Закарпатські термальні ванни з метаном лікують хвороби кісток

Петро Пітра приймає термальні ванни в селі Мала Розтока Іршавського району Закарпаття

— Мене багато років мучить остеохондроз позвоночника. Не могла шию повернути, розігнутися. Тепер гнуся, як верба, — усміхається Юстина Пітра. Жінка вчителює в місцевій школі. — Чоловік раніше теж скаржився на болі в попереку. Тепер ходить струнко, як солдат. Колись їздили по санаторіях. Були і в ”Синяку” на Мукачівщині, і в ”Гірській Тисі” на Рахівщині. Але таких результатів, як тут, не мали. Величезні гроші фактично йшли на вітер.

Ванна у ”Купелі” коштує 20 грн. Для місцевих удвічі дешевше.

— По десять ванн приймали через день. Частіше не варто, бо може піднятися тиск. Ходили на масаж до односельчанки, платили по 25 гривень. Курс лікування на обох обійшовся у 900 гривень. Та ще трохи грошей пішло на бензин, — додає Петро Пітра.

Колгоспну лікувальницю на березі річки Боржава відкрили 1965 року.

Тут шукали поклади нафти й газу. Натомість виявили джерело з термальною водою. Воду не потрібно качати, вона іде самопливом, бо супроводжується метаном. Її температура 38°С.

Склад води досліджував Одеський інститут курортології. Науковці зробили висновок, що ванни з джерела діють болезаспокійливо, стимулюють кровообіг, покращують роботу ендокринних залоз, системи згортання крові.

Очевидці стверджують, що у колгоспну лікувальницю люди приходили на милицях, а після п’ятої процедури йшли без них.

Певний час у приміщенні був дитсадок. Потім будова 10 років пустувала, лікувальна вода текла у річку.

Уродженець села Василь Корпош, 63 роки, вісім років тому облаштував тут зону відпочинку ”Купіль”. Підприємець зробив ремонт будинку, купив і встановив сім ванн, облаштував сауну, придбав обладнання для витягування хребта.

— Напір води зменшився, — непокоїться Корпош. — Причини можуть бути дві: джерело зміліло або труби забило солями.

Для з’ясування причин хоче залучити фахівців. Планує замовити дослідження, чи можна воду пити.

Юстина Пітра воду з Малої Розтоки п’є постійно. Вона солона на смак, без запаху. Свекрусі готує з води коктейль. Та вживає його за півгодини до сніданку.

Для коктейлю бере 100 г розтоцької води і 100 г звичайної. Додає трохи лимонного соку.

— Коктейль має смак мадярської води ”Гудодіянош”. В аптеці пляшка коштує майже 40 гривень. А мій нічим не гірший, до того ж безкоштовний, — тішиться.

Батько Петра — Юрій Пітра — теж п’є воду з Малої Розтоки.

— Батько був першим клієнтом ”Купелі”, ним є і нині, — каже Петро Пітра. — Один раз в тиждень приводжу його сюди на ванни. Лежить у воді по годині. Усі ці роки п’є воду і добре почувається. Вона добре впливає на роботу кишково-шлункового тракту. Цього року батько ще клепав коси.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати