Впровадив цей унікальний проект Петро Пригара спільно зі своїми французькими товаришами, які оселилися в селі. Як це часто буває, односельці зі скептицизмом поставилися до ідеї власного виготовлення сиру, адже соціально-економічні умови в області не сприяють розвитку подібного бізнесу через загальну тенденцію зменшення поголів'я великої рогатої худоби. А виявилося, що саме відкриття цього підприємства і стимулювало сільських мешканців до утримання корів, так що сьогодні сироварня отримує молоко від 300 сільських жителів.
На даний момент це невелике сільське виробництво є чи не єдиним молокопереробним підприємством на Закарпатті. Петро Пригара не проти того, щоб в області запрацювало побільше таких підприємств, щоб була здорова конкуренція і щоб споживач сам вибирав собі сир до смаку. А поки селиський сир роз'їжджає по Україні не тільки як добротний продукт, а й як своєрідний закарпатський сувенір.