Учасники засідання обговорили проект Концепції реформування податкової системи. З її основними положеннями присутніх ознайомила і висловила свій погляд на цей документ голова ДПА у Закарпатській області Т.М.Шаповалова.
Як було нею відзначено, прийняття концепції реформування податкової системи України є надзвичайно актуальним. Адже всі заходи в цьому напрямі, які здійснювалися досі, носять хаотичний характер і продиктовані більше фіскальними завданнями щодо наповнення бюджету.
Проведене протягом грудня ознайомлення та обговорення проекту Концепції реформування податкової системи з громадськими організаціями, у трудових колективах засвідчило загальне її схвалення і підтримку. Адже вона спрямована на зменшення податкового тиску на виробників, зменшення ставок податків та удосконалення їх адміністрування, усунення розбіжностей та законодавчого врегулювання усіх питань оподаткування.
Однак її здійснення розраховане на дуже довгий період, що може звести нанівець закладені у ній добрі наміри. Тому пропонується розрахувати цю концепцію не більше ніж на 5 років.
Зокрема не можна відтягувати підготовку і прийняття Податкового кодексу. Тим більше, що органами податкової служби уже проведено з платниками податків обговорення його проекту. Але він потребує значного доопрацювання, застосування для визначення об`єктів оподаткування не двох обліків (податкового і бухгалтерського), а одного.
З прийняттям Податкового кодексу платники одержали б замість нинішньої великої кількості законодавчих актів (законів, указів Президента, декретів Кабінету Міністрів) єдиний законодавчий акт, який би визначав порядок оподаткування та сплати податків.
Члени узгоджувальної групи Андрій Варцаба та Костянтин Лесик зазначили важливість збереження спрощеної системи оподаткування суб`єктів малого підприємництва. Але вона потребує удосконалення. Вони підтримали намічені проектом основні положення спрощеної системи оподаткування. І чим скоріше це питання буде законодавчо врегульовано, тим краще буде і для держави, для бюджету, і для самих платників податків.
Учасники засідання не могли не звернути увагу і на передбачене Концепцією реформування податкової системи введення податку на майно. Однак представники ОДПС вважають, що запровадження такого податку потребує значного часу для створення відповідної нормативно-правової та інформаційної бази як з боку органів податкової служби, так і інших причетних до цього відомств (бюро технічної інвентаризації). Тому теж затягувати з прийняттям відповідного законодавчого акту не можна.
Одним із завдань Концепції є виведення значної частини економіки із тіні. Але, як висловлюється багато підприємців, голими закликами працювати чесно це питання не вирішити. Потрібно змінити нинішню систему сплати соціальних внесків працедавцями, щоби і самі наймані працівники відчували відповідальність за сплату соціальних внесків. І прийняття закону про єдиний соціальний внесок є одним з шляхів у цьому напрямку, за який висловилися під час обговорення Концепції більшість підприємців.
Прийнято рішення схвалити в цілому проект Концепції реформування податкової системи України. А пропозиції щодо її реалізації направити до ДПА України та Мінфіну для розгляду.
На засіданні узгоджувальної групи розглянуто також стан відшкодування податку на додану вартість та пов`язані з ним проблемні питання. За інформацією начальника управління оподаткування юридичних осіб ДПА у області Любові Серемчук, за січень – листопад 2006 року платникам фактично відшкодовано податку на додану вартість у сумі 85 794,1 тис.грн.
У 2006 році спостерігається тенденція росту сум ПДВ, заявлених до відшкодування з бюджету на розрахунковий рахунок. Середньомісячні завки на відшкодування в 2006 році біля 12 млн.грн.
Однією з основних причин збільшення суми ПДВ, задекларованої до відшкодування у 2006 році є суттєвий ріст сум податку на додану вартість, сплачених митним органам суб’єктами господарювання області при здійсненні імпорту товарів на митну територію України. За січень – листопад 2006 року сума ПДВ із ввезених на митну територію України товарів, сплачена митним органам складає 507,1 млн.грн. і у порівнянні з відповідним періодом минулого року зросла на 168,8 млн.грн.
Крім того, на ріст заявок на бюджетне відшкодування ПДВ у 2006 році, вплинуло зростання обсягів експортних операцій у платників, що здійснюють зовнішньо – економічну діяльність. Так, якщо у минулому році обсяг експорту складав 371,9 млн. доларів США, то у поточному році він зріс на 26,6 млн. доларів США.
Станом на 01.12.2006 року загальна сума невідшкодованого ПДВ складає 46 759,4 тис.грн. і в порівнянні з початком року зросла на 20 726,5 тис.грн. тому числі:
2 144,1 тис.грн. – по сумах задекларованих до 01.07.2005 року;
44 615,3 тис.грн. – по сумах задекларованих після 01.07.2005 року,
з неї: 26 082,9 тис.грн. – у межах термінів встановлених законодавством процедур;
18 532,4 тис.грн. – з порушенням термінів встановлених законодавством процедур у звязку з розглядом справ у судах та незавершеністю окремих перевірок достовірності заявлених сум.
В ході обговорення цього питання учасники засідання звернули увагу на ряд проблем щодо відшкодування ПДВ, які законодавчо не врегульовані до кінця.
Так, згідно з пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
В розрахунку бюджетного відшкодування (додаток 3 до декларації з податку на додану вартість) передбачено рядок 3 “сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)”, який обмежує суму бюджетного відшкодування. Лише листом ДПА України від 28.11.2005р. №14110/5/16-1116 було роз’яснено, що залишок від’ємного значення податку після бюджетного відшкодування, включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підлягає бюджетному відшкодуванню в послідуючих звітних періодах у разі проведення розрахунків за товари (послуги) в частині від’ємного значення податку. В подальшому листами ДПА України роз’яснено, що в розрахунок суми бюджетного відшкодування включаються лише суми податкового кредиту попереднього періоду в межах суми податку, сплаченого в такому ж попередньому періоді. Однак, в господарській діяльності не завжди співпадають податковий період включення до податкового кредиту та період сплати податку: наприклад, при отриманні товару з відстрочкою оплати, при запізненні в отриманні податкової накладної тощо.
Проте з зазначеним пунктом Закону “Про ПДВ” не пов’язується сума сплаченого податку в попередньому періоді з податковим кредитом попереднього періоду, тобто формою розрахунку бюджетного відшкодування (додаток 3 до декларації) накладено обмеження, яке не передбачене Законом.
Також згідно з роз’ясненнями ДПА України податкові векселі, погашені за рахунок бюджетного відшкодування, не включаються до розрахунку бюджетного відшкодування, оскільки вони не сплачені грошовими коштами. Але, таке погашення векселів рівнозначне сплаті коштами, які були б відшкодовані платнику з бюджету на його розрахунковий рахунок.
Аналогічно згідно з роз’ясненнями ДПА України не включаються в розрахунок бюджетного відшкодування суми ПДВ з послуг, наданих нерезидентом на території України, які включені до податкових зобов’язань в декларації, за якою в розділі ІІІ не визначено податок до сплати, а визначено від’ємне значення. Це призводить до накопичення рядка 26 декларації, який для “чистих” експортерів не погашається в майбутньому податковими зобов’язаннями.
Оскільки згідно з Законом “Про ПДВ” відшкодуванню підлягає сума податку фактично сплачена в попередньому періоді (одному періоді) та в розрахунку бюджетного відшкодування пов’язується сплата попереднього періоду (одного періоду) з податковим кредитом попереднього періоду (одного періоду), то новостворені платники, в яких накопичилося від’ємне значення за перші 12 місяців (в тому числі з придбання або спорудження основних фондів), не можуть отримати бюджетне відшкодування за декларацією за 13-ий період. Особливо гостро цю проблему відчувають “чисті” експортери, які не мають податкових зобов’язань, що могли б погасити накопичене від’ємне значення в майбутніх податкових періодах.
Ці проблемні питання викликають непорозуміння платників податків з податковими органами.
З метою врегулювання проблемних питань з відшкодування податку на додану вартість члени узгоджувальної групи пропонують:
1) внести зміни до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону “Про ПДВ”, замінивши слова “у попередньому податковому періоді” словами “у попередніх податкових періодах” та внести відповідні зміни до Розрахунку бюджетного відшкодування (додаток 3 до декларації з ПДВ), привівши його у відповідність до норм Закону України “Про ПДВ”;
2) внести зміни до Закону України “Про ПДВ”, які б дозволили відшкодовувати новоствореним платникам податок на додану вартість з придбання або спорудження основних фондів в перші 12 місяців після реєстрації,
3) з урахуванням пункту 1 внести зміни до Закону України “Про ПДВ”, які б дозволили відшкодовувати новоствореним платникам накопичене за перші 12 місяців від’ємне значення;
4) видати податкові роз’яснення ДПА України, якими вважати податкові векселі, погашені підтвердженим бюджетним відшкодуванням, сплаченими, і передбачити право платника включати їх до розрахунку бюджетного відшкодування; аналогічно щодо ПДВ з послуг, наданих нерезидентом на території України, включеного до податкових зобов’язань в декларації, в розділі ІІІ якої визначено від’ємне значення.
У зв`язку з цим прийнято рішення направити голові ДПА України А.І.Брезвіну та Президенту УСПП А.К.Кінаху пропозиції по врегулюванню цих питань.
Офіційний сайт ДПА у Закарпатськів області.
25 грудня 2006р.
Теги: