Екологічне кримінальне чтиво

Як Державна екологічна інспекція у Закарпатській області сприяє знищенню лісів і Карпат

Екологічне кримінальне чтиво

Війна та окупація частини України грають на руку недобросовісному бізнесу та владі разом перетворювати Закарпаття на індустріальний регіон. Через це рекреаційна перлина на кордоні з ЄС ризикує назавжди втратити свою унікальну природу. Держава - в особі Держекоінспекції - мала б гарантувати що цього не станеться. Але політичні інтереси, великі гроші та корупція роблять свою злу справу. Як - читайте у нашому розслідуванні.

Поблизу села Батьово Берегівського району компанія ТОВ «БФ Термінал» підприємця з Донбасу Леоніда Юрушева почала будувати новий деревообробний завод. Під ці цілі також зареєстрували індустріальний парк.

Будівельні роботи почали, не дочекавшись висновку Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України про оцінку впливу на довкілля. За ситуацією стежили природоохоронці з ГО «Українська природоохоронна група» (далі – «UNCG»). Вони і виявили на супутникових знімках зміни на території будівництва. 

Супутникові знімки ділянки під завод Юрушева, будівництво якого стартувало до отримання висновку з ОВД

Згодом виявилося, що Мінприроди погодило будівництво аж у грудні 2023-го - тобто майже через пів року після старту будівництва.

Нове підприємство вироблятиме МДФ та CLT, ламінат і паркет, для чого щомісячно буде потрібно до 94 тисяч кубометрів деревини або понад 1,1 мільйона кубометрів на рік. Для порівняння, у 2022 році у Закарпатті зрубали біля 1,2 мільйона кубометрів деревини. Ця кількість покрила потреби деревообробників цілої області та за її межами, комунальної сфери та споживачів, які опалюють своє житло дровами.

«UNCG» просили Держекоінспекцію Закарпатської області провести позапланову перевірку будівництва. Але у ДЕІ послались на урядовий мораторій, який забороняє перевірки під час війни, і відмовили екоактивістам.

«Не певен, що цьому будівництву вдасться запобігти. Хоча підстави для цього є. Заборонено видавати дозвільні документи на будівництво без висновку з ОВД. І, відповідно, якщо вони почали будувати з дозвільними документами, але ще не маючи ще висновку з ОВД, тоді вони будувалися без дозвільних документів, насправді», - каже біолог «UNCG» Єгор Гринник.

Це лише приклад одного із багатьох серйозних конфліктів між довкіллям і грошима. З одного боку влада, у особі Міндовкілля, підписалась під порушеннями природоохоронного законодавства. З іншого - орган контролю, у особі Держекоінспекції, який маніпулює обмеженнями, щоб не виконувати свої повноваження.

Однак часто і раніше, коли ДЕІ Закарпаття здійснювала перевірку за зверненнями громадських організацій чи громадян, це закінчувалося нічим – державні інспектори не хотіли фіксували порушення.

«Досить багато кейсів, коли ми писали їм про заплановані незаконні санітарні рубки, у переважній більшості випадків закінчувалися абсолютно нічим. Тобто, умовно, два тижні тому ми були на цих ділянках, пишемо їм, а вони виїжджають і кажуть, що ніяких порушень немає. Наприклад, так було по Брустурянському, Мокрянському, Ясінянському держлісгоспах – вони ніколи нічого не фіксували. Лише один раз, здається, зафіксували що там є проблемна санітарна рубка і її вдалося зупинити. Але це єдиний позитивний кейс був», - каже біолог Єгор Гринник.

Експерт пригадує випадок, коли разом з колегами із WWF-Україна на ділянки запланованих санітарних рубок у Брустурянському держлісгоспі, вони стали свідками як Держекоінспекція покривала лісівників. «Це характерна проблема, коли у Держекоінспекції працюють колишні лісівники, які максимально поблажливо ставляться до усіх таких порушень», - додає Гринник.

Свідком ще одного такого випадку вже стала я як журналістка: ДЕІ Закарпаття не побачила порушення у проведення рубки та перевезенні деревини через річку у «період тиші» у Національному природному парку «Синевир». Ці порушення були зафіксовані на фото і відео, але інспектори все одно не захотіли їх помічати.

Рубка у НПП «Синевир» у «період тиші», яку не захотіли фіксувати у ДЕІ

Щоб зрозуміти, чому так відбувається, я поспілкувалась з Іваном Мартином та Михайлом Банком. Обидва керували ДЕІ Закарпаття у 2023 році.

Іван Мартин порадив мені бути більш настирливою: «Я б порадив прийти і спитати. Знаючи вашу настирність, я не вірю, що ви би не прийшли, або той, для кого це було б цікаво. Я би прийшов, якби я получив таку відповідь, хоча б спитати «чому?».

Як ділять апельсин

Нещодавно Мартин повернувся на посаду голови Держекоінспекції в Закарпатській області. Восени 2023 року він виграв суд, який повернув його на цю посаду після звільнення у травні 2023-ого року. Сумарно Мартин очолює ДЕІ Закарпаття шість років, з невеликою перервою у 2021-му.

Посаду на державній службі Мартин отримав за часів очільництва Закарпатської ОВА Геннадієм Москалем. Колишній правоохоронець спочатку працював помічником свого заступника Олександра Петіка, а потім завідувачем сектора мобілізаційної роботи облдержадміністрації. Також Мартин був помічником на громадських засадах у народного депутата VII та VIII скликань з Мукачівщини Михайла Ланя, у кримінальному світі відомого як «Блюк».

У 1998 році Іван Мартин, працюючи у ДАІ, був засуджений за частиною 3 статті 144 (Вимагання) до 6 років позбавлення волі. Цей строк Указом Президента України «Про помилування» був скорочений до 3 років і 6-ти місяців за ґратами. У 2000 році, за 10 місяців до закінчення терміну покарання, Мартина звільнили умовно-достроково.

Перед виходом публікації я попросила Івана Мартина прокоментувати цей факт з його професійної біографії. Мартин відповів, що надасть коментарі після того, як вийде з відпустки. Щоправда без уточнення дати, коли це буде.

На мій запит до ДЕІ України про те, як вони перевіряють кандидатів на керівні посади на предмет професійності та можливого корупційного минулого, у Держекоінспекції дали зрозуміти, що таким не цікавляться. Досліджують документи, подані кандидатами на посади державної служби категорії «В», тільки на предмет достовірності вказаної у них інформації. У ДЕІ вважають, що це єдиний корупційний ризик.

Іван Мартин, 2017 рік (автор: Перший Кабельний)

Очолюючи Закарпатську ОДА, Геннадій Москаль запам’ятався тим, як лобіював проект мегакурорту «Свидовець», якого хотів побудувати олігарх Ігор Коломойський. Під час повномасштабної війни стало відомо, що бізнес-партнер Коломойського Ігор Палиця також планує забудувати сусідні гірські хребти. За неефективної роботи Держекоінспекції цей, а також інші масштабні будівельні проєкти у Карпатах, які несуть шкоду довкіллю, реабізувати буде набагато легше.

Під час зустрічі з Іваном Мартином прошу його окреслити найбільші екологічні проблеми Закарпаття: «Я рахую і, на мою думку, ніхто, навіть, зі мною сперечатись не буде – це засмічення області. Тому що у багатьох сміттєзвалищ позакінчувались паспорти, які дозволяють туди звозити сміття. Землі, для того, щоб виділити під нові, на Закарпатті нема. Навіть там, де є, де було прийнято офіційно – люди проти. А особливо зараз, під час війни, в область прибуло багато людей, населення збільшилося і засміченість стала ще більшою».

Інші екологічні проблеми та виклики начальник ДЕІ Закарпаття самостійно не згадував.

Усі незаконні чи самовільні рубки навколо Свидовця так чи інакше пов’язані з планованими курортами.

Одна з таких на полонині Крачунєска, неподалік Драгобрату. У жовтні 2022 року разом із Єгором Гринником ми дослідили, що невідомі зрубали там десятки вікових смерек. Частину дерев - у необлікованому лісі, а частину – на земельних ділянках відведених у приватну власність як сінокоси.

«UNCG» написала У ДЕІ Закарпаття. Цього разу державні інспектори побачили порушення і направили матеріали проведеної перевірки рахівським поліціянтам. Разом з тим у Рахові вже дев’ять років з’ясовують як і хто відвів ці ділянки з лісом та полонини Крачунєски у приватну власність.

Однак Іван Мартин вважає, що усі скарги на незаконні рубки біля Свидовця з'являються виключно через бажання скаржників отримати там землю: «Якщо мою думку хочете почути, то пишуть скарги ті… У нас як народ робить: де буде йти кріселка (крісельний підйомник - ред.)? Вже все розписали, показали, який то проєкт і якщо вам землю біля неї (біля крісельного підйомника – ред.) виділили, то ви будете мовчати. А якщо ви хочете землю там, а вам не виділяють, то ви будете писати всюди, де тільки можна».

Насправді, це був один з успішних випадків співпраці між громадськістю та ДЕІ Закарпаття, коли вони відреагували на звернення і підтвердили порушення і Мартин міг ним похвалитися. Однак, він або не хотів, або про це просто не знав.

Цілій діброві в урочищі Керек-Мочар поблизу Тячева пощастило значно менше, ніж смерекам: тячівська поліція все ще продовжує досудові розслідування у провадженнях про незаконну порубку столітніх дубів, коли на місці лісу залишилась сама лише гола земля.

Вперше я була тут у 2018 році. Досі невідомо хто зрубав ті кілька сотень дубів. До обрахунку завданих збитків тячівські поліціянти залучали фахівців ДЕІ, але ні одні, ні інші діброву не зберегли. Минулої осені нас з Гринником зустріли тільки залишки недопалених пнів.

Історія знищеної діброви стала частиною міжнародного звіту про корупційні кейси і незаконні рубки, які загрожують лісам України. У ньому акцентується на невисокій ефективності роботи ДЕІ та корупції у її діяльності.

Діброва в урочищі Керек-Мочар у 2018, коли тут тільки почались масштабні незаконні рубки і якою ми її побачили у 2022 році

За майже три останні роки фахівців ДЕІ Закарпаття до обрахунку розмірів завданих збитків Національна поліція, органи прокуратури, ДБР, СБУ та управління стратегічних розслідувань залучали у біля 200 випадках.

Із відповіді обласної Держекоінспекції на мій запит вбачається, що найчастіше правоохоронні органи і ДЕІ співпрацювали у 2022 році - у 106 випадках. У 2023 цей показник різко зменшився - до усього 18 випадків за перше півріччя.

У 2021 році ними було розраховано завданих довкіллю збитків на суму 1,16 млрд грн, у 2022 – 80,5 млн грн, з січня по липень 2023 року – 3,9 млн грн. Але, знову таки, як показує приклад в урочищі Керек-Мочар, усі ці мільйони гривень збитків можуть так і залишитись назавжди на папері – у закритих кримінальних провадженнях.

Команда нардепа Тищенка

З кінця лютого і до вересня 2023 року ДЕІ Закарпаття очолював ще один експравоохоронець - Михайло Банк. До цього уся його професійна діяльність була пов’язана зі структурами МВС та Національної поліції у Закарпатті, Львові, Івано-Франківську та Києві.

Коли Іван Мартин поновився на посаді голови ДЕІ Закарпаття, Банк став його першим заступником.

Також Банк входив до тимчасової слідчої комісії Верховної Ради «Нацресурс» Миколи Тищенка, коли ТСК шукала у Закарпатті зловживання та порушення у сфері лісового господарства та надрокористування.

Закарпатська команда Миколи Тищенка (джерело: фейсбук Тищенка)

Тищенко і Банк відвідували слухання справи, у якій ужгородці судяться із Закарпатською ОВА, державним підприємством «Добробуд» та управлінням містобудування та архітектури міськради. Люди виступають проти будівництва комплексу багатоквартирних житлових будинків на земельній ділянці по вулиці Кримській. Минулої весни тут вирубали дерева, а потім ДП «Добробуд» продало право суперфіцію приватним забудовникам.

Цю вирубку Держекоінспекція зафіксувала і нарахувала збитки, але ужгородські поліціянти не знайшли підстав для внесення відомостей до ЄРДР.

Цікавлюся у Михайла Банка, чому він відвідує суди по Кримській? Посадовець каже, що там мешкає його родина: «У мене там проживає сім’я. Проживає дружина із дітьми і її родичі. Звісно, мені не байдуже».

Микола Тищенко на суді в Ужгороді, жовтень 2023 року

Перевірки Банка

Кабмін своєю постановою №303 ввів мораторій на перевірки Держекоінспекції, але послабив його згодом і дозволив проведення позапланових перевірок за погодженням Міндовкілля.

Єгор Гринник каже, що попри це Держекоінспекція і Міндовкілля досі не хочуть проводити перевірки взагалі.

«Держекоінспекція дуже часто подає звернення у Міністерство захисту довкілля про погодження перевірки, а центральний апарат їм відмовляє. У мене навіть статистика є, що десь 2/3 або, навіть, 3/4 з усіх звернень, які вони отримують і які подають Міністерству на погодження, Міністерство просто ігнорує і не дає ні відповіді, ні погодження», - каже експерт.

