У заході взяли участь заступник міністра охорони здоров’я України, голова оперативного штабу Володимир Юрченко, виконуючий обов’язки першого заступника міністра — Головного державного санітарного лікаря України Анатолій Пономаренко, заступник Головного державного санітарного лікаря України Людмила Мухарська, директор департаменту розвитку медичної допомоги МОЗ України Мирослава Жданова, начальник управління материнства, дитинства МОЗ України Раїса Мойсеєнко, головний лікар Центральної СЕС МОЗ України Любов Некрасова.
Відкриваючи прес-конференцію, голова оперативного штабу Володимир Юрченко поінформував присутніх, що на виконання доручення віце-прем’єр-міністра України щодо ліквідації наслідків паводку, МОЗ України видало наказ від 25.07.2008 р. № 256 «Про невідкладні комплексні заходи щодо медико-санітарного забезпечення населення та ліквідації наслідків паводку в Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській, Тернопільській та Чернівецькій областях», яким затверджені оперативний штаб МОЗ України та заходи щодо профілактики захворювань серед населення, забезпечення санітарно-гігієнічного благополуччя, комплексу робіт з ліквідації медичних наслідків паводку в Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській, Тернопільській та Чернівецькій областях. У всіх постраждалих областях були задіяні плани оперативного реагування на надзвичайні ситуації. Створені оперативні штаби при державних адміністраціях областей, а також при управліннях охорони здоров’я постраждалих регіонів.
Профілактичні огляди станом на 6.08.2008 р. пройшли майже 59 тис. осіб, із них 22,5 тис. — діти. Всього виявлено 2425 хворих, з них 351 дитина. Госпіталізовано за весь період 335 осіб, із них 83 дитини. 36 осіб, з них 8 дітей, загинули. Було зазначено, що в зоні підтоплення опинились 122 лікувально-профілактичних заклади (ЛПЗ), завдано збитків на суму 24 млн грн.
До ліквідації наслідків повені залучено 9367 медичних працівників, створена 181 бригада постійної готовності першої черги та 45 бригад постійної готовності другої черги, задіяно 217 машин швидкої допомоги. У всіх районних та обласних ЛПЗ вивільнено 45% ліжок для надання стаціонарної медичної допомоги населенню з підтоплених населених пунктів у разі як соматичних, так і інфекційних захворювань. Станом на 6.08.2008 р. відправлено на оздоровлення до дитячих таборів 1386 дітей.
На сьогодні найбільшою проблемою для постраждалих районів є організація безпечного водопостачання.
Анатолій Пономаренко окреслив загальну епідемічну ситуацію, що склалася в зоні стихійного лиха і в державі, зазначивши, що за останній місяць вона залишається стабільною і керованою. Він наголосив, що постійно вивчаються потреби місцевих служб у матеріальному забезпеченні ефективного здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду у постраждалих регіонах. Проведено мобілізацію та перерозподіл існуючих резервів інших регіонів, виділені додаткові кошти з епідеміологічного фонду, які витрачаються переважно на бактеріологічні дослідження та закупку дезінфекційних засобів. Але причин для тривоги достатньо, адже ще не закінчився інкубаційний період для багатьох інфекційних захворювань, і якщо зараження населення відбулося, то початок захворюваності на деякі з них можна очікувати в середині серпня, на інші — з початком навчального року, тому ми маємо бути до цього готовими.
З цього приводу В. Юрченко зазначив, що МОЗ України проведені переговори зі Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), досягнута відповідна домовленість і буде отримано висновок експертів ВООЗ щодо можливого розвитку ситуації. Очікується також рішення керівництва міжнародної організації «Лікарі без кордонів» про можливе надання гуманітарної допомоги постраждалим регіонам.
Важливо, що гуманітарну допомогу постраждалим від стихійного лиха регіонам надають і вітчизняні фармацевтичні компанії. Це ЗАТ «НВЦ «Борщагівський ХФЗ» (на загальну суму 5760,67 грн.), корпорація «Артеріум» (на суму понад 40 тис. грн.), ВАТ «Фармак» (на загальну суму 68 825 грн.), ТОВ «Допомога-1» (на загальну суму 23 800 грн.), ЗАТ «Індар» (5995,95 грн.), КП «Фармація», Луганськ (5017,44 грн.). Представництвом «Санофі Пастер» в Україні надана гуманітарна допомога у вигляді вакцини проти гепатиту А у кількості 2500 доз на суму 715 тис. грн.
З переліком лікарських засобів та виробів медичного призначення, яких потребують постраждалі регіони у вигляді гуманітарної допомоги, можна ознайомитись на с. 80.
Заступник Головного державного санітарного лікаря України Людмила Мухарська зазначила, що основні санітарно-протиепідемічні заходи ще попереду, зараз триває лише 1-й етап, який полягає у профілактиці гострих кишкових інфекцій як бактеріальної, так і вірусної етіології. Не виключається можливість спалахів вірусного гепатиту А. Існує також загроза хімічних отруєнь, які можуть виникати внаслідок підтоплення складів хімікатів та пестицидів. Серед проблем, які необхідно буде вирішувати, — забезпечення достатньою кількістю дезінфекційних, дератизаційних та дезінсекційних засобів для обробки об’єктів після спаду води, доставка населенню питної води, проведення очистки затоплених та замулених водозабірних споруд і криниць, відновлення роботи каналізаційно-насосних станцій тощо.
Досі для знезараження води у колодязях використовується хлорне вапно та гіпохлорид кальцію шляхом застосування керамічних патронів. Нині для цих цілей виготовляють сучасні дезінфекційні засоби у формі таблеток, гранул, концентратів, наприклад, хлорактив, саносил, акватабс, неохлор табс тощо. Проте, як зазначалося в доповіді міністра охорони здоров’я Василя Князевича на засіданні уряду, яке відбулося 2 серпня, на сьогодні відсутні чіткі методичні рекомендації щодо знезараження великої кількості питної води децентралізованого водопостачання. МОЗ розробляє рекомендації та алгоритми проведення дезінфекційних заходів на об’єктах водопостачання, каналізаційних очисних спорудах, об’єктах довкілля.
Всі учасники прес-конференції були одностайні у тому, що подолати наслідки такого масштабного стихійного лиха, попередити розвиток епідемій інфекційних хвороб і масових отруєнь можливо лише об’єднавши зусилля всіх міністерств, відомств, центральних та місцевих органів влади та за обов’язкової підтримки ЗМІ. Адже для того, щоб не захворіти, людині достатньо виконувати декілька нескладних правил:
- не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання, а тільки питну фасовану або привізну (після кип’ятіння);
- кип’ятити всю воду, що використовується для приготування їжі та миття посуду не менше 10 хв;
- не купувати продукти харчування невідомого походження;
- зберігати продукти харчування тільки у спосіб, зазначений на упаковці та протягом встановленого терміну;
- приготовлені страви споживати відразу, а у разі повторного споживання піддавати їх повторній термічній обробці;
- при споживанні овочів, фруктів та ягід добре промити їх водою та обдати окропом;
- при харчуванні у непристосованих умовах (ліс, пляж тощо) виключати контакт продуктів з ґрунтом та піском;
- дотримуватись правил особистої гігієни;
- у разі виявлення перших ознак кишкових захворювань терміново звертатися до найближчої лікувальної установи.