Хустщина: "Базарне" питання

 

 

У тій же статистиці нам розповіли, що ще у 2008 році на території Хустського району у сфері оптової торгівлі діяли 20 підприємств. Загальний оборот від їх діяльності за рік склав 4599,4 тисяч гривень, у тому числі 4358,6 тисяч  або 94,8% – оптового товарообігу. З цього числа питома вага продажу продовольчих товарів становить 36,2%, а частка непродовольчих товарів – 63,8%

.

У 2008 році оптовий продаж продовольчих товарів склав 1576,4 тисяч гривень, а непродовольчих – 2782,2 тисяч.

 

Із загальної кількості магазинів за спеціалізацією переважають кіоски та палатки – 35,5%. Частка продовольчих магазинів складає 31,6%, а непродовольчих магазинів - 32,9%.

Кількість кіосків та палаток у мережі роздрібної торгівлі у 2008 році зменшилася на 15,6% і становить – 27 одиниці.

У спеціалізації підприємств ресторанного господарства основну частку складають кафе, закусочні, буфети, бари. Вони на початок поточного року складають 80,0% всієї мережі.

На 10 тисяч жителів Хустського району припадає 8 одиниць торгової мережі та 276 м² торгової площі. У порівнянні з 2007 роком забезпеченість мережею роздрібної торгівлі населення зменшилася на 11,1%, а   забезпеченість торговою площею – на 16,1%.

 

А от у розрахунку на 10 тисяч жителів району припадає дві одиниці підприємств ресторанного господарства та 95 посадочних місць. У районі також спостерігається тенденція до скорочення забезпеченості населення мережею ресторанного господарства та посадочними місцями. Зате зросла реалізація роздрібного товару. Так за 2008 рік на Хустщині його офіційний обсяг склав склав 36799,9 тисяч гривень. У структурі роздрібного товарообороту у нас переважає реалізація непродовольчих товарів – 83,7% і тільки 16,3% припадає на реалізацію продовольчих товарів.

 

 

Ще одна напрочуд цікава офіційна інформація — на території Хустського району офіційно зареєстровано… два ринки! А загальна чисельність працівників на них складає аж три особи. А як же тоді назвати скупчення торгових місць на території хустського автовокзалу, у центрі Ізи, Сокирниці, Данилова та в решті великих сіл Хустщини. Це, мабуть, неофіційні ринки. Чи не так?..

 

У районному управлінні статистики також повідомили, що у 2008 році на розвиток матеріально-технічної бази обох ринків було використано 108 тисяч гривень. З них на капітальний ремонт – 98 тисяч. Мова, очевидно, йде про стихійний ринок у центрі Хуста неподалік площі Незалежності та речовий ринок на вулиці Львівській при виїзді з райцентру. Щоправда, аби побачити згадану реконструкцію, потрібно мати дуже добру фантазію. Але ми розуміємо, що управління статистики лише констатує цифри та інформацію, яка до нього надходить від дирекцій обидвох ринків. Тому до статистики — жодних претензій…

 

У тому ж районному управлінні статистики з нами поділилися дуже промовистою таблицею, яка дає зрозуміти стан справ на двох офіційних ринках району.

Отже, з таблиці випливає, що на території обох ринків на початку цього року є лише чотири магазини. Хоча, пройшовшись лише змішаним ринком у центрі Хуста, а таких магазинів нарахуєш із добрий десяток. Решту ж тоді, мабуть, теж можна назвати нелегальними…

 

З таблиці також випливає, що на жодному з ринків нема лабораторії ветсанекспертизи. Воно й не дивно, адже пройшовшись тим же центральним ринком у літню спеку, там неможна непомітити продавців "свіжого" масла та сиру під відкритим небом. А "аромати" від замороженої риби, приправленої 30-ма градусами тепла б’ють у ніс у радіусі 200-300 метрів. За даними таблиць, на ринках також нема ні холодильного устаткування, ні камер сховищ, ні настільних вагів. Одним словом, сумна ситуація…

 

З таким ринком щось робити треба. Але робити це потрібно цивілізовано. Міська ж влада поки примудрилася лише один раз обгородити його колючим дротом та просто розгромити. Але силою такі питання не вирішуються. Більшість хустин та жителів району переконані, що продуктовий ринок має залишитися у центрі і бути реконструйований. І нехай люди продають свою продукцію в центрі міста. А на новому ринку, котрим так і не вдалося замінити старий, слід удосконалити систему орендної плати і зробити її диференційованою.

 

 

До слова, як зараз пригадуються слова нашого старого-нового мера західноукраїнським інтернет-виданням про новий ринок на вулиці Львівській.

—Хустяни нарешті отримають цивілізований критий, зручно облаштований ринок, — обіцяв Михайло Джанда. — Досі вирішити проблему торгівлі нам не вдавалося через проблеми із земельними ділянками. На ринку буде обладнано три тисячі торгових місць. (Це було у 2007-му році нині ж в оренду взято не більше 800 торгових місць!) На ринку буде створено найбільш сприятливі умови для здійснення підприємницької діяльності, наявна камера зберігання продуктів, безкоштовний медпункт, встановлено душові, сучасні туалети. Обладнано лабораторію для ветлікаря. (лабораторії, за даними статистики, й досі там нема) Кожен підприємець матиме свій павільйон, до якого буде підведено електроенергію. Зимою буде змога працювати при зручній температурі, провівши утеплення свого павільйону. Усі торгові павільйони буде поділено за спеціалізованим секціями, місцями. Покупці на вході до павільйону отримають усю інформацію про її орендаря, продавця та інше…

 

Ось такі наполеонівські плани були у хустського градоначальника ще два роки тому. Аби пересвідчитися, що з цих хвалебних проповідей реалізовано нині, достатньо просто поїхати на ту ж вулицю львівську і просто відвідати так званий новий ринок…

 

Попри всю складність "базарного" питання, на передодня професійного свята ми бажаємо всім причетним до торгівлі жителям Хустщини міцного здоров’я, витримки й гідної винагороди за свою нелегку працю.