З 24 лютого 2022 року і до кінця листопада 2023 до Держекоінспекції у Закарпатській області надійшло 201 звернення з проханням проведення позапланових перевірок. З них всього 30 листів направили до Державної екологічної інспекції України для погодження Міндовкіллям. А Міндовкілля дала дозвіл тільки у двох випадках.

Тобто, в Закарпатті ДЕІ реагує лише на кожне 15-те звернення, а у Міндовкіллі беруть до уваги і дають погодження на менш як 1% звернень.

*Період від початку війни і до приходу у ДЕІ Михайла Банка

**Період протягом керування Банка і два місяці після повернення Івана Мартина

***Позапланові перевірки проведені у РЛС «Синяк» та Карпатському біосферному заповіднику

«Це теж показово, тому що вони так частину звернень зарубують розказуючи, що їхати на перевірку не можна, коли їхати можна. Просто вони не хочуть цього робити. Виходячи з цього у мене таке враження, що з початком повномасштабного вторгнення ДЕІ просто пішла у оплачувану відпустку і працювати – вони взагалі не працюють. М’яко кажучи – це зараз якась катастрофа!», - додає Гринник.

Михайло Банк пішов іншим шляхом.

У лютому 2023-го Держекоінспекція України внутрішнім наказом дозволила проводити заходи контролю та притягати порушників до адмінвідповідальності. Використовуючи це, ДЕІ Закарпаття щомісяця виносила наказ про проведення таких перевірок. Це дозволило реагувати на звернення громадян і виїжджати на місце потенційного природоохоронного порушення без отримання дозволу від Міндовкілля.

«Кожну декаду місяця або принаймні раз у місяць я виносив наказ на проведення так званих заходів, пов’язаних із встановленням адмінвідповідальності. Цей наказ починався з мене і закінчувався усіма працівниками, так ми могли спланувати свою роботу. Коли ми виїжджали на так звані рейдові заходи щодо заяв громадян і, прибувши на місце, бачили – якщо це не адмінпорушення, а кримінальне, то ми телефонували на «102» і викликали слідчо-оперативну групу, і вже поліція відкривала провадження за нашими матеріалами. Так ми працювали», - розповідає Банк.

У період з січня по серпень 2023 року ДЕІ Закарпаття склала 452 адмінпротоколи, з яких найбільше на порушення у лісовому фонді – 122 протоколи.

Загальна сума розрахованих Держекоінспекцією збитків, матеріали по яким направлені до правоохоронних органів у І півріччі 2023 року склала 344,9 млн грн. Майже половину цих збитків, 165,8 млн грн, завдали порушники, особа яких не встановлена.

З цих показників виходить, що, у цілому, перевірки Банка були для Закарпаття корисними, бо реанімували «мертву» під час війни Держекоінспекцію.

Екологи та природозахисники змогли привернути увагу до будівництва одразу кількох масштабних вітропарків у високогір’ях українських Карпат компаніями з орбіти екснардепа Максима Єфімова. А також до початку можливої реалізації проєкту з будівництва вітряків на полонині Боржаві компанією «Атлас Воловець Енерджи» з бізнес-групи турецької «Onur Group».

Пошкоджені при встановленні метрологічної щогли чорничники на Вододільному хребті, весна 2023 року

Пошкоджені чорничники на полонині Руні та горі Лютянська Голиця, також весна 2023-ого

Після повернення на посаду Іван Мартин відмінив наказ Банка, бо вважає, що він не законний. І тепер у Держекоінспекції заявникам знову відмовляють у проведенні перевірок посилаючись на постанову №303.

«На мою думку такого не може бути. Захотіла людина, звернулась із заявою, але вона також може помилитися. От пишуть такі звернення, що на мою думку там рубають не правильно. А коли йдуть інспектори для підтвердження чи щоб писати дозвіл на Міндовкілля, то йдуть і не знаходять там (порушення – ред.), або заявника, що таке написав, - пояснює керівник ДЕІ Закарпаття і додає: «Тоді у мою відсутність вони (Михайло Банк – ред.) створили гарячу лінію, самі. На сьогоднішній день, я вам можу сказати, у мене є маса підтверджень, що вони самі же і телефонували (щодо порушень - ред).».

Парк-привид

– За мою відсутність штрафів, про які я вже чув і бачив, написано мало не на мільярд. Але, бачите, – Іван Мартин показує на стопку паперів на столі, – претензії, ось вам претензії.

– А що це за претензії? – цікавлюся.

– Це і відзиви на претензії теж. І ось рішення суду по Мукачівському держлісгоспу. Один суд Держекоінспекція програла, про апеляцію не знаю – не цікавився.

Керівник Держекоінспекції має на увазі позапланову перевірку у регіональному ландшафтному парку «Синяк» у Мукачівському лісовому господарстві. Її за зверненням «UNCG» державні інспектори провели у березні 2023 року. Разом з ними на лісосіках були представники ТСК «Нацресурс» включно з Миколою Тищенком.

Інспекція виявила, що одні дерева, зрубані у межах держлісгоспу, не мали клейм. На інші, які зрубали у регіональному ландшафтному парку «Синяк» за лісорубними квитками, лісівники не отримали ліміти. Держекоінспекція нарахувала збитки і передала матеріали до Теруправління ДБР в Ужгороді.

«Ми розділили, там дві претензії. Ті дерева, що були без клейм, ми виставили їм претензію як незаконна рубка. Інші дерева, на які було виписано лісорубні квитки, фактично, рубки проведені без дотримання статті 9.1 Закону України «Про природно-заповідний фонд». Там ми їм нарахували як безлімітна рубка на понад 105 млн грн. І за цю суму ми не нараховували претензію, а передали матеріали у прокуратуру, так як департамент екології на цей об’єкт ПЗФа не виписав природоохоронне зобов’язання і зараз директор робить вигляд, що не знав про цей об’єкт ПЗФ», - коментує начальник управління державного екологічного нагляду (контролю) рослинного та тваринного світу Ярослав Кополовець.

Зараз мукачівські лісівники, які досі безперешкодно проводили безлімітні рубки у ПЗФі втрапили у справжню халепу – раніше під час перевірок Держекоінспекція порушень не знаходила.

Також Держекоінспекція намагалась змусити лісівників впорядкувати земельну документацію регіонального ландшафтного парку «Синяк» на площі 4631,3 га, але зазнала невдачі у суді.

Регіональний ландшафтний парк «Синяк» створили рішенням сесії Закарпатської обласної ради у 2011 році. А у 2016 прокуратура почала досудове розслідування обставин привласнення частини території парку, у рамках якого з облради вилучили частину документів, у тому числі картографічні матеріали і природоохоронне зобов’язання. На цьому маніпулюють лісівники, кажучи, що парку не існує.

Тому по суті парк «Синяк» - це привид у мукачівських лісах.

Огорожа під напругою посеред РЛС «Синяк», березень 2023 року (автор: Наша справа)

«З «Синяком» трохи маніпулятивна історія. Лісівники роблять вигляд, що, якщо не були затверджені положення про РЛП і охоронні зобов’язання ніхто не виписав, то парку немає. Хоча на рубки там, як і усюди на заповідних територіях потрібні ліміти. А вони (лісівники – ред.) ці ліміти не беруть. Але у законі чітко написано, що об’єкт ПЗФ створений тоді, коли прийнято рішення про його створення і відповідно до проєкту створення», - пояснює Єгор Гринник і додає: у ДЕІ був шанс показати, що вони щось можуть, але закінчилося це нічим».

Полонина Боржава

Але, мабуть, найбільше від неефективної роботи Держекоінспекції у Закарпатській області ризикує постраждати полонина Боржава – об’єкт Смарагдової мережі, як особливо цінна територія природоохоронного значення, важлива для збереження біорізноманіття.

У середині жовтня 2023 року випадкові туристи виявили кілька десятків метрів свіжопрокладеної дороги полониною між вершинами Плай та Великий Верх. Ця інформація набула широкого розголосу і за межами області, але ніяким чином не привернула увагу влади, прокуратури чи Держекоінспекції.

Дорога на полонині Боржава, яку проклали невідомі, жовтень 2023 року

Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» у мережі Фейсбук ініціювала збір підписів під колективним зверненням до Президента та Уряду із закликом захистити полонину Боржаву.

«Це ті функції, які би мала виконувати сучасна проєвропейська екологічна інспекція. Оскільки, ми маємо цей застарілий радянський орган, то, як зазвичай, підхоплюють той чи інший напрямок небайдужі громадяни. І в цьому випадку функції Держекоінспекції виконують громадяни. Вони підхоплюють це, вони збирають ці факти, вони кричать про них, вони роблять акції, вони намагаються достукатися до всіх, кому це не байдуже у нашій країні і за кордоном, - пояснює виконавча директорки «ЕПЛ» Олена Кравченко. 

Також депутат Закарпатської обласної ради Іван Дуран звернувся до Держекоінспекції у Закарпатській області з проханням провести перевірку інформації про прокладену дорогу. У ДЕІ Закарпаття йому відмовили, посилаючись на мораторій проведення перевірок. 

Про реформування Держекоінспекції говорять вже майже десять років. У липні 2021 року у першому читанні прийняли Проєкт Закону про державний екологічний контроль №3091. Законопроєкт передбачає ліквідацію Державної екологічної інспекції і встановлює алгоритм державного екологічного контролю, розширює повноваження інспекторів та посилює відповідальність підприємців за порушення. Однак на цьому поки що все. 

Олена Кравченко констатує, що понад тридцять років незалежності Держекоінспекція у своїх методах роботи так і залишилася пострадянським контролюючим органом, із закритою структурою та каральним апаратом.

«Це відсутність прозорості, відсутність діалогу, відсутність сучасних методів контролю, відсутність функції попередження погіршення стану довкілля, в даному випадку – попередження знищення унікальної перлинки Карпат. У цій частині я, навіть, можу зрозуміти доброчесний бізнес, який виступає за скасування чи обмеження функцій Держекоінспекції більш номінальними. Це з одного боку, що зрозуміло. А з іншого боку – екологічна складова і захист довкілля мають бути покладені на державу, тому що це не функції будь-якого бізнесу. Функція держави впровадити наскрізність екологічної політики, забезпечити українцям їхнє право дихати чистим повітрям, пити чисту воду, насолоджуватися нашими пралісами, унікальними куточками нашої природи тощо.

Не може бути такого, коли, наприклад, зараз розорюють полонину Боржаву, а Держекоінспекція не має повноважень виїхати, тому що під час воєнного стану заборонена діяльність усіх контролюючих органів. Так не має бути, тому що це єдиний орган, на який покладено функції контролю за дотриманням природоохоронного законодавства, недопущення погіршення стану довкілля, а відтак забезпечення нашого з вами права на безпечне життя і здоров’я у цьому довкіллі», - каже Олена Кравченко.

Фахівчиня додає, що у новому реформованому органі мають бути патрулювання і практика реагування з виїздами на виклик: «Якщо ми беремо приклад прокладання якихось доріг на полонині Боржава, то від будь-кого із мешканців, хто побачив, що почались роботи по знищенню унікальної природної екосистеми, яка є частинкою Смарагдової мережі, достатньо має бути дзвінка в екологічну інспекцію. На такий оперативний виклик мають виїхати водночас і інспекція, і національна поліція. Повинна бути взаємодія цих органів, відкритість, прозорість, співпраця з екологічними громадськими організаціями».

Однак, поки що, Держекоінспекція по усій Україні відверто маніпулює забороною перевірок і мовчки спостерігає за знищенням довкілля. А у випадку знищення особливо цінних територій, як от полонини Боржави - злочинно бездіє.

Олена Мудра, журналістка-розслідувачка

 

26 січня 2024р.

Теги: Держекоінспекція, Банк, Мартин, Боржава, Термінал, UNCG

Коментарі

Шило на мило 2024-01-29 / 00:42:58
А чого ви чекали ?! Один екс гаїшник ( при Москалі в УВД) сидів в тюрьмі Іван Мартин, другий мусор обхс хабарник ,злодій , і просто чмирло яке рідну матір продасть за грощі Михайло Банк.

Пофігіст 2024-01-28 / 19:24:20
Після таких коментів завтра інспекція має стати на шпашат. По нашому розщехнцтися))))))

Іван 2024-01-28 / 19:08:54
Це безвідповідальність усіх рівнів починаючи з столиці і нашими посадовцями. Кого нам ставлять???

Той самий 2024-01-28 / 18:39:41
Вітаха,які злодюжники ,які хабарники ,ти про шо ?Що чекати ? Ти про що ?Мені здається у вас в дупці пахне смаженим .З ким не поспілкуєшся всі про Ваню мартина тільки і кажуть ,що вся його дорога ніколи не була чистою ,вся на схемах і «порєшать»

Гуцул 2024-01-28 / 17:17:33
Дорогі мешканці цього чудового краю хіба Вам хочеться пити брудну воду? Де по отеге мусор памперси кидають у гірські річки ? Ліс вирубують вивозять за шