— Причина закриття — нестача сировини, — зазначає Олена Злобова, експерт Всеукраїнської асоціації ”Укрм’ясопродукт”. — Якщо ці підприємства за два місяці не відновлять роботу, виникнуть проблеми з кваліфікованими кадрами.
Злобова зауважує щодо державної підтримки галузі:
— Це добре, що держава запровадила дотації для виробників. — Але чому на курку, яка виростає за півтора місяці, така ж дотація, як на бичка, який росте щонайменше півтора року?
В Україні є невідповідність цін реалізації та закупки, кажуть спеціалісти.
— Ми змушені працювати в збиток, — розповідає Віктор Левадін, директор Тростянецького м’ясокомбінату, що на Вінниччині. — Наш м’ясокомбінат, щоб вийти на мінімальний економічний показник, може платити виробникам не більше 11 гривень за кілограм живої ваги. При такій ціні на виході готова продукція коштує — 23 гривні. І по такій ціні приймає м’ясо наш головний замовник — москвичі.
Нині виробники збувають худобу перекупникам по 12,5 грн за кіло живої ваги, а ті продають м’ясо на базарі по 50 грн. М’ясокомбінати ж залишаються без сировини. Найзбитковіше — виробництво м’яса великої рогатої худоби. Торік показник рентабельності становив мінус 40,8%.
При постійній державній підтримці за п’ять-шість років ситуацію можна виправити. Потрібно ввозити в Україну племінне м’ясне поголів’я. На нього слід скасувати податок на додану вартість і збільшити розмір відшкодування до 6 тис. грн за голову. Три роки тому в Росії ввели подібну програму розвитку тваринництва. Уже є результат.