Прощавай, Рівна… У Тур’є-Реметах готуються прийняти останні земельні рішення на користь ВЕС на полонині

На найближчій сесії Тур’є-Реметівської сільської ради 27 травня, депутати планують надати ТОВ «Вітряний парк Турянський» дозвіл на розробку проєктів землеустрою для 28-ми земельних ділянок загальною площею 15,6 га, з подальшою зміною їх цільового призначення із земель запасу сільськогосподарського призначення на землі енергетики. Далі землю передадуть у оренду згаданій компанії.

Питання готувалось до розгляду ще на минулій сесії у квітні, однак тоді його так і не винесли. У той же час тепер до рішення додано ще одинадцять земельних ділянок.

Ділянки, про які йдеться – майбутні будівельні майданчики для 26-ти вітряків ВЕС, яку компанії з бізнес-групи ТОВ УК «Вітряні парки України» вже почали будувати без висновку про ОВД (оцінки впливу на довкілля – ред.). Процедура ОВД була призупинена Міндовкіллям через судову тяганину. А ці незаконні будівельні роботи стали причиною екологічного скандалу та кримінального провадження.

Хоча сама компанія заперечувала як те, що почала на Рівній будівельні роботи, так і те, що будівництво вітряків, а саме підготовка і залиття бетонної основи (фундаменту) під вітряк, є невід'ємною частиною для монтажу і можливості функціонування ВЕУ, відбувається до отримання висновку про ОВД.

Скандал не стає на заваді владі Тур’є-Реметівської громади. Тут продовжують йти обраним у квітні 2024 року курсом, що почався із затвердження скандальної містобудівної документації ВЕС на полонині Рівній. Процес розробки детальних планів супроводжували порушення, а громадські слухання звіту зі стратегічної екологічної оцінки до ДПТ були зірвані. Але після кількох невдалих спроб депутати дали достатню кількість голосів. І у подальшому проблем із затвердженням рішень на користь «Вітропарків» не виникає.

Так, проєкти землеустрою для чотирьох земельних ділянок, де наразі будують фундаменти під вітряки, зі зміною цільового призначення та передачею їх в оренду ТОВ «Вітряний парк Турянський», затвердили ще у вересні минулого року.

На сесії 25 лютого цього року депутати надали дозволи на розробку проєктів землеустрою зі зміною цільового призначення і передачею в оренду під автодороги, які сполучають між собою ділянки, де будуть вітряки. А вже за два тижні, 11 березня, земельну документацію затвердили.

Варто додати, що двоє депутатів Тур’є-Реметівської сільради, які послідовно підтримують рішення на користь «Вітропарків», працюють у структурах управляючої компанії. Мар’яна Шулинець і Сергій Діянич з сім’єю працевлаштовані у ТОВ «Френдлі Вінд Технолоджі» та ТОВ «УК ІП «Френдлівінтехнолоджі».

У всіх випадках земельні ділянки на полонині Рівній, для яких змінюють цільове призначення на землі енергетики чи транспорту – землі запасу з категорії «землі сільськогосподарського призначення». А тому, як пояснює адвокат Наталія Майстренко, зміна їх цільового призначення мала б проходити через процедуру ОВД.

«Фактично це (розміщення, експлуатація, будівництво та обслуговування ВЕУ/ВЕС – ред.) визначає необхідність проведення оцінки впливу на довкілля не тільки на стадії будівництва та експлуатації цих споруд, а також під час зміни для реалізації таких проєктів цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення та особливо цінних земель ще на стадії відведення земельних ділянок для такої діяльності. Що унормовано Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», – пояснює Наталія Майстренко.

«В ракурсі зміни цільового призначення земель с/г чи особливо цінних земель для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств в т.ч. ВЕС це означає, що без позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля такою зміною цільового призначення заборонено  ухвалювати рішення про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з новим видом цільового призначення. 

У цьому випадку рішенням про провадження планованої діяльності  є рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною її цільового призначення. Таке рішення завжди ухвалюється на підставі позитивного висновку ОВД», – додає Наталія Майстренко.

^{Земельні ділянки на полонині Рівна, рішення по яких розглядатимуть 27 травня}

Інженером-землевпорядником, який розробляє проєкти землеустрою для земельних ділянок вітроелектростанцій у Нижніх Воротах і на полонині Рівній, значиться директор і бенефіціар ПП «Закарпатський інститут землеустрою» Дмитро Чорний. До листопада 2021 року часткою 50% підприємства володіла начальниця Держгеокадастру у Закарпатській області Світлана Бокша. Чорному належить 50% від квартири, яку Бокша вказує як власність у своїй декларації.

Мовчання (не) ягнят

Компанії з групи «Вітропарків» починають будівництво своїх вітроелектростанцій, а саме у частині підготовки будівельного майданчика, риття котлованів і заливання фундаментів під вітроелектростанції, будівництва супутньої інфраструктури – на сьогодні у більшості випадків до отримання висновку ОВД, керуючись лише одним повідомленням про початок будівельних робіт, виданих Державною інспекцією архітектури та містобудування. А після отримання висновку ОВД встановлюють вітрогенераційне обладнання на вже залитий бетонний фундамент. Такий фундамент не є окремим елементом чогось, а невід’ємною частиною усієї вітроустановки, оскільки обладнання кріпиться на цю основу. Відповідно усі такі бетонні фундаменти та мережа збудованих доріг, які логістично з’єднують ці фундаменти, є невід’ємною частиною усієї вітроелектростанції.

В Україні жоден інший вітроенергетичний бізнес не дробить єдиний цілісний проєкт будівництва ВЕС на окремі проєкти з будівництва доріг, мереж, бетонних основ та встановлення вітрогенераційного обладнання. Така практика будівництва ВЕС на Закарпатті нівелює всю сутність процедури ОВД.

«За такою логікою можна без процедури ОВД будувати і фундамент, наприклад, атомної станції?», – справедливо обурюються експерти «Української природоохоронної групи», які звернулись до ДІАМу з проханням проведення перевірки виданих дозвільних документів. У якій, однак, відмовили, бо вважають фундамент під вітряки окремою спорудою.

Державна екологічна інспекція України у цій історії протягом останніх півтора року відзначилась системною бездіяльністю і умисно невчасним реагуванням на повідомлення про екологічні порушення та екозлочини, якщо це може стосуватись «Вітропарків». Реакцію ДЕІ вдавалось домогтись лише після ряду повторних звернень і через кілька місяців після скоєного, коли винуватці мали змогу знищити докази порушення, як це зробили у заказнику загальнодержавного значення «Тур’є-Полянський» Ужгородського надлісництва.

Тепер Держекоінспекція зволікає з перевіркою будівництва фундаментів на полонині Рівна. Лише після скарги, через 3,5 тижнів після звернення «Української природоохоронної групи», ДЕІ Закарпаття звернулась до Міндовкілля для отримання дозволу на позапланову перевірку. Чи буде дозвіл від Міністерства – невідомо.

Разом з тим у Міндовкіллі відповіддю на інформаційний запит підтвердили, що вітроелектростанція – це цілісний єдиний техніко-функціональний комплекс і будівництво фундаментів не може здійснюватися до завершення процедури ОВД.

«Враховуючи вищевикладене, будівництво вітрової електростанції це планована діяльність, що охоплює спорудження окремих турбін (ВЕУ), їх фундаментів, ліній електропередач, підстанцій та іншої супутньої інфраструктури, як цілісний єдиний техніко-функціональний комплекс.

Відтак, жоден із елементів такої діяльності, у тому числі будівництво фундаментів під ВЕУ, не може здійснюватися до завершення процедури ОВД та отримання відповідного рішення про провадження планованої діяльності згідно з вимогами статей 3, 9, 11 Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону, забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без проведення оцінки впливу на довкілля та отримання висновку з оцінки впливу», – йдеться у відповіді на запит, яка доступна за посиланням.

Минулого тижня громадськість зібралася на протест до офісу Держекоінспекції у Закарпатській області з вимогою провести перевірку будівництва на полонині Рівна. «Ми також пропонували екоінспекції не чекати наказу від центрального офісу ДЕІ в Києві, а долучитися до перевірки цих робіт на полонині Руні (Рівній – ред.) у зв’язку з відкриттям кримінальної справи. У такому форматі екоінспектори можуть вийти на полонину Руну, вони можуть бути долучені в рамках кримінального провадження, проте ініціатива має надходити від поліції та прокуратури. У свою чергу ми звернемося з проханням до правоохоронців, щоби вони залучили до розслідування і представників Державної екологічної інспекції», – прокоментувала «Заголовку» голова ГО «Save Пікуй» Наталія Вишневська.

Також за фактом початку будівельних робіт поліція почала досудове розслідування у кримінальному провадженні за частиною 1 статті 239-1 Кримінального кодексу України (Незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель). Якщо слідувати логіці, то у претензії щодо ймовірного злочину проти природи можуть фігурувати компанії з орбіти «Вітропарків». Тоді це буде не вперше.

Наприкінці 2022-початку 2023 року «Вітропарки» виступили замовниками незаконної рубки і розширення дороги через заказник місцевого значення «Привододільний» у Свалявському надлісництві, яка завдала шкоди природі на 2 млн гривень. Компанії потрібно було вивезти на Вододільний хребет, де також планують побудувати ВЕС, метрологічне обладнання.

Однак, попри докази і розголос, а також увагу до справи з боку громадськості, закарпатські правоохоронці вивели з-під кримінальної відповідальності вітроенергетичний бізнес. До відповідальності притягнули лише водія екскаватора, який буцімто самовільно прорив дорогу і знищив дерева. 

^{Протест під офісом ДЕІ Закарпаття, фото зі сторінки Save Пікуй}

^{Будівництво фундаментів під вітряки на полонині Рівна, фото зі сторінки МБО «ЕПЛ»}

Про роль ДП «Ліси України»

Більш активну роль у цій історії грає ДП «Ліси України».

Під приводом потреби будівництва нових лісових автомобільних доріг у Пашківецькому (Жденіївському) лісництві Свалявського надлісництва і лісництвах «Шипот» та Лютянське Ужгородського надлісництва, прямо по локалітетах червонокнижних підсніжників, посеред 200-літніх букових масивів та у пралісах лісівники провели незаконні вирубки для траси автодороги. Вирубка збігається з червоним туристичним маршрутом із села Збини Жденіївської громади до полонини Рівна, який тепер зруйнований. А факт вирубки пралісів розслідує спеціалізована екологічна прокуратура.

І хоча лісівники тепер намагаються уникнути відповідальності за вирубку у пралісах лісництва «Шипот», а компанії «Вітропарків» заперечують свою зацікавленість у новій лісовій автодорозі, важко знайти когось іншого, кому було б вигідним будівництво нової автодороги під полониною Рівна та горою Гостра. Гостра – ще один високогірний хребет, де планують побудувати ВЕС.

Та і після того, як розголос планів провести рубку під розширення автодороги у заказнику загальнодержавного значення «Тур’є-Полянський» зірвав плани лісівників філії «Ужгородське ЛГ» ДП «Ліси України», «Вітропаркам» довелось шукати альтернативу дорозі, яка була у детальному плані території ВЕС на Рівній.

«Після викриття сфальшованих підстав для проведення рубки в заказнику, вона не була погоджена Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів. Відповідно «Вітропарки України» поставили це питання «на паузу».

Пошуки альтернативних шляхів на полонину Рівна знову привів компанію до філії «Свалявське ЛГ» ДП «Ліси України». Дорогу вирішили прорізати через ліси від с. Збини, розташованого у долині р. Жденіївки, до ур. «Перелуки», звідки близько дістатись одразу до двох високогірних хребтів – г. Гостра та полонина Рівна», - пише у своїй колонці на «Економічній правді» к.б.н. і екологиня Оксана Станкевич-Волосянчук.

На околицях села Збини, при з'їзді з центральної дороги, ТОВ «Вітряний парк Турянський» придбало три земельні ділянки сільськогосподарського призначення, на яких на початку року розгорнуло будівельні роботи із прокладання дороги, яка веде у бік лісу. Акурат до початку траси нової лісової автодороги у Свалявському надлісництві. Цільове призначення ділянок нові власники на сьогодні не змінили. 

З'єднуватимуться траси нових лісових автодоріг на межі Свалявського і Ужгородського надлісництв в урочищі Перелуки. 49 га пасовищ Костринської громади знаходяться у постійному користуванні Анжели Ігнатенко з Великого Березного. Право земельного сервітуту ділянкою має згадана вище компанія «Вітряний парк Турянський», якій, зокрема, дозволено прокладати і експлуатувати там електромережі.

У Костринській громаді на горі Лютянська Голиця «Вітропарки» також запланували побудувати ВЕС.

5 квітня під час виїзду на вирубку у лісництві «Шипот» в Ужгородському надлісництві, журналісти зафіксували техніку, схожу на бурову, щонайменше у двох місцях в урочищі Перелуки. За словами місцевих – шукають воду. Однак, як вбачається із відповіді з Держгеонадр, жодних дозволів на буріння свердловин там вони не видавали.

^{Техніка, ймовірно для буріння свердловин, яку журналісти зафіксували в урочищі 5 квітня}

Після скандалу з незаконною вирубкою під автодорогу, Свалявське наділсництво, яке зараз перебуває у процесі проходження лісової сертифікації, припинило роботи по прокладанню траси. Як свідчать супутникові знімки, надані фахівцями WWF-Україна, вирубку поки що зупинили.

Однак, 23 травня у Реєстр лісорубних квитків з’явились нові дозвільні документи на суцільні рубки під будівництво автодороги у 5 і 2 кварталах Пашківецького (Жденіївського) лісництва надлісництва.

^{Верхнє фото показує ділянку лісу, яка ще не вирубана під автодорогу (зроблене 23.05.25 р.)
На нижньому відмічені виділ 66 кварталу 5 та виділ 17 кварталу 2, де заплановані рубки}

Що далі?

Невідомість для наших Карпат і це дійсно так.

Можливо такими, якими природа створила полонину Рівну, верхи Гостру та Лютянську Голицю, полонини Апецьку чи Красну близько 25 мільйонів років тому, цього літа чи у наступний рік ми бачимо востаннє. На сьогодні ніхто із закарпатських політиків або топ-посадовців не висловився публічно про збереження Українських Карпат чи про необхідність пошуку альтернативи для ВЕС-проєктів Єфімова-Мкртчана.

Натомість обласна влада ініціювала внесення змін до Схеми планування території Закарпатської області, яка не передбачає масштабне будівництво вітроелектростанцій на території краю. Наразі оновлений містобудівний документ проходить стратегічну екологічну оцінку.

Крім того, у Закарпатській ОВА очікують на підписання президентом скандального і неконституційного законопроєкту №9549, що стосується Ужгородського району, що вбачається у їхній відповіді у рамках судового процесу щодо полонини Рівна. Цей законопроєкт, серед іншого, вносить зміни до закону «Про регулювання містобудівної документації» і дозволить легалізувати будівництво вітроелектростанцій через розроблення окремих частин містобудівної документації для області та гірських територій Карпат, без необхідності розробляти та затверджувати цілісні містобудівні документи згідно з передбаченою процедурою.

Повторимось, сьогодні будівництво високогірних ВЕС суперечить «Схемі планування територій Закарпатської області», а «Схема планування окремих частин територій України – гірських територій Карпат» – не розроблена.

Також Закарпатська обласна рада відмовилась розглядати петицію щодо накладання мораторію на будівництво ВЕС у високогір’ї Українських Карпат до того, як буде розроблена і затверджена «Схема планування окремих частин територій України – гірських територій Карпат». І все більш очевидно, що такий документ розробляти не планують.

^{Скрін листа-відповіді від Закарпатської ОВА, де зазначено про очікування підписання антиконституційного законопроєкту №9549}

Та врешті будемо сподіватись, що Міндовкілля таки займе державницьку позицію у збереженні природи і дозволить Держеконіспекції провести перевірку на місці початку незаконного будівництва ВЕС на Рівній – фундаментів під вітряки. І разом з тим спеціалізована екологічна прокуратура притягне до відповідальності лісівників за вирубку у пралісах, щоб захистити інші такі ліси навколо високогірних хребтів.

Адже усі локації, обрані «Вітропарками» для своїх вітроенергетичних проєктів, оточені пралісами і об’єктами ПЗФ. Також ці території є об’єктами Смарагдової мережі. Побудувати тут ВЕС без порушення законодавства, насамперед природоохоронного, – просто неможливо.

«Від такого безглуздого протистояння природи і вітроенерегетики, на жаль, не виграє ніхто. Натомість втратять усі. Природоохоронна справа відійде на останній план, хоча мала б відігравати одну з провідних ролей у зеленій відбудові країни.

Держава в особі державних органів влади усіх рівнів, не захистивши належним чином унікальні високогірні хребти Карпат, вчергове продемонструє Єврокомісії свою неспроможність захищати ландшафтне та біорізноманіття на своїй території, а отже, неефективність.

Компанія «Вітропарки України» завдасть серйозних іміджевих втрат вітроенергетиці України в цілому, оскільки знищить довіру до інвесторів», – розмірковує у своїй колонці на «Економічній правді» к.б.н. і екологиня Оксана Станкевич-Волосянчук.

Отже, далі буде…

Теги: Руна, Рівна, вітряки, полонина, вітропарк, Міндовкілля, екоінспекція

9 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати