Податковий кодекс у реаліях Закарпаття: шокова терапія чи евтаназія?

У газеті «Урядовий кур’єр» 3 серпня було опубліковано доопрацьований урядом проект Податкового кодексу, який згідно з попереднім рішенням парламенту повинен пройти процедуру всенародного обговорення. Логіка цієї процедури зрозуміла і безальтернативна – за допомогою громадської думки провести оптимізацію норм та положень, що будуть визначати економічне життя країни на багато років вперед.

Директор ВАТ "Ужгородський Турбогаз" Михайло Качур
Директор ВАТ "Ужгородський Турбогаз" Михайло Качур

Попри величезний суспільний резонанс на загальнодержавному рівні, в області крім "планово-показових" обговорень у рамках громадських рад при податкових адміністраціях різних рівнів, альтернативних думок практично не чути.. Чи справді Закарпаття стоїть осторонь цих процесів, чи важливо для нас мати свою позицію – на рівні регіону, в загальнодержавному хорі "за" і "проти", – за відповіддю на ці питання ми звернулися до голови постійної комісії Закарпатської обласної ради з питань розвитку продуктивних сил, виробничої інфраструктури, банківської діяльності та інвестицій, директора ВАТ "Ужгородський Турбогаз" Михайла Качура, людини фахової і компетентної у питаннях, що стосуються економіки регіону.

– Новий Податковий кодекс і економіка Закарпаття: чи можливо вплинути на кінцеву редакцію цього документа, чи є спосіб підприємствам та підприємцям краю донести своє бачення на такі ініціативи уряду і податкової адміністрації?

– Так, це можливо і це необхідно робити. Важко переоцінити значення законопроекту для економічного життя як регіону, так і країни в цілому. Шквал суспільного спротиву до першого варіанта Податкового кодексу, що з'явився  навесні, змусив розробників внести значні корективи в окремі положення документа, але багато інших негативних моментів не дозволяють назвати його прийнятним для бізнесу.  Зараз законопроект знаходиться в стадії обговорення, і нам просто життєво необхідно детально проаналізувати його зміст і внести свої пропозиції. Зробивши це фахово, за допомогою ресурсу обласної ради, ми зможемо значно підвищити імовірність, що пропозиції і доповнення знайдуть своє відображення у кінцевій редакції кодексу.
 
Ми маємо позитивний досвід того, що за допомогою звернень та поданих пропозицій ситуація стосовно окремих програм чи законопроектів змінювалась у сприятливий для регіону бік. З останніх прикладів – ситуація навколо перереєстрації відкритих акціонерних товариств у публічні акціонерні товариства. У зв'язку зі стислими термінами та великими витратами, що супроводжують цей процес, на прохання ряду профільних громадських організацій краю обласна рада звернулася з відповідною ініціативою, яка буде розглядатися на черговій пленарній сесії Верховної Ради. В теперішній ситуації наша комісія має намір на окремому засіданні розглянути проект Податкового кодексу, щоб напрацювати свої зауваження та доповнення і винести на розгляд обласної ради для подальшого направлення розробникам документа у найвищому законодавчому органі країни.

– Які зауваження і пропозиції вже можуть бути озвучені?
    
– Насамперед слід сказати, що законопроекти подібного рівня мають відігравати для економіки країни не тільки фіскальну функцію, але й розвиваючу та стимулюючу. Натомість маємо значне розширення повноважень контролюючих органів і тотальний наступ на мале підприємництво. А от що стосується обіцяних бізнесу преференцій, ситуація протилежна. Для прикладу: зменшення розміру податку на прибуток перенесене на далеке майбутнє, ставка в 20% (при сьогоднішніх 25) почне діяти з 2014 року, пільги для інвестиційної діяльності теж малозрозумілі – податкові канікули для новостворюваних підприємств надаються тіль¬ки до 2016 року, при цьому нижня межа інвестицій встановлюється на рівні 5 млн. грн.
 
На території області практично відсутня велика промисловість, наш валовий регіональний продукт у структурі ВВП України складає менше 1,5%, причому, навіть беручи цей показник з розрахунку на одну людину населення, ми займаємо 25-е місце з 27 територіальних одиниць. У такій ситуації роль малого бізнесу, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, є досить значною, а новий Податковий кодекс різко зменшує максимально допустимий рівень річного доходу – до 300 тис. грн. з теперішніх 500 тисяч грн. Також зменшується перелік видів діяльності, якими можна займатися за таким механізмом. Торгівля, туризм, сфера послуг, невеликі виробничі та транспортні підприємства Закарпаття в переважній частині працюють саме за такою системою оподаткування. Це давало їм змогу розвивати свій бізнес, вкладатися в основні засоби, винаймати робочу силу, забезпечуючи робочими місцями себе та залучаючи інших. У сьогоднішніх умовах, особливо для нашого регіону, нам життєво необхідно зберегти попередні умови спрощеної системи оподаткування, тому така вимога обов'язково ввійде в пропозиції та зауваження нашої комісії.

– Чи можна спрогнозувати наслідки введення в дію цього законопроекту для традиційних для Закарпаття галузей економіки?
 
– Що стосується підпри¬ємств, які зареєстровані та діють в межах колишньої ВЕЗ Закарпаття, то їхня зацікавленість передусім у відновленні інвестиційних пільг та спрощеної процедури в галузі окремих податків та зборів, які стосуються специфіки їх діяльності, цей пакет пропозицій знайшов своє відображення в проекті кодексу, його необхідно поширити на згадані під¬приємства ВЕЗ, або території спеціального правового режиму діяльності, як вони тепер названі.  В цьому напрямку необхідно надзвичайно серйозно відпрацювати в першу чергу обласній адміністрації, щоб сприяти відновленню докризових обсягів виробництва основним бюджетоутворюючим підприємствам області. Приладобудівники, лісопереробна та легка промисловість, які працюють в режимі експортних поставок, очікували зниження податку на прибуток, пільг для підприємств, що отримують іноземні інвестиції в основні засоби, а також реального наведення порядку у  відшкодуванні ПДВ. Цього не сталося, натомість отримали посилення можливостей податкової для адміністративного тиску шляхом щомісячних документальних перевірок, які можна проводити без попередження платника податків. А що стосується податку на додану вартість, то норму про його автоматичне відшкодування з другого варіанта кодексу взагалі прибрали, що свідчить про небажання уряду брати на себе відповідальність в цьому напрямку. Облігації, які пропонуються підприємствам у рахунок погашення державою своїх бор¬гів, можна перевести в грошові кошти, але при цьому втративши 20–25% їх вартості на дисконтній скупці фінансовими установами.
 
Такій традиційній для нас галузі, як виноробство, важливо було отримати зниження для виробників вартості ліцензії на оптову торгівлю своєю продукцією. Цього також не відбулося – це надзвичайно негативне явище, що стримує розвиток галузі. Реалізовувати виноматеріал, тобто продукцію з невеликою доданою вартістю, замість кінцевого продукту – означає віддавати свій прибуток великим компаніям, які цим користуються, монополізуючи наш ринок.
 
Окремої розмови заслуговує туристичний бізнес, особливо в гірських – депресивних районах, де преференції для інвесторів чи місцевих приватних підприємців дали б поштовх до значного пожвавлення економічної ситуації в нашому регіоні.
 
– Ви згадали про можливу стимулюючу роль системи оподаткування для розвитку економіки. Як конкретно це мало б ви¬глядати для нашого регіону?
 
– Правильно побудувавши фіскальну політику, розподіливши податкове навантаження відповідно до ступеня розвитку окремих галузей та створивши додаткову мотивацію для інвесторів, уряд має змогу перенаправити інвестиційні фінансові потоки в ті сектори економіки, які потребують нагальної підтримки і не обов'язково способом прямих дотацій з Державного бюджету. Насамперед це спеціальне оподаткування для підприємств, що займаються інноваційною діяльністю, в галузі промисловості зокрема. Підтримавши наших приладо- та машинобудівників, які освоюють нові, високотехнологічні види продукції, у близькій перспективі можна отримати значне підвищення валових доходів внаслідок збільшення вартості виготовленої продукції.
 
Сьогодні в області успішно випускає готову продукцію цілий ряд підприємств з багатотисячними колективами робітників, які зайняті в спрощених техноло¬гічних процесах фінішної зборки, використовуючи на 99% комплектацію, виготовлену в інших країнах. При цьому в їх прямій зацікавленості повинно бути освоєння випуску такої комплектації в умовах нашого регіону чи країни. Це б дозволило збільшити додану вартість такої продукції, підвищити кваліфікацію працівників, а відповідно і їхні доходи. Зрозуміло, що податкові надходження в місцевий та державний бюджети після реалізації таких заходів суттєво б зросли.

Не меншої підтримки в регіоні потребують інші галузі, такі, як сільське господарство, сфера послуг, туризм, що розвиваються шляхом як індивідуального підприємництва, так і середніми та великими підприємствами. Кошти, які сьогодні необхідно залишити для розвитку таких підприємств, можливо отримати шляхом оподаткування діяльності, що не пов'язана з виробництвом – введенням податку на нерухомість, збіль¬шенням платежів при операціях з предметами розкоші тощо. На жаль, проект Податкового кодексу не містить таких положень, що й дозволяє скептично оцінювати його корисність для економіки країни.

Як бачимо, пропозицій і доповнень є чимало. Впевнений, що з допомогою громадських організацій,  галузевих об'єднань та спілок, які вже почали надавати своє бачення тих чи інших положень, нам вдасться вплинути на ситуацію. Сподіваюсь на більш активну позицію підприємств та підприємців і запрошують їх направляти свої пропозиції на адресу обласної ради. Аргументовані та конструктивні пропозиції обов'язково будуть розглянуті у відповідних комісіях. Є можливість силами обласної ради донести ці пропозиції на найвищий законодавчий рівень та добитись позитивного результату, тож нею треба скористатися.

Павло Дзьобак, ФЕСТ , для Закарпаття онлайн

20 серпня 2010р.

Теги: Податковий кодекс, Турбогаз, Михайло Качур

Коментарі

KK 2010-08-25 / 19:34:00
Анцю - добре подивіться під заголовком 'податків на контрабандних товар' і я упевниний що ви там щось знайдети!

АНЦЯ 2010-08-25 / 18:49:00
А што, уже и у податковому кодексі пишуть про РУСИНІВ-"СЕПАРАТИСТІВ"??? МУШУ ГО ПРОЧИТАТИ.

KK 2010-08-25 / 02:03:00
Жаливо - я я тільки хотів дати вам можливість ще одну 'шестірку' заробити (тема про 'роботи' чи ні?) щоби ви мали одну для кожного крилця! А то знов будети криво літати і скоро впадити коли вас Сидор збентежить своєю кадилою з неба!

Микола Староста (Жалива) 2010-08-24 / 19:39:00
КК... не флудіть, тема не зв'язана з русинством.

KK 2010-08-24 / 16:47:00
Шкода, а то я думав що можливо що Жалива уже в старшому віці залишить дитячі сепаратитичні тенденції аґресивного, гнилого русинства, і дасть доброго прикладу своїм людям. Видно що він ще хитається і не доріс до того.......

KK 2010-08-23 / 23:54:00
Ви порушали далі тему про 'работу': 'Нам первую очередь нужно научится работать.'
Десь вчера, я прочитав що ви починаєти робити в складі 'Союз русинів і українців'. Не знав що ви так стискаєтися говорите про вашу 'роботу' на площі русинської тематики? Мабуть то не правда що ви туди зайшли??....

Микола Староста (Жалива) 2010-08-23 / 23:21:00
КК... я не адмін, але ви в любу тему стараєтесь всунути русинську тематику.. то по крайні мірі не коректно.

KK 2010-08-23 / 21:16:00
Жаливо - бачу що ви берити на себе відповідальность тут цензура? Щось адміністратори цйого сайту, я бачу часто віділяють коментарів за те що 'не до теми', а мого пропустили? Видно що ви не мусети боятися відповісти про свою активність (работу!) в організації ''Союз русинів і українців' яксщо то не секрет??.....

KK 2010-08-23 / 21:00:00
Як і завжди, коли Жаливові не комфортно відповісти на якесь питання, в цйому випадку про його 'работу', то йому все
вигідно повернутись до його улюбленому
'давайте коменти по темі.'...І він 'жалується' що ніхто не хоче з ним ввезти 'реальний діалог' спрявжний 'Заховайло'!

Микола Староста (Жалива) 2010-08-23 / 20:54:00
Местный.. я понимаю куда вы клоните, могу вас разочаровать, я не во всем на 100%, поддерживаю новую власть, со многим не согласен, считаю нужно действовать более радикально,люди ждут реальных перемен, а их пока не видно. В принципе я знаю в чем причина, таких не радикальных действий, но палка на двух концах.

Микола Староста (Жалива), 2010-08-23 / 20:45:00
КК.. давайте коменти по темі.

KK 2010-08-23 / 20:18:00
Местний - 'робота' єсть 'работа' чи ні?
Для мене особисто і 'соціальна' і 'економічна' робота все звязано??

местный 2010-08-23 / 20:13:00
Микола (да я сторонник ПР, именно поэтому что они не пустят, в свой огород транснациональные компании) - если не переходить на личности, а сказать вообще, то человек, у которого зам. ОДА (особа, приближенная к Императору) безусловно переживет все катаклизмы. А как быть "не приближенным"? ПР не пустит иносТранцев - да, но только чтоб не упустить свои барыши. А из народа эти олигархи высасывают поболе любых иносТранцев-буржуинов...

местный 2010-08-23 / 20:08:00
ой, ребята, зациклившиеся на "русинах". если б наша жизнь только от этого зависела...

кстати, сахзаводы еще при Кучме раздерибанили...

KK 2010-08-23 / 20:05:00
Старосто - ну в жеж ви торкнулися теми 'работи', то я десь не давно читав що ви записалися в організації, закарпатської філії 'Союз русинів і українців', і думайти 'працювати' на з'єднання русинів в галузі великому українському народі! І ще не давно, ви друкували статтю Славка Бурди на вашому сайті, який також належить до цієї організації (в Хорватії). Якщо це правда, то я би хотів бути першим що вас ґратулює за цей перший прогресівний крок в галузі констрактивної 'роботи' (ще раз би хотів вам 6 дати!)

Микола Староста (Жалива), 2010-08-23 / 19:23:00
Местный, да я сторонник ПР, именно поэтому что они не пустят, в свой огород транснациональные компании, что не скажешь о Ющенко и Юле, они не занимались производством, только купи продай.... долго объяснять, яркий пример, сахарные заводы на Украине, сколько их было уничтожено, именно оранжевой властью. Я как предприниматель против интеграции в Европу,я только за Европейские стандарты жизни.
Нам первую очередь нужно научится работать.

2010-08-23 / 18:34:00
Микола, я ж Вам говорю: глобализация. Она "мелким" предпринимателям шансов нигде не оставляет. Согласно данным ЕБР (не знаю, конечно, насколько можно верить буржуинам), 90% предприятий малого и среднего бизнеса Восточной Европы в сфере производства (типа пекарни, швейные мастерские, мини-пивоварни и т.д.) закрываются, не выдержав конкуренции в первые 3 года своей работы.

