Відповідне зображення із роз'ясненням оприлюднив голова Українського геральдичного товариства Андрій Гречило.
Йдеться про 30-й єпископський герб, розроблений фахівцями за всіма канонами геральдичної науки.
"Щит повищено перетятий і напіврозтятий, у верхньому зеленому полі золота церква; у нижньому правому срібному полі – червоний хрест, посередині якого золота корона, вгорі та обабіч – 3 золоті язики полум’я, а внизу – срібна лілія, у срібних чвертях – чорні літери V C F E; у нижньому лівому синьому полі золотий проквітлий хрест, обабіч якого та під ним – по срібній 8-променевій зірці. Щит розміщено на пурпуровій мантії, підбитій горностаєм, увінчаній золотою єпископською митрою. Обабіч виходять золоті єпископський жезл праворуч і процесійний хрест ліворуч. Під щитом на золотій стрічці девіз чорним: БУДИ МНѢ ПО ГЛАГОЛУ ТВОEМУ (Лк 1-38).
Золота церква у зеленому полі символізує Закарпатську християнську традицію і Мукачівську єпархію. У гербі використано силует бойківської церкви Св. Махайла з с. Ужок, який використовувався в 1940-х рр. на бланках і печатках владики Мукачівської єпархії Теодора Ромжі. Червоний хрест із абревіатурою V C F E (Verbum Caro Factum Est) є символом Згромадження Воплоченого Слова. Проквітлий хрест є символом Галича і вказує на місце народження владики, а в поєднанні з трьома срібними 8-променевими зірками також уособлює чудотворну Крилоську ікону Пресвятої Богородиці. Митра, жезл, процесійний хрест і мантія вказують на статус єпископа", – розтлумачив символізм зображень герба владики-номінанта А.Гречило.
Як раніше повідомляло Закарпаття онлайн, чернець Згромадження Воплоченого Слова Теодор Мацапула 8 травня 2024 року був призначений Ватиканом правлячим єпископом Мукачівської греко-католицької єпархії.
Мукачівська єпархія стала вакантною 14 липня 2020 р., після передчасної смерті тодішнього єпарха Мілана Шашіка. А вже 20 липня у Ватикані повідомили про те, що Папа Франциск призначив владику Ніла (Юрія Лущака), ЧБМ, єпископа-помічника Мукачівської греко-католицької єпархії, Апостольським адміністратором вакантного осідку Мукачівської греко-католицької єпархії ad nutum Sanctae Sedis (до відкликання Апостольською Столицею).
Архієрейська Божественна Літургія та єпископська хіротонія єпископа-ординарія МГКЄ владики Теодора (Мацапули) відбудуться 16 липня 2024 року, в день Мукачівської Ікони Пресвятої Богородиці, в ужгородському Хрестовоздвиженському кафедральному соборі.
Святителями владики-номінанта Теодора будуть:
головний святитель – Високопреосвященний кир Володимир (Війтишин), архієпископ і митрополит Івано-Франківський, УГКЦ;
2-й святитель – Високопреосвященний кир Йона (Максім), архієпископ і митрополит Пряшівський, колишній ігумен Святоуспенської Унівської лаври УГКЦ;
3-й святитель – Преосвященний кир Ніл (Лущак), теперішній тимчасовий Апостольський адміністратор МГКЄ.
Коментарі
...у "вуха" Ватикана...
Ужгороду
Все значно простіше. Словацьке має до цього герба опосередкований стосунок - хіба як замасковані персональні амбіції словака Шашіка. Який так, був ДУ-У-УЖЕ амбітний.
А насправді в цьому гербі було "зашито" генеральну лінію сепаратистів, які в силу певних обставин, в умовах ослабленої України і впливу сусідніх держав - росії, угорщини, словаччини, опинилися біля керма МГКЄ, щодо перспектив розвитку єпархії. Всі вони, від Семедія і Шашіка включно з тимчасовим "послєдишем" останнього Юрком Лущаком, системно творили на місці МГКЄ Русинську митрополію.
Відповідні посили вкладалися у "вуха" у Ватикана, відповідні зусилля, у вигляді, наприклад, запровадження партикулярного права МГКЦеркви і виховання "суіюрісних" кадрів у бурсі ім. Петра Береша, робилися на місці. Відповідно, герб оформили в "русинських" (виключно політично) кольорах. Навіть попри те, точніше - всупереч тому, що справжніми кольорами русинів Закарпаття, Підкарпатської Русі і МГКЄ зокрема ЗАВЖДИ були синій і жовтий. Про синьо-жовту стрічку від Марії-Терезії пам'ятаємо, правда ж? Ми. Бо Семедійо-Шашіко-Лущаки це старанно приховували.
Тому перед новим єпархом, хай і не як першочергове, стоїть завдання про відмивання всієї єпархії, і, зокрема, її символіки, від цього сепаратистського бруду.
Цей герб має право на існування, але в історичних синьо-жовтих кольорах.
Справедливість має бути відновлено
Якщо мова про герби, то яким чином російський триколор став домінантним на оновленому гербі Мукачівської єпархії за часів Мілана Шашіка? Адже завжди саме синьо-жовті кольори були символами Мукачівської єпархії. А відповідь проста: герб розробляв словацький художник, в яких триколор ідентичний російському. Тож коли нині дивимося на герб єпархії, то синьо-жовтих барв там майже не помітно. А вони мають бути головними, бо це є наша традиція! Давно час виправити цю приховану провокацію.
Така корупційна схемадавно присутня в єпархії. Побори зі священників стали нормою. Нілові минулого року збирали по 500 грн з одного священника. Ніл ті гроші пустив на вітер. Потім взяли собі жополизи за моду деканам збирати з усього деканату на золоті хрести з прикрасами. Потім той, хто не хоче в цьому брати участь або через силу під страхом хай дає, або ж стає воргом номер один. Це все добре підмічено, що треба з цим завершувати. Чи може далі хай процвітає це все? Договорняки з деканами, які лобіюють перед єпископом за парафію, машину, проекти і так далі. Такі собі царьки. Новий владика має сам керувати, а не робити сміха з єпархії
Комерсант Бабич збирає від священників верхніх районів по тисячу гривень на ризи владиці Мацапулі. Добровільно-примусово. Чи треба якось уважити владику? Треба. Є єпархіальні кошти, хай офіційно куплять і запишуть на відповідну статтю витрат. Нема чого бпати зі священників. Корупція, гниль, злодійство - це методи Бабича і старої шайки. Розберіться з цим, владико. Дуже не добре починаєте свою дорогу. І заберіть того Бабича з того швейного цеху нарешті.
Той факт, що Ніл повертається на посаду помічника, свідчить про нездатність до управління. Це ганьба, що був начальником, але знову стає помічником, а начальником став колишній підлеглий. Незрілість Ніла є очевидною. На його місці я би подав папір новому єпископові в перший же день після вступу в повноваження. Юрику, ти так мріяв про монастир і про якусь там книгу, то маєш нагоду її реалізувати. Пиши заяву і готово діло. Най Бог помагать
Радість велика. Кого лиш не спитаю з отців єпархії, то всі дуже щасливі і сповнені великих сподівань на відродження. Що ж, отче Теодоре, не змарнуйте сподівань, щоб не стати приводом для сліз смутку
Дивно, чого третім святителем є Ніл, якось не нормально помічник святить ординарія.... Ніла місце там десь після помічника коломийського....
Богу дякувати нарешті Мукачівська єпархія, має українця єпископа, бо після смерті народного єпископа Івана Маргітича єпархію очолювали самі сапари, навіть ніби місцевий Ніл виявився запроданцем