Віктор Погорєлов: Житло слід страхувати, а не чекати милості від держави...

На Закарпатті діють близько 50 страхових компаній /73 філії/, які сплачують до бюджету три відсотки від суми укладених оборудок, розповів начальник головного управління економіки обласної держадміністрації Віктор Погорєлов.

Віктор Погорєлов
Віктор Погорєлов

Однак їх чомусь не дуже цікавлять об'єкти, що знаходяться у зоні ризику, тобто на паводко- і зсувонебезпечних територіях. До речі, збитки потерпілим від липневої стихії, як і від попередніх катастрофічних паводків 1998 і 2001 років, взялася відшкодовувати держава, а не страхові компанії, як це прийнято у всьому цивілізованому світі.

Парадоксально, та часом ті, у кого велика вода забрала житло, опиняються у вигіднішому становищі, ніж менш постраждалі. Замість старих і ветхих будинків вони отримують нові, сучасніші. От і недавно ключі від закупленого житла вже вручено шістьом закарпатським сім'ям, а Василина Лофердюк із смт Ясіня Рахівського району справила новосілля у щойно збудованому котеджі. Решта 19 потерпілих родин переселяться у нове житло незабаром, ще до зимових холодів. Іноді, кажуть, постраждалим заздрять менш уражені стихією сусіди. Як мовиться, не було б добра, та лихо допомогло...

На цей нюанс врешті-решт звернули увагу на державному рівні, каже Віктор Погорєлов. Адже компенсації постраждалим від катастрофічних паводків усіх категорій, відбудова зруйнованого житла влітають у копійку. От і згадали про страхові компанії... У відповідному указі Президента України N826/2008 та рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 19 серпня ц.р. передбачено "розробити та запровадити заходи стимулювання страхування населенням життя, здоров'я, об'єктів нерухомого майна на випадок заподіяння шкоди внаслідок впливу екологічних /природних/ і техногенних факторів та опрацювати питання запровадження обов'язкового страхування на територіях, потенційно небезпечних щодо ризиків виникнення надзвичайних ситуацій..." Доручення з цього приводу видав і голова обласної держадміністрації Олег Гаваші.

Питання - на часі. Адже паводки на Закарпатті - не рідкість. Вони повторюються тут раз у три-вісім років. За підрахунками спеціалістів, сумарні збитки від великої води за попередні 20 років становлять майже 5 млрд гривень. Особливо "плідним" щодо цього виявилося останнє десятиліття, впродовж якого сталися три катастрофічні повені - у листопаді 1998-го, березні 2001-го і липні 2008-го. Шкода від паводка 1998 року перевершила 800 млн гривень. Цьогорічна стихія завдала збитків у кілька разів менше, хоча водний удар був сильніший. Гадаю, нас врятувало те, що протягом останніх років було здійснено значний обсяг протипаводкових робіт. Якби всі протипаводкові програми і заходи фінансувалися урядом у повному обсязі, то шкода від цьогорічної стихії була б ще меншою, зазначив В. Погорєлов.

І все ж загальні збитки на 163,7 млн гривень - чимала сума. Паводком було зруйновано й пошкоджено 129 мостів, 14 них - автомобільні, пошкоджено також 67 км автодоріг, зруйновано 26 км берегоукріплень, пошкоджено 1323 житлові будинки та 11 об'єктів соцкультпобуту й освіти, 26 будинків зовсім зруйновано... Це - тільки "закарпатські" цифри, а зонами надзвичайної екологічної ситуації природного характеру були визнані й окремі місцевості у Львівській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Тернопільській і Вінницькій областях. І скрізь ліквідацію наслідків стихійного лиха та компенсацію збитків потерпілим від паводка знову звалила на свої плечі держава. Не страхові компанії, а, повторюю, наша ще не дуже багата, але чуйна і щедра держава Україна.

На ринку Закарпатської області ефективно функціонують такі страхові компанії, як "Оранта", "Інвестсервіс", "Універсальна", "Дженералі Гарант", "Вексель" та інші. За минулий рік вони виплатили страхових відшкодувань у сумі 12260,03 тис. грн. /за перший квартал 2007 р.- 3613,6, а за перший квартал ц.р. - 8586,1 тис. грн./. Вони, власне, готові страхувати й майно у зонах ризику, але... На багато будинків немає належної документації. Чимало з них зведено самовільно, без дозволу сільрад, з використанням "ризикованих" матеріалів - саману, каменю, річкової гальки... Аби ближче до дороги чи річки! Отож будинок буцімто є, та з токи зору закону його немає. Як же його застрахуєш?

І таких "віртуальних" об'єктів - більше, ніж треба. Спочатку їх належить проінвентаризувати, тобто описати, оцінити, взяти на облік і т.д. А за це, звісно, слід платити. Це також відлякує самовільних забудовників. Вони починають хапатися за голови лиш тоді, коли гряне біда. Правду кажуть: доки грім не гримне, доти мужик не перехреститься...

Словом, страхові компанії готові страхувати "ризиковані" об'єкти, але на кожен з них має бути заведена інвентарна справа. Нема її, нема, отже, й предмету страхування. Тому й розпорядився голова ОДА провести інвентаризацію. Мають бути застраховані й усі об'єкти комунальної власності - від пожеж, повеней, інших природних катаклізмів. І тут не треба винаходити велосипед: багато з нас ще пам"ятають радянську систему страхування, коли селяни страхували не тільки житло, але й господарські споруди, корову і т.д.

Старожили згадують і "радянські" паводки: держава могла виділити потерпілим кілька мішків цементу або пару десятків листів шиферу - не більше. Ніхто нікому не відбудовував житло... Хіба що співчутливі односельці могли влаштувати толоку і гуртом допомогти постраждалому. Можливо, мій підхід не зовсім гуманний, але й держава не може всі непередбачені збитки брати на себе. Такого немає ніде у світі. Кожен господар передусім сам повинен думати про власне майбутнє. Уже тоді, коли зводить житло у паводко- чи зсувонебезпечному місці. Слід завжди бути готовим до гіршого...

А держава... Вона, звісно, не стоятиме осторонь людського горя, але й не зможе завжди брати на себе всі витрати щодо відновлення зруйнованого водою житла. Цим повинні перейматися страхові компанії, переконаний Віктор Погорєлов. Держава має працювати планово, а не стихійно. Тому всім, каже він, хто не має ще інвентаризаційних справ, раджу якнайскріше оформити їх: про всяк випадок. Як кажуть, береженого і Бог береже...

Ярослав Ядловський, УКРІНФОРМ
10 жовтня 2008р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Економіка

17:57
З початку року найбільший товарообіг, за інформацією Закарпатської митниці, здійснювався з Німеччиною, Італією, Угорщиною, Чехією та Словаччиною
13:40
Завершено монтаж зернових елеваторів сухого порту "Термінал Чорнотисів" на Закарпатті
01:35
Чеський приватний перевізник RegioJet готовий інвестувати в електрифікацію євроколії на ділянках Чоп-Мукачево і Чоп-Ужгород
01:18
/ 3
Розпочалася чергова спроба визнати банкрутом Солотвинський солерудник
14:34
/ 2
McDonald's знову хоче відкрити ресторан в Ужгороді. Цього року
11:08
Фермери з окупованої частини Херсонщини знаходять себе у тепличному бізнесі на Закарпатті
14:16
NSV Group і представники Італії, Німеччини та Польщі провели переговори щодо побудови на Закарпатті інтермодального логістичного центру Horonda Platform
16:30
Торік, в порівнянні з 2022-м, експорт на Закарпатті становив 69%, а імпорт – 84,5%
11:33
/ 1
На Закарпатті відкрили новий митний термінал
16:43
/ 1
Прокуратура взялась за компанії групи Голден Тайл, які з грубими порушеннями придбали закарпатські родовища глин
15:03
/ 8
На аукціоні за 13,87 млн грн продають землю та адмінбудівлю колишнього "Ужгородтеплокомуненерго" в центрі Ужгорода
15:19
/ 3
"Перечинське" "Френдлі Віндтехнолоджі" програло "ужгородцям" суд за родовище андезиту біля Ужгорода, продане за 75 млн грн
10:51
/ 7
За грантами, отриманими на сади, в Україні лідирує Закарпаття
22:08
/ 20
Під велетенський деревообробний завод на Закарпатті зареєстрували індустріальний парк
21:56
У 2023-му через Закарпатську митницю експортовано товарів на майже 32 млрд грн, а імпортовано на понад 106
15:24
На Закарпатті торік зареєструвалися 7688 нових платників податків, а припинили діяльність 4720
14:30
Цьогоріч єдиного податку на Закарпатті сплачено на 17,5% більше, ніж торік
10:11
На Закарпатті надходження від туристичного збору за рік зросли на 14%
22:23
угорщина завертає вантажівки з України в "Загоні" через відсутність оформлених документів Т1
20:01
/ 7
На Закарпатті незаконно будують деревообробний завод, для роботи якого потрібно 32 тисячі лісовозів щороку, – природозахисники
20:49
Цьогоріч у зоні діяльності Закарпатської митниці товарів імпортовано утричі більше, ніж експортовано
18:32
/ 1
На Закарпатті закладуть плантацію лохини в горщиках
19:55
Виноградар з Херсонщини, господарство якого – в зоні бойових дій, консультує фермерів на Закарпатті
21:34
На Закарпатті у поточному році, в порівнянні з 2022-м, експорт товарів зменшився на 27%, імпорт – на 16,5%
18:35
Закарпаття дає українському виноградарству нове життя – виноградар з Херсонщини
» Всі новини