Події відбувалися упродовж двох минулих років в одному з сіл Берегівського району (з етичних міркувань не вказуємо, де саме). У родині О. дружина розійшлася з чоловіком, останнім часом співмешкала з іншим. Жінка з двома молодшими дітьми та з новим чоловіком переселилася у будинок батьків, а її старший син, 26-річний Йосип, проживав зі своїм батьком у сусідньому селі. Хлопець полюбляв випити. Хильнувши зайвого, перетворювався на хтивого звіра. Причому об’єктом своїх зазіхань негідник обрав рідну 11-річну (на той час) сестру Олену...
Судячи з матеріалів обвинувального вироку, вперше Йосип згвалтував Оленку влітку 2008 року. Далі робив це ще кілька разів. Щоразу гвалтівник перебував під дією алкоголю. Врешті-решт про витівки сина дізналася мати, справа набула розголосу, а гвалтівник опинився спершу в руках у міліції, відтак -- і на лаві підсудних.
-- До нас часто приходив у гості мій брат Йосип, іноді залишався ночувати, -- розповідала в суді потерпіла дівчина. --У той день він теж прийшов до нас, був п’яний. Я була вдома сама, гралася з подругою, яку Йосип відразу відправив додому. Спершу брат пішов до сусіда, який різав на подвір’ї свиню. Звідти повернувся ще більше п’яний. Побачивши мене в кімнаті, схопив і потягнув на ліжко. Я виривалася, але він тримав мене за волосся й тягнув. Мені вдалося вирватися з його рук, я вибігла надвір і закрилася в туалеті. Та брат вибив гачок з дверей, потягнув мене за руку в кімнату і кинув на ліжко. Зірвавши з мене весь одяг, зґвалтував. Потім повторив наругу вже неприродним способом. Далі наказав, аби я нікому про це не розповідала, а якщо запитають, звідки в мене кров, то щоб відповіла, що це він копнув мене. Тож я нікому нічого не розповіла, а коли мама запитала мене про кров, відповіла так, як наказав мені брат.
Восени до нас знову прийшов п’яний Йосип, застав мене вдома одну і знову примусив вступити з ним у статеві стосунки. Про цей випадок я також нічого мамі не розповіла.
У червні 2009 року я пішла ввечері в сусіднє село по молоко. Йшла стежкою у полі. Несподівано зустріла брата, він знову був напідпитку. Схопив мене за руки і не відпускав. Повів у кущі, де спершу накричав на мене, а потім заходився знову ґвалтувати. Тут надійшла наша мама і побачила нас у кущах. Вона сварила Йосипа. Брат піднявся, одягнувся, сказав мамі, аби вона не кричала, і пішов до нас додому спати...
Вдома я розповіла матері, коли мене вперше згвалтував брат, скільки разів вступав зі мною у статеві стосунки. Батьки в той час були на роботі або ходили в ліс по гриби. Мамі я тоді нічого не розповідала, оскільки боялася, бо Йосип сказав, що поб’є мене, коли хтось про це дізнається...
Справою зайнялася міліція. Під час слідства затриманий гвалтівник у всьому зізнався, розповів у деталях, як усе відбувалося. Але в суді підсудний винним себе не визнав, переконував, що обмовив себе під час досудового слідства, оскільки з нього вибивали показання працівники Берегівського райвідділу міліції. Але хто саме його бив, підсудний не знає... Йосип також запевняв, що сестра з мамою звели на нього наклеп, бо він часто лупцював сестру, яка не хотіла вчитися...
Зваживши на зібрані докази та показання сторін, суд визнав Йосипа винним у згвалтуванні рідної сестри й засудив (судово-психіатрична експертиза визнала його осудним) до 10-ти років позбавлення волі. Обтяжуючою вину обставиною стало вчинення підсудним злочинів у стані алкогольного сп’яніння, а єдиною пом’якшуючою --відсутність у нього попередніх судимостей.
-- На початку червня цього року Апеляційний суд Закарпатської області визнав правомірним вирок Берегівського районного суду, -- повідомляє прокурор відділу підтримання державного обвинувачення прокуратури Закарпатської області старший радник юстиції Іван СОЧКА.
Тож тепер берегівчанин має десять літ часу на те, аби усвідомити всю мерзенність того, що накоїв. Якщо, звісно, переживе тюрму. Адже відомо, що роблять самі “зеки” з подібними мерзотниками, які гвалтують дітей...