Олексію тепер тридцять. Народився він у далекому Казахстані, а проживав на Закарпатті в селищі Буштино Тячівського району. З дружиною Валентиною виховували донечку. Але через сімейні непорозуміння та постійні сварки подружжя розлучилося. Проте на цьому сварки не припинялися. Зокрема, рідні колись люди з'ясовували стосунки через доньку – не могли дійти згоди у питанні, хто її повинен виховувати. Кожен хотів, аби дитина залишилася з ним.
Того фатального вересневого дня Олексій добряче "набрався" за день, а ввечері його потягнуло на чергові "розборки" з екс-дружиною. Незважаючи на пізню годину (було близько другої години ночі), п'яний чоловік приплентався в зал ігрових автоматів, де чергувала Валентина. Мав із собою кухонний ніж, який тримав у внутрішній кишені куртки (потім він переконуватиме, що ніж носив з метою самооборони).
Не бажаючи спілкуватися з п'яним, жінка почала виставляти його за двері. Мовляв: іди собі, бо розмови не буде. Та непроханий гість зненацька вихопив з кишені ніж і завдав ним жінці удар у груди в ділянку серця. Бідолашна упала.
Зрозумівши, що накоїв лиха й трохи протверезівши зі страху, нападник кинувся утікати з приміщення, залишивши поранену помирати. Вочевидь, цим би все і закінчилося, якби потерпіла не зуміла зателефонувати з мобільного подрузі, яка чергувала неподалік в іншому ігровому залі. Приятелька швидко прибігла, викликала таксі й доставила поранену Валентину в лікарню, де її прооперували. Лише завдяки професіоналізму лікарів та Божому провидінню потерпіла вижила. Як засвідчить пізніше судово-медична експертиза, в неї була проникаюча колото-різана рана лівої половини грудної клітки з ушкодженням діафрагми, задньої стінки шлунку, кишки та підшлункової залози. Якби поранену вчасно не доправили до лікарні, то через ушкодження життєво важливих органів вона б стекла кров'ю...
А що нападник? Проходячи вулицею, він викинув у траву ніж (де його потім і знайшли міліціонери). Уже за кілька годин Олексія затримали. Підозрюваний у всьому зізнався. Розкаювався у скоєному і все звалював на горілку, мовляв: п'яний був, от лихий і поплутав... До слова, акт медичного огляду засвідчив, що під час скоєння злочину зловмисник перебував у стані алкогольного сп'яніння середнього ступеня.
За фактом замаху на умисне вбивство міліція порушила кримінальну справу, яку направили на розгляд суду. Вироком Тячівського районного суду в січні цього року Олексій був засуджений на 9 років позбавлення волі. Однак він оскаржив цей вирок. Апеляцію засудженого розглянула наприкінці травня колегія Апеляційного суду Закарпатської області у складі суддів І.Стана (головуючий у справі), Ф.Вотьканича та М.Машкаринця.
У своїй апеляції засуджений вказав на те, що вирок суду є незаконним та необґрунтованим, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи. Тому він просить вирок скасувати, а його дії перекваліфікувати зі статті "замах на вбивство" на більш легку ст. 121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження). Мовляв, умислу на позбавлення життя своєї колишньої дружини він не мав і не бажав її смерті, бо знав, що вона виховує його дитину...
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, розглянувши докази апеляції, пояснення самого засудженого та міркування прокурора про законність та обґрунтованість висновків суду і провівши власне судове слідство в цій справі, колегія суддів дійшла висновку, що попереднє судове рішення підлягає частковій зміні.
Апеляційний суд зважив на те, що засуджений позитивно характеризується за місцем проживання, до кримінальної відповідальності притягується вперше, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину і т.д. Тому його дії були перекваліфіковані на ч.1 ст.121 КК України, а термін покарання змінено: з 9 років -- на 7 років і 6 місяців позбавлення волі. Загалом вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Володимир ПАВЛЮХ, СЗГ УМВС України в Закарпатській області