Наприкінці грудня 2005 р. закарпатським відкритим акціонерним товариством укладено договір купівлі-продажу із київським закритим акціонерним товариством, відповідно до якого київське товариство зобов’язується передати у власність закарпатському товариству товари, однак договором не визначено, які саме. Протягом 2006р. були виписані накладні на поставку грибів, запасних частин до автотранспорту, винограду, різного обладнання на загальну суму понад 11,3млн.грн. (у т.ч. ПДВ – понад 1,7 млн. грн.).
Встановлено, що протягом січня-серпня та жовтня 2006р. київським товариством подано до ДПІ у Печерському районі м.Києва нульову звітність з ПДВ. У декларації з ПДВ за вересень 2006 р. відображено поставки на суму 222,6 тис. грн., листопад 2006 р. – 278,6 тис. грн., грудень 2006 р. – 152,5 тис. грн. Тобто загальна сума поставок товариства за весь 2006 р. становить 653,8 тис. грн.
Крім цього, згідно з даними обліку платників податків ДПА України засновником і київського, і закарпатського товариств є одна і та сама особа. Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215, п.п. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу від грудня 2005 р. між київським та закарпатським товариствами є нікчемним. В силу ст. 216 Цивільного кодексу України цей договір не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з їх недійсністю.
Таким чином, протягом 2006 р. колишні генеральний директор та головний бухгалтер закарпатського товариства умисно завищили валові витрати підприємства на суму майже 3млн.грн., внаслідок чого ухилились від сплати податку на прибуток на суму 733,6 тис. грн.; шляхом безпідставного збільшення податкового кредиту ухилились від сплати ПДВ на суму 715,5тис. грн. Всього до бюджету не сплачено майже 1,5млн.грн.