Власники персикових садів 52-річні брати Степан і Дмитро Бондарюки попросили у місцевій перукарні волосся, яке залишилося після обслуговування клієнтів. Його поклали в місцях, куди зазвичай навідувалися хижі тварини. Після того кабани там не з’являлися.
— Метод підказав сусід по дачі, — розповідає Дмитро Бондарюк. — Йому ідея використати волосся прийшла після спостережень. Коли мисливці чекали на кабанів у засідці, ті наближатися в сад не захотіли — відчували присутність людини. Волосся з перукарні дало той же ефект. Бо кабани чутливі й обережні.
Брати розділили жменьку волосся на чотири частини й розклали на вході до саду. Його потрібно замінювати щотижня, аби запах людини не вивітрився.