— Михайле Васильовичу, даруйте, але почну з не дуже приємного. На останній сесії обласної ради ви заявили про "наїзд" на підприємство податкової міліції, обшуки у вашій оселі, звинувачення в ухиленні від сплати податків. Депутати вирішили розглянути ваше звернення і отримати пояснення від правоохоронців. Справу вирішено?
— Такий прикрий факт дійсно мав місце. Втім, я й досі не маю пояснення причин цієї акції. Формальну відповідь податкової адміністрації в рахунок не беремо — це абсолютно неадекватна спроба залякати колектив та особисто мене як його керівника. Ужгородський "Турбогаз" — виробниче підприємство з давньою і хорошою репутацією, нми завжди працювали і працюємо в рамках закону, мали нормальні ділові стосунки з усіма органами державної влади при будь-якій політичній ситуації.
Вже цього року завод сплатив понад 2,5 млн. грн. податків, зборів та інших платежів в державний та місцеві бюджети. Офіційно, стабільно і вчасно виплачуємо заробітну плату. Після обшуків ми подали скарги до прокуратури і позов до суду. Днями моє звернення має розглянути й комісія облради. Наразі наше підприємство нормально працює, хоча працівники адміністрації змушені певний час та ресурси віддавати юридичному супроводу процесу, відволікаючись від основної виробничої діяльності.
— А яка нині зарплата у працівників заводу?
— Нині у нас працює біля 250 чоловік. Середня заробітна плата сягає 2570 грн. А в середньому за період з початку року — 2300 грн. в місяць.
— На руки?
— Нарахована. Але висококваліфіковані спеціалісти отримують і більші суми. Заробітна плата в 4,5 чи 5 тис. грн. для токаря, фрезерувальника чи зварювальника високого розряду на "Турбогазі" — не рідкість.
— До речі, про спеціалістів. Звідки їх берете, адже не таємниця, що в Україні бракує фахівців робітничих професій?
— Кістяк нашого колективу зберігся донині. Але постійно його оновлюємо і підсилюємо, приймаючи на роботу фахівців робітничих професій. Цьогоріч ми додатково взяли на роботу майже 50 чоловік. Звичайно, відчуваємо брак кваліфікованих токарів, фрезерувальників, електрогазозварників. Співпрацюємо з нашим машинобудівним ліцеєм, звідки щороку приймаємо на роботу по 10–15 молодих випускників, а також з Івано-Франківським національним університетом нафти і газу. Молоді люди з теоретичними знаннями і напівпрактичними навичками приходять до нас і стають класними спеціалістами. Вже значна частина нинішніх наших фахівців — це молодь до 30 років.
— Ваше підприємство, однак, знане не тільки як виробник устаткування для газопроводів. Останнім часом "Турбогаз" також налагодив випуск "цивільної" продукції і навіть двічі поспіль отримував нагороди як "Найкращий регіональний інвестор у розвиток туризму і рекреації", журналісти відзначали вас премією "Лідер року", а цьогоріч завод є серед закарпатських переможців рейтингу "100 кращих товарів України"...
— Це дійсно так, хоча понад 90% продукції заводу — устаткування для газопроводів. Та ми не можемо залишатися й осторонь повсякденних потреб громад. Тому налагодили випуск "товарів народного споживання". Виготовляємо декоративні лавиці, ліхтарі, литво, дитячі майданчики, які прикрашають вулиці міст і сіл Закарпаття та за його межами. Також освоїли виробництво гірськолижних витягів. Ця продукція заохочує інвестиції у розвиток підприємства, приносить додатковий прибуток, і, зрештою, у такий спосіб ми долучаємося до соціально-економічного та культурного розвитку нашого міста і краю. Саме це, гадаю, й спонукало організаторів рейтингів звернути увагу саме на наше підприємство.
— Наближається опалювальний сезон і з ним традиційна газова "війна" з Росією. Якщо виникне конфлікт, це може якось вплинути на роботу "Турбогазу"?
— Ми підприємство, орієнтоване на експорт. Більшість продукції постачаємо за кордон. У тому числі в Росію, але вона не є нашим головним партнером. Поставляємо обладнання й у Білорусь, Казахстан, Узбекистан, Азербайджан, Туркменістан, тобто ті держави, які мають нафто- і газовидобувні комплекси, газотранспортні мережі та займаються транзитом "блакитного палива". Також обладнання, яке ми випускаємо, купують й українські компанії. Оновлювати своє обладнання, розвивати мережі нашим партнерам потрібно повсякчас, тому не думаю, що черговий можливий газовий конфлікт з Росією зашкодить нашому заводу. Додам також, що наша продукція користується хорошим попитом, бо є якісною і водночас оптимальнішою в ціні за аналогічну європейську чи американську.
— Нині знову ведеться мова про модернізацію української газотранспортної системи. Братимете участь у процесі?
— Ми долучилися до нього вже давно, адже модернізація відбувається постійно. Беремо участь у тендерах, проектуванні й реконструкції магістральних газопроводів, вузлів обліку газу і одночасно постачаємо туди своє обладнання. До речі, це дає можливість заводу нарощувати обсяги роботи. Поставили собі завдання вийти на 5 млн. грн. випуску товарної продукції на місяць. Наразі маємо близько 4 мільйонів, але темпи росту зберігаємо.
— Нещодавно в Ужгороді виникла відома газова проблема. Ваше підприємство запрошували допомогти подолати наслідки вибуху на газогоні?
— Ні. Знаю, що там працювали фахівці управління магістральних газопроводів. Але наші спеціалісти також при потребі могли допомогти, бо мають досвід роботи з газопроводами високого і середнього тиску та відповідні сертифікати.
— У неділю працівники газонафтової промисловості відзначатимуть професійне свято. Як святкуватиме ваш колектив і що хочете побажати колегам?
— Наше підприємство відроджується, ми вже подолали чимало проблем, знову, як то кажуть, стали на ноги. Та ще чимало слід зробити. Тому свято — це підбиття підсумків і нові плани на майбутнє. Запросимо для виступу і творчий колектив, будуть нагороди та премії для наших працівників. Також маємо власну турбазу в Лумшорах, де продовжимо святкування. А колегам хочу побажати наснаги у роботі, здоров'я і благополуччя у родинах, впевненості у стабільному й успішному майбутньому "Турбогазу".
Ділитись
На головну
Версія для друку
Переслати
