю ви висловились: «де з’являється Медведчук, успіхи будь-якої влади закінчуються». З чим пов’язане таке жорстке ставлення до колишнього соратника по СДПУ(о)?

У процитованих словах все сказано. Не хочу говорити більше про цього персонажа. Забагато йому честі. Мені не цікаво витрачати час на дискусії про те, що пахне нафталіном. Тим більше, що нічого не несе майбутньому України.

Але забути про «цього персонажа», як ви сказали, не можна. Віктор Володимирович обіцяє, що не піде на вибори. Але є інформація, що в Закарпатті у Верховну Раду можуть спробувати балотуватись його люди. Ви уже відчуваєте конкуренцію?

У кожної людини є команда, і в нього теж. У парламенті, ймовірно, можуть засвітитись його друзі.

Теги: Балога

48 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати