Андрій Ткаченко (ІнформЦентр НАЦІЯ) у своєму виступі наголосив:
"В наш час гостро постало питання конфліктів із забудовниками, які свої споруди намагаються звести там де тільки можливо їх всунути між іншими будинками. Навколишніх мешканців звісно ніхто не запитує чи бажали б вони бачити поблизу себе такі споруди. Але в місті такий дискомфорт має в більшості випадків не критичний характер на щастя. Зовсім інше, коли така забудова суттєво шкодить навколишньому середовищу. Яскравим прикладом такого будівництва можуть служити дії будівельних компаній, які здійснюють будівництво на землях Солочинської сільської Ради в Свалявському районі , що знаходиться на Закарпатті. Особливістю цих земель є те що на цій території знаходиться родовища мінеральних вод. Мінеральні води цього родовища, яке зветься Голубинське, використовуються в лікуванні патологій травлення, для покращення обміну речовин, лікуванню сечовивідної системи , а також зовнішніх бальнеолікувальних процедурах—вуглекислих ваннах, що дає високий терапевтичний ефект для оздоровлення. Води Голубинського родовища також фасуються в пляшки під назвою "Лужанська" мінеральна вода.
За словами науковців Голубинське родовище побудоване досить складно. Воно приурочено до регіонального розлому в земній корі , орієнтовано повздовж річкової долини. Мінералізація води проходить в режимі реального часу шляхом природного змішування у тріщин них колекторах вод високої мінералізації та інфільтраційних прісних вод які надходять з поверхні. Високомінералізовані води поступають у водну систему з великих глибин, з вапнякового фундаменту Карпат, де формують свій содовий склад та насичуються вуглекислотою. В цій природній суміші має чітко обмежений ресурс. Ресурс прісної води суттєво більший, він обмежується тільки фільтраційною здатністю тонкого (2-4м) шару захисних суглинків, який перекриває родовище з поверхні . При порушенні умов фільтрації порушиться співвідношення мінеральної та прісної складової. А це може статися, коли руйнується шар суглинків. Тоді поверхневі води поступають у продуктивний горизонт в більшому об’ємі і мінеральна вода розпріснюється і перестає відповідати стандарту "Лужанської" Крім того при руйнації захисного шару вода не проходить природної очистки , в т.ч. від можливого бактеріального забруднення, і виникає загроза здоровому санітарному стану мінеральної води.
У свою чергу представники санаторію "Квітка полонини" пояснюють, що згідно з чинним законодавством встановленні зони санітарної охорони родовищ, які поділяються на 3 категорії. Перша передбачає виділення з відповідною огорожею , де мінеральні води виводяться безпосередньо на поверхню . Встановлюється вона як правило в радіусі 50 м. від свердловини. Тут забороняється будь-яке будівництво й перебування людей, що не мають стосунку до обслуговування свердловини. У другій зоні забороняється будь-який вид господарської діяльності, що може завдати шкоду родовищу, вплинути на його запаси, якість, тощо. Третя зона – це територія де розвиток інфраструктури та експлуатація інших ресурсів не повинні зашкодити ні надрам , ні тим природнім компонентам, які прямо чи опосередковано впливають на якість мінеральних вод.
Спеціалістами санаторію було розроблено межі відводу Голубинського родовища загальною площею 11,7 га. Однак рішенням сільської ради санаторію виділено 0,16 га, тобто на рівні першої зони суворого режиму. У межах же другої охоронюваної зони ведеться активна забудова будівельними компаніями. Перевірку щодо законності таких дій забудовників мала б зробити природоохоронна прокуратура, але за результатами нашого журналістського розслідування стало відомо, що за будівельними компаніями стоїть депутат від БЮТу Олександр Кеменяш, а також і новопризначений голова Закарпатської обласної ради Олександр Ледида, які лобіюють інтереси забудовників. Громада села вже писала звернення до органів влади різних рівнів, але реакції не було ніякої, хоча інтереси зачіпляються не тільки самої громади, а навіть мешканців всієї України, які використовують у лікуванні цю воду."