Як несправедливий і безпідставний, що суперечить базовим угодам, розцінив такий прецедент угорський уряд. Чому ж така нелюбов, як до пасинка, проявляється у Брюсселя до Угорщини – однієї із 27 країн ЄС?
Угорський уряд здивувала сама поспішність Європейської комісії у застосуванні санкцій. "Рекомендації ЄК з юридичної точки зору безпідставні, суперечать духу базових угод, оскільки мова йде про вжиття санкцій за імовірні події у майбутньому", - зазнається у повідомленні уряду.
Для угорського уряду незрозуміло, чому Єврокомісія, приймаючи таке рішення, проігнорувала факти, які є явно позитивними для Будапешта. Торік, вперше з часу входження до ЄС, дефіцит державного бюджету Угорщини був меншим за 3%. Нижчим за цей показник він буде і у 2012 році, а цим можуть похвалитися лише 8 із 27 країн ЄС. І це також при тому, що минулорічне економічне зростання Угорщини перевищило темпи зростання як у ЄС, так і в єврозоні.
Єврокомісія здійснює проти Угорщини процес зі скорочення надмірного дефіциту держбюджету з часу входження країни до ЄС у 2004 році. З 2002 до 2010 року, у період коли при владі була соціалістично-ліберальна коаліція на чолі із Ференцом Дюрчанем, державна заборгованість зросла із 53 до 80 відсотків ВВП. Найбільший рівень дефіциту держбюджету - 9% - був у 2006 році. З приходом до влади правоцентристської коаліції на чолі з Віктором Орбаном цей показник вперше опустився позначки нижче 3%. Дефіцит державного бюджету Угорщини скоротився із 81,3% до 79,4% ВВП.
Тому виникає питання: чому саме тепер і саме Угорщину хоче карати Брюссель? Адже щонайменше чотири країни – Бельгія, Польща, Кіпр і Мальта – перебувають у питаннях скорочення дефіциту держбюджету під особливим прицілом Єврокомісії. Відібрати від Угорщини фінансову допомогу у розмірі 495 млн євро мають намір тоді, коли міністри країн єврозони прийняли рішення кинути на порятунок Греції 130 млрд (!) євро.
"Чому саме тоді, коли уряд зупинив країну на грані провалля, коли економіка кінець кінцем починає оживати, коли Угорщина виконує європейські вимоги щодо скорочення дефіциту і державна заборгованість скорочується, керівництво ЄС через безвідповідальні рішення попереднього кабінету хоче покарати угорських людей?", - дивується глава угорського уряду Віктор Орбан.
"Чому саме нас хочуть покарати ті, хто зіграв значну роль у виникненні кризи, і протягом року неспроможний був упоратися з кризою? Чому саме від нас, результативних, хочуть забрати гроші в той час, коли десь мішками роздають їх з дедалі танучими сподіваннями на успіх? Чи розумним є застосовувати подвійні стандарти, міряти різними мірками", – звертався до Брюсселя на зустрічі у Будапешті з німецькими бізнесменами Віктор Орбан, додавши, що Європа доти не виборсається з кризи, доки не звільниться від "цього застарілого" підходу.
Єврокомісія має формальне право започаткувати процедуру застосування санкцій щодо країн-порушників фінансової дисципліни. Але, як вважають експерти, замороження у розпал кризи фінансової допомоги, призначеної для розвитку, не є адекватною, раціональною і ефективною формою покарання Угорщини.
Досі ЄК закривала очі на порушення країнами-членами ЄС певних правил, але, за бажання, могла позбавити фінансової допомоги багатьох країн. На думку головного співробітника Угорського інституту у закордонних справах Чобо Тьєрев, ЄК знайшла найслабшу ланку – Угорщину, яка внаслідок безперервного політичного тиску ослабла. На її прикладі Єврокомісія має намір продемонструвати свою послідовність і рішучість у позбавленні фінансової допомоги й інших країн-членів ЄС, які порушують норми європейської співдружності.
Рішення про замороження 495 млн євро фінансової допомоги Угорщині на підставі рекомендацій ЄК може бути прийняте 12 березня на засіданні Ради міністрів фінансів ЄС. У випадку застосування санкцій Угорщина втратить не лише кошти для інфраструктурного розвитку, але й ресурси для подальшого стимулювання економіки, реалізації окремих вже запланованих проектів, створення додаткових робочих місць. Рішення міністрів може вплинути і на очікувані у березні переговори з Міжнародним валютним фондом та ЄС щодо отримання Угорщиною кредитів на суму 15-20 млрд євро, яких вона потребує для свого розвитку.
Степан Ваш, Укрінформ