Ця книга присвячується 90-річчю від дня народження Дмитра Олександровича Снігурського. В ній висвітлюються маловідомі сторінки з життя та діяльності талановитого лікаря невролога, педагога, заслуженого лікаря України, завідувача неврологічного відділення Ужгородської обласної лікарні, обласного невролога Закарпатського облздороввідділу, голови обласного наукового Товариства невропатологів і психіатрів, викладача медичного факультету Ужгородського національного університету. Як і в передмові, так і у кожному розділі книжки: "Штрихи до біографії", "Школа Д. О. Снігурського – це школа майстерності і школа життя", "Спогади колег, друзів, найближчих і дорогих людей" читаємо про Д. О. Снігурського як про надзвичайно прекрасну людину, бачимо представника рідкісної сьогодні когорти особливих лікарів Закарпаття, його доброзичливе ставлення до людей.
Дмитро Олександрович любив своїх учнів, пишався ними. Такі люди, як Дмитро Снігурський наповнюють собою цілий вік. Кожному він міг принести часточку своєї душі і тепла. Він вмів заглянути в кожну людську душу і відразу зрозуміти її, по очах міг пізнати, що в кого болить і де.
Д. О. Снігурський – це сила розуму і честі, це – світло душі і серця."Таких не забувають", – пише Володимир Іванович Смоланка, професор, завідувач кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету. "Нам усім його не вистачає, як повітря... Ми тихо сумуємо за ним...", – говорить Олена Валентинівна Карачевцева, племінниця Д. О. Снігурського. "Ми ж, його учні та друзі, пам’ятатимемо нашого вчителя завжди", – пише Олександр Пулик.
Велич душі Д. О. Снігурського не згасити, вона завжди житиме в людських серцях.