Їх складають у двох цехах. Частини до автомобілів привозять із Чехії. Заходимо до крупновузлового цеху.
— Кузови машин приходять повністю укомплектовані, — розповідає менеджер ”Єврокару” Ростислав Машуцький, 39 років. — Окремо — двигуни, коробки передач, передні підвіски з амортизаторами, задні підвіски та колеса. Після встановлення цих деталей машину перевіряють. Потім працівники, навчені на автозаводі в Чехії, встановлюють гумові ущільнювачі, звукоізоляцію, електронне приладдя.
На виготовлення одного авто на ”Єврокарі” йде чотири години. Ще дві — на тестування. Якість збирання контролюють на кожному етапі. Роботу електронних вузлів, точність монтажу перевіряють датчики. Якщо загорається червона лампочка, працівник має доробити ”шкоду”. Перевіркою керує комп’ютерна система.
— Кожен працівник має свій маркер та печатку, — каже Ростислав. — Сам має перевірити свою роботу. Тому вирахувати бракороба нескладно. Із його зарплати відрахуємо за брак.
Укомплектоване авто заправляють бензином, заливають мастило. Для тестування відбирають з усієї партії дві машини. Вони проходять детальну перевірку на випробувальному треку.
— На трасі вмонтовано різні перешкоди, щоб після перевірки регулювати розвал-сходження коліс. Потрапляють автомобілі й під ”душ”. На корпус авто під тиском подають струмінь води. Це щоб перевірити, чи немає щілин. Потім вони проходять світлову перевірку. На ній виявляють подряпини, тріщини. Браковані авто відправляють назад, у відділ фарбування. Якщо матиме хоча б малу хибу, цілу партію — 90 машин — відправляємо на доробку. А потім — знов на повторну перевірку, — запевняє Машуцький.
”Шкоди” із браком в автосалони не потрапляють.
Восени на ”Єврокарі” почали збирати нову версію легковика ”Шкода Суперб”.
— Це елітні машини, — каже Машуцький. — Дизайн корпусу нагадує ”мерседес”. На них ставлять пакет ”погані дороги”. Кліренс, днище автівки трохи підвищене.
45-річний ужгородець Василь Петрулинець два місяці тому придбав оновлену ”Шкоду Фабію”. Її порадив приятель Олег, який працює на автозаводі. Сам теж їздить на ”шкоді” вже два роки.
— Взяв базову комплектацію із двигуном 1,2 літра, — розповідає чоловік. — Бо мав на руках незначну суму. Гадав, що двигун заслабкий для авто, тому вагався перед покупкою. А коли сів за кермо, переконався, що машина жвава: швидкість 160 на годину для неї — завиграшки. Їздив і по гірських шляхах. Витрата пального — близько 7 літрів на 100 кілометрів.