«В умовах кризи потрібно вести політику мінімізації втрат, а не політику надприбутків, тому проблему повинні розв’язувати усі учасники фінансової системи України», - підкреслив він коментуючи напругу пов’язану з валютними кредитами, що наростає з кожним днем та може викликати соціальний вибух.
«Відповідальність за «погані» кредити несуть усі три елементи системи кредитування: держава в особі владних інститутів та Нацбанку – за хибну і неправдиву інформаційну політику відносно курсу гривні та беззубу регуляторну політику щодо комерційних банків; банки - за надто ризиковану кредитну політику, бо надавали вигідніші відсоткові ставки за кредитами в іноземній валюті, а також за безоглядне кредитування без врахування платіжоспроможності позичальників; клієнтів – за те, що не прораховували своїх можливостей по сплаті кредитів внаслідок емоційного безвідповідального ставлення до такої серйозної справи, як отримання кредитів. Необхідно зазначити, що кредитування пов’язане з зобов’язаннями кредитної установи перед вкладниками», - запевнив політик. «Тож сьогодні ланки зазначеного трикутника, мусять шукати компроміс між своїми інтересами і можливостями, інакше постраждають всі», - переконаний Василь Шерегій.
Політик вбачає вихід в тому, щоб поділити відповідальність за проблеми, пов’язані зі зміною курсу гривні відносно долара між державою, банками, клієнтами. А для цього курс «кредитного долара» потрібно зафіксувати на позначці 6,7 – 7,0. «Аж тоді, можлива стабілізація фінансової системи і люди краще сплачуватимуть кредити, а банки понесуть менші втрати, ніж несли б, якщо позичальники не мали б змоги платити за кредити. Держава, у свою чергу, отримає позитивний ефект від загального зниження доларизації, а у банків в подальшому з’явиться ресурс для кредитування економіки.», - підсумував Василь Шерегій.