Времена Ющенка и Юли "Капительман" ещё назовут "золотыми" для украинского малого и среднего бизнеса. А пришедшая к власти Партия Олигархов ПР переписывает законы под себя - так Вы ж, Микола, агитировали за них...

местный 2010-08-23 / 18:34:00
анонім, 23.08.2010 18:34 - это я

Микола Староста (Жалива) 2010-08-22 / 21:25:00
В Чехии, тоже не текут молочные реки, там бизнесмены имеют свои проблемы. Не знаю как точно в Чехии, но вижу что делается в Венгрии... там венгерских бизнесменов становится все меньше.
Мощные транснациональные компании, свое дело знают, четко.

местный 2010-08-22 / 18:36:00
Анекдот в тему: встречаются 2 бизнесмена средненькой руки:
-Микола, ты в обсуждении проект кодекса участие принимаешь?
-Та я уже живу по нему. Позавчера вот семью в Чехию вывез, а сама пока дораспродаю остатки бизнеса...

НОВИНИ: Економіка

12:13
Торік підприємства Закарпаття реалізували на 9% менше товарі у роздріб, аніж попереднього року
14:17
За перший квартал поточного року на Закарпатті прийнято в експлуатацію 103,5 тис м2 загальної площі житлових будівель
12:53
/ 2
Здійснено перший пасажирський рейс після відновлення авіасполучення між Києвом та Ужгородом
12:51
З 9 вересня відновлюється повноцінна робота Міжнародного аеропорту "Ужгород"
14:23
Підприємствами транспорту на Закарпатті за 5 місяців перевезено на 41,1% більше вантажів, аніж за цей же період торік
17:06
На Закарпатській митниці оформлено майже 60 тисяч "експортно-імпортних" митних декларацій
09:24
Соціально-економічне становище Закарпатської області у січні-березні 2021 року
09:22
/ 1
У першому кварталі поточного року, порівняно із цим же періодом торік, будівництво будівель на Закарпатті зменшилось на 29,3%
11:25
У І кварталі 2021-го приріст виробництва продукції на Закарпатті склав 4,5%
13:02
/ 1
За підсумками 2020-го року Закарпаття – серед аутсайдерів у виробництві молока
07:38
/ 15
McDonald’s підшуковує місце для відкриття ресторану в Ужгороді
15:15
Соціально-економічне становище Закарпатської області у січні 2021 року
15:12
У 2020-му обсяг вирощування сільськогосподарських тварин на Закарпатті зменшився на 14,1%
11:13
Обсяг капітальних інвестицій у 2020-му на Закарпатті був меншим на 58%, ніж попереднього року
11:10
/ 1
У 2020 році експорт товарів на Закарпатті становив 1349,7 млн дол, імпорт – 1256,7 млн дол
14:14
За 2020 рік підприємствами Закарпаття вироблено будівельної продукції на 1905,8 млн грн
15:24
У промисловість Ужгорода впродовж січня-вересня 2020-го вкладено 30,3 млн грн капітальних інвестицій
13:59
Упродовж 2020-го на Закарпатті обсяг промислової продукції зменшився, порівняно з минулим роком, на 9,9%
15:35
Найбільшим експортером та імпортером у зоні діяльності Закарпатської митниці торік була Угорщина
23:57
На Закарпатті на чверть упали надходження від туристичного збору
03:19
Фермери Закарпаття отримали найменше фінансової допомоги
14:26
На підприємствах з виробництва харчових продуктів та напоїв на Закарпатті у січні-листопаді випуск продукції скорочено на 12,6%
15:58
/ 11
Турецький "Онур" вже заробив на дорогах Закарпаття майже мільярд
02:59
Мінцифра та Nokia відкриють центр "Дія.Бізнес" в Ужгороді
16:21
Цього року з конвеєру заводу "Єврокар" на Закарпатті вийшло 2467 автівок
» Всі новини