І ось на лаві підсудних -- 45-річна мукачівка Світлана Зварич. Її звинувачують у скоєнні страшного злочину – вбивстві. Світлана просить суворо не карати. Пояснює, буцімто хворіє, має на утриманні стару матір, а неповнолітнього сина, який навчається в інтернаті, на вихідні забирає додому. Правда, розкаяння для неї чуже, не існує також жодних моральних цінностей. Бо ледь не все життя цієї нещасної проведене в алкогольному дурмані.
Свого часу Світлана залишилася вдовою. Жила разом з матір'ю. Своє помешкання перетворила на справжнісіньке пристановище для "бомжів". Зрештою, тут не жили, радше існували. Щоправда, молода жінка не раз намагалася взятися за розум, навіть лікувалася у психіатричній лікарні від алкогольної недуги. Та довго втриматися від пиятики не могла. Щоранку, коли прокидалася, переймалася не господарськими справами: її турбувало лише одне – де роздобути випивку. А дитина? Нею вона цікавилася найменше. Згодом Світлана віддала сина в інтернат.
Якось навесні жінка познайомилася з Василем, котрий також не був байдужий до спиртного. Але разом ці двоє свого щастя не знайшли. Оформити шлюб офіційно не поспішали. Та й для чого? Усі дні минали за чаркою, у постійних сварках, які частенько завершувалися бійками. Так співмешканці витримали до зими.
Майже весь той грудневий день, зранку до самісінького вечора, Світлана, її мати та Василь пили. Як завжди, на завершення між подружжям виникла чергова сварка, котру матір вже слухала в сусідній кімнаті. У розпалі гніву Світлана зіштовхнула свого благовірного на підлогу. Василь спробував підніматися, але був добряче п’яний, тому не вдалося. Наче фурія, Світлана підскочила до свого благовірного і затиснула рукою рота й носа. Усі спроби чоловіка вирватися, не увінчалися успіхом. У Василя забракло сил, щоб навіть відірвати руку жінки. Він почав задихатися. Нападниця відпустила його, лише коли затих...
...Прокинувшись вранці, дочка з матір'ю знову наповнили чарки. Далі Світлана підійшла до Василя і спробувала його розбудити. Але чоловік уже був мертвий. Жінки викликали "швидку". Лікарі, котрі прибули на виклик, констатували смерть, причиною якої стала механічна асфіксія. Про цей факт медики одразу повідомили міліцію.
Невдовзі на місце пригоди приїхала слідчо-оперативна група. Світлана й не відпиралася, що сама вона у розпалі сварки задушила свого співмешканця. Під час відтворення підозрювана детально розповіла, як усе відбувалося. Після завершення слідства справу передали у міськрайонний суд.
Однак на судовому процесі Світлана свою вину не визнавала. Вочевидь, усвідомлювала, що за скоєне їй "світить" чималий термін ув'язнення. Стала виправдовуватися, мовляв: була в той час у своєї подруги, а коли повернулася, то знайшла Василя вже мертвим на підлозі. Та суддя аргументовано довів вину підсудної. Свідок заперечила твердження, буцімто Зварич була того дня в неї у гостях.
І ось оголошують вирок. Світлану Зварич засуджено на 8,5 років ув'язнення. Крім цього, її направили на примусове лікування від алкоголізму.
За роки, проведені у в'язниці, у Світлани буде час задуматися над життям, по суті пропитим життям...