Закарпатські джерела міліють, а мінеральна вода за останні десять років змінила смак

Деякі закарпатські мінеральні джерела можуть зміліти. Проблеми почали виникати після того, як на одному родовищі стали з’являтися до 10 власників, а навколишню територію почали забудовувати житловими будинками.

Біля бювету із мінеральною водою в селі Поляна Свалявського району завжди повно людей
Біля бювету із мінеральною водою в селі Поляна Свалявського району завжди повно людей

На Закарпатті діють 17 родовищ мінеральних вод. Тут зосереджено близько 66% родовищ вуглекислих мінвод України. Є майже всі типи мінвод, які тільки існують у природі. Сьогодні мінералка витікає із 360 різних за хімічним складом і температурою мінеральних джерел, загальний вихід яких — 10 тис. куб. м на добу.

Біди почалися ще в 90-х роках, коли після розпаду Радянського Союзу родовища мінеральних вод розділили між приватниками.

— Більшість їх використовуються нераціонально, — скаржиться Віра Туряниця, 52 роки, із територіального управління Держгірпромнагляду. — Через складні економічні умови підприємці недбало ставилися до використання надр. Раніше одне відкрите родовище експлуатував один користувач, який ніс за нього відповідальність і регулярно проводив дослідження. Сьогодні на одне родовище видається по три-чотири, а то й більше ліцензій. Наприклад, на родовище, що містить десять свердловин, може бути видано стільки ж ліцензій. Воно отримує десятьох господарів, кожен з яких веде лише йому вигідну політику користувача.

Голубинське родовище мінвод у Свалявському районі експлуатують чотири різні за формою власності користувачі: відкрите акціонерне товариство ”Свалявські мінеральні води”, закрите — ”Кришталеве джерело”, дочірнє — ”Санаторій ”Квітка полонини” й товариство з обмеженою відповідальністю ”Маргіт”.

— На цьому родовищі навіть не визначено генерального користувача, — каже Віра Туряниця.

Ще одною проблемою мінеральних джерел стала хаотична забудова в межах їхніх санітарних зон.

— Це стосується того ж Голубинського родовища, — веде далі жінка. — Там з’явилося п’ять забудов, не пов’язаних із видобуванням мінеральної води. Житлові будинки, бази відпочинку. Матеріали по чотирьох будівництвах уже не раз направлялися в органи виконавчої влади, прокуратуру. Їх навіть передали до суду, але справа не зрушилася із місця.

— Та найбільшою проблемою Голубинського є не стільки хаотична забудова, як відсутність каналізації в новобудовах, — скаржиться головний інженер товариства ”Маргіт” Тиберій Куля, 49 років. — Тому нечистоти всмоктуються в ґрунт. І не виключено, що в подальшому це не впливатиме на якість мінеральної води.

Щось подібне відбувається на Хустщині. У селі Шаян, де зосереджені мінеральні джерела, на межі 1-ї зони суворого режиму свердловини N4-к також ведеться будівництво приватного будинку без погодження із відповідними державними органами.

— А в товаристві ”Гірська Тиса” взагалі не мають спеціального дозволу на користування надрами Гірсько-Тисянського родовища мінеральних вод, — каже Туряниця. — Родовище використовують без належного гідро-режимного контролю. А це може призвести до його втрати.

Жителі курортних селищ скаржаться, що мінеральна вода за останні десять років змінила свій смак.

— Набираю воду із бювета останні 20 років, — розповідає Василь Кобулей, 55 років, із села Поляна Свалявського району. — П’ять років тому мінералка мала ліпший смак. Набрав трилітрову банку вранці й до чотирьох-п’ять днів вона не мінялася, була сильногазована. Тепер із ранку до вечора простоїть — і перетворюється на прісну. Немає тої газованості, — скаржиться. — А все тому, що багато викачують з-під землі — вода не встигає відновлювати свій хімічний склад. Буває, на вихідних завод мінвод не працює, й вода аж оживає — настільки мінералізована.

У Держгірпромнагляді кажуть, що вирішити проблему можна, тільки прийнявши закон про мінерально-лікувальні ресурси.

— Такий закон визначив би всі особливості мінерально-лікувального комплексу, — каже Туряниця. — Ставити однакові вимоги як до підприємств гірничорудної, нафтогазової та вугільної промисловості, так і до мінерально-лікувального комплексу — не можна. У останнього має бути особливий статус.

Родовища не можна виснажувати

— Місце зародження мінеральної води залежить від опадів, сухої погоди та режиму відбору води, — каже науковець із Ужгорода, професор медичних наук Михайло Торохтін, 82 роки. — Якщо з нетрів викачувати більше води, ніж це дозволено за нормою, то мінералка безумовно зміниться. Насамперед змінюється її хімічний склад та смакові властивості.
До 1994 року, доки я проводив дослідження в складі науково-практичного об’єднання ”Реабілітація”, не було помічено жодних змін у закарпатських мінеральних водах. Із середини 1990-х, відколи її більше викачують, певною мірою змінився склад. Це показують дослідження. Якщо родовища будуть нерозумно використовувати, це загрожує зміною температури води, її складу, смакових властивостей, кількості.

Сніжана Русин, "Газета по-українськи"
21 серпня 2008р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Економіка

19:04
/ 1
Активне будівництво сонячних електростанцій розбалансувало енергосистему України
19:15
Уряд зареєстрував 12-й на Закарпатті індустріальний парк "Карпати" у Чинадійові
18:50
Лідерами по сплаті туристичного збору на Закарпатті в поточному році залишаються Поляна, Баранинці та Ужгород
13:25
Кабмін зареєстрував у Сваляві 11-й на Закарпатті індустріальний парк "СОЛЬВА-ТЕХ"
12:51
/ 1
Між Ужгородом і Чопом, де паралельно прокладуть євроколію, вже перекладено 3,5 км широкої колії з 8,3 км необхідних
11:09
У січні на Закарпатті ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,5%
23:01
Познайомити світ із Винами Срібної Землі – головна мета ГО "Асоціації виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття", – Олександр Гарновдій
15:36
Закарпатська митниця розповіла про особливості експорту, імпорту та транзиту в перший місяць 2025 року
11:36
/ 1
"Укрзалізниця" замовила релокованому з Сіверськодонецька на Закарпаття "Імпульсу" обладнання нової євроколії Чоп-Ужгород за 244 млн
17:28
/ 2
Фонд гарантування передав активи та зобов'язання "Комінвестбанку" до "АСВІО БАНКУ"
11:16
/ 21
На Тячівщині виробник меблів планує залучити 160 працівників із Бангладеш Фото новина
11:26
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) вирішила підтримувати малих виробників вина Одеської та Закарпатської областей Фото новина
18:05
/ 1
Торік на Закарпатті функціонувало 48,8 тис. суб’єктів господарювання, з яких 5,7 тис. – підприємств-юридичних осіб, 43,1 тис. – фізичних осіб-підприємців
00:07
/ 2
Кабмін зареєстрував новий індустріальний парк "Мужай" на території Берегівської громади
16:50
/ 60
НБУ визнав закарпатський "Комінвестбанк" банкрутом
14:26
/ 1
Цьогоріч на Закарпатті за 11 місяців сплатили туристичного збору на 4,2% більше, ніж торік
17:30
За січень–вересень 2024-го на Закарпатті коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,93
17:38
У пункті пропуску "Лужанка – Берегшурань" запустили оформлення вантажівок
17:20
/ 6
Євроколію на ділянці "Чоп-Ужгород" не зможуть побудувати до кінця року
16:32
/ 1
У Франції відкрили перше у світі індустріальне виробництво целюлози з опалого листя на основі стартапу закарпатця Валентина Фречки Відео новина
01:03
/ 8
На Закарпатті наразі перебуває 40% усього релокованого бізнесу України
20:35
На третій рік війни об'єми будівництва в Ужгороді майже втричі перевищили довоєнні показники – ЛУН
22:24
Зміни в митному законодавстві ЄС спричинили черги вантажівок перед КПП "Вишнє Нємецьке - Ужгород"
23:35
/ 1
Пов'язана із львівським бізнесменом фірма купила ще один дозвіл на видобуток мінеральної води на Закарпатті
11:11
/ 3
Посуха знищила більшу частину врожаю хурми на Закарпатті
» Всі новини