Віктор Лукеча: "Уряд не запропонував реальних шляхів подолання кризи"

– Саме будівельна галузь найпершою потрапила під удар фінансово-економічної кризи, – констатує Віктор Лукеча. – Довгобуди, незавершене будівництво – така ситуація спостерігається на будмайданчиках всієї країни. Наша область у цьому плані – не виняток. Кризова ситуація в будівельній галузі спричинила кризу і в інших, дотичних галузях. Це, насамперед, призвело до зростання безробіття, оскільки один працюючий у будівельній галузі дає роботу ще 5 працюючим у споріднених сферах. На жаль, урядова нарада, в якій взяли участь і представники міністерств, будівельних компаній та фінансових установ, перетворилася на черговий монолог Прем’єра, під час якого була описана райдужна перспектива галузі, але так і не було запропоновано реальних кроків, що допомогли б реанімувати будівництво в Україні.

За підсумками 2008 року будівельними підприємствами виконано робіт на 64,4 мільярда гривень, що на 16 відсотків менше порівняно з 2007 роком. При цьому падіння обсягів будівельних робіт розпочалося ще в травні минулого року. Суттєво скоротилися обсяги випуску основних будівельних матеріалів із паралельним зростанням їх вартості на 40-80 відсотків.

– Чи йшлося на нараді про систему кредитування в будівництві?

– Представник Української національної іпотечної асоціації констатували, що заборгованість за іпотечними кредитуванням в порівнянні з 2004 роком зросла аж у 44 рази. В першу чергу це пов’язано з тим, що 80 відсотків виданих іпотечних кредитів – валютні. З осені минулого року банками припинено фінансування як забудовника, так і покупця. Криза безпосередньо зачепила як тисячі українців, які працюють на будівельних майданчиках, так і тих, хто інвестував кошти у придбання житла.

Вже зараз зрозуміло, що бюджет-2009 року не зможе стати рятівним для будівельної галузі. Скорочення капітальних видатків, низки державних програм може взагалі призвести до зупинки будівництва. Наприклад, цьогоріч обласному бюджету передбачено виділити капітальні видатки в сумі 5,7 млн. гривень, що на 73,1 мільйона менше, ніж минулого року. Зокрема не виділено жодної копійки на соціально-економічний розвиток та розвиток інфраструктури регіонів, на заходи з енергозбереження, ремонт і реконструкцію теплових мереж і котелень, будівництво газопроводів, будівництво і придбання житла військовослужбовцям, звільненим у запас, та на здійснення заходів із передачі житлового фонду Міноборони у комунальну власність. Також цього року область потребувала 51,5 млн. гривень на добудову об’єктів, розпочатих минулими роками. Так, на добудову трьох лікарень необхідно 22,4 млн. гривень, семи шкіл – 29,1 мільйона. Крім того, в області є чимало об’єктів житлово-комунального призначення зі ступенем готовності на 50-70 відсотків, але на їх завершення уряд не передбачив коштів. Схоже на те, що не отримає область і 67 мільйонів гривень, які були заплановані урядом на 2009 рік в рамках ліквідації наслідків липневого паводку на об’єктах комунальної власності.

– То чи прозвучали якісь конкретні пропозиції по виходу із кризи?

– Юлія Тимошенко та виступаючі  озвучили чимало ідей, втілити які, мабуть, нікому не під силу. Скажіть, будь ласка, звідки на це взяти гроші? Наразі навіть великим будівельним корпораціям не видають короткотермінових кредитів. Обіцянки про рефінансування банків, озвучені очільницею уряду, нікому оптимізму не додали. Показово, що на цій нараді не було жодного виступу представників комерційних банків. Натомість представник одного з державних банків однозначно заявив: українські банки грошей не мають. Тож ідея про пожвавлення будівництва за рахунок кредитів просто нереальна.

В наших європейських сусідів, де теж не обійшлося без кризи,  діють державні програми – аж до дотування іпотечних компаній і прямої підтримки підприємств будівельної сфери та виробництва будівельних матеріалів. В Україні – все наразі на рівні прожектів.

Криза в будівельній галузі пов’язана насамперед з популістською політикою уряду. Незважаючи на неодноразові застереження аналітиків будівельного ринку, які звучали ще на початку минулого року, щодо можливості обвалу ринку нерухомості, уряд протягом року не втілив заходи по стабілізації галузі. Нині ж ресурсів на активізацію будівельної галузі Кабінет Міністрів надати не в змозі, натомість хоче перекласти всю провину на місцеві адміністрації – мовляв, ті бездіють у подоланні кризи.

– Того ж дня під головуванням Прем’єр-міністра відбулася ще одна нарада – вона стосувалась агропромислового комплексу. Як, на вашу думку, вже позначилась криза на цій галузі?

– Зважаючи на світову фінансову та економічну кризу, чимало країн Європи, де розвинуто сільське господарство, цього року вирішили посильно дотувати виробництво сільгосппродукції. Україна теж може вистояти в період кризи, забезпечивши продукцією тваринництва та рослинництва не лише себе, а й інші країни. Натомість уряд цих тенденцій або не відчуває, або не хоче над цим питанням працювати.
 
2008 рік для сільгоспвиробників знову став роком виживання. Адже як інакше можна назвати ситуацію за відсутності доступного кредитування, неефективної бюджетної політики та цінового хаосу? Відверта байдужість уряду до проблем аграріїв відслідковувалася протягом всього минулого року. Насамперед це стосується ринку зерна. Зібравши у 2008 році рекордний урожай зернових, селянин практично залишився зі збитками. Поясню чому. Весною минулого року аграрії з усіх куточків країни зверталися в уряд з проханням скасувати обмеження на експорт зерна. Зважаючи на надзвичайно оптимістичні прогнози урожаю-2008, необхідно було якнайшвидше реалізувати запаси зерна. Не дозволивши цього, уряд  спричинив те, що в країні 6 мільйонів тонн зерна залишилися в зерносховищах.   Непродумана цінова політика урядовців теж додала чималих клопотів. Минулого року перевиробництво зерна потягнуло за собою зниження попиту й падіння цін на зерновому ринку – удвічі. Аграрії Закарпаття зібрали непоганий урожай зернових, однак очікуваного прибутку не отримали. Втрати виробників на одному гектарі перевищують 1000 гривень, і це без витрат на зберігання. Господарства області залишилися практично без власних обігових коштів і опинилися у надзвичайно скрутному становищі. У кінці серпня Юлія Тимошенко заявила, що стурбована зниженням цін на фуражне зерно. Для того, щоб підвищити їх, Кабмін пообіцяв встановити мінімальні ціни на пшеницю, а також пригрозив трейдерам, які не будуть купувати зерно, несвоєчасним поверненням ПДВ. Однак мінімальні ціни до сих пір не встановили.

В умовах наростаючої кризи необхідно було вжити низку заходів, які б мінімізували її вплив на сільське господарство. Натомість бюджет-2009 може стати справжнім випробовуванням для агропромислового комплексу. Запропонована урядом підтримка села є свого роду експериментом на виживання. Питома вага видатків у держбюджеті на сільське господарство скорочена  майже удвічі – до 2,9 відсотка. Фінансування державних програм з підтримки сільського господарства скорочено у три рази! Зокрема, бюджетна дотація на державну підтримку тваринництва зменшена на 2,7 мільярда гривень. Фінансову підтримку підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів зменшено на 1,35 млрд. гривень. Повністю припинено фінансування компенсації вартості придбаної аграріями сільгосптехніки вітчизняного виробництва.
В надзвичайно складних умовах працюватимуть і переробні підприємства. Введення з 2009 року спеціального режиму оподаткування, що передбачає сплату переробниками 20 відсотків ПДВ, призведе в першу чергу до здорожчання м’яса, молока.

Через скорочення видатків існує ймовірність закриття цілої низки наукових установ, що вивчають проблеми агрокомплексу. В першу чергу в області під загрозою закриття опинилося спеціалізоване підприємство “Облдержродючість”. Фінансування цієї установи цього року зменшено в 10 разів. Напризволяще Кабінет Міністрів залишив і Солотвинський солерудник. На ліквідацію наслідків аварії на підприємстві не виділено жодної копійки!

– Ми наближаємось до весни. Що чекає аграріїв, як вони працюватимуть в цих умовах?
 
– Наближення посівної кампанії стане для багатьох сільгосппідприємств справжнім випробовуванням. На теперішній нараді Прем’єр-міністр запевняла, що необхідних 10 мільярдів гривень для забезпечення весняно-польових робіт буде віднайдено. Для цього планується залучити банківські кредити. Якщо до лютого, коли в основному аграрії беруть кредити для проведення весняної посівної кампанії, ліквідність банківської системи не підвищиться, нові кредити аграрному сектору, швидше за все, видавати не будуть. Та чи подужають селяни кредити ставкою в 30 відсотків річних? У результаті обсяг посівних площ під час весняної посівної кампанії може скоротитися на третину.
 
Нічого конкретного на нараді не було сказано і про забезпечення села напередодні посівної паливно-мастильними матеріалами та добривами. Останні, до  речі, подорожчали за рік удвічі. На мою думку, без державної підтримки, кризова ситуація в сільському господарстві значно поглибиться.  Відсутність антикризових механізмів позбавляє аграріїв будь-якої підтримки, залишаючи їх сам-на-сам з їхніми проблемами.

Сільськогосподарським підприємствам потрібно сьогодні дати чіткі сигнали: державні гарантії на закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію, пільгові кредити та відновлення раніше прийнятих державних програм. До уряду має дійти розуміння того, що агропромисловий комплекс може стати тим сектором, який забезпечуватиме зайнятість населення на селі, – сказав на завершення заступник голови облдержадміністрації Віктор Лукеча.

Теги:

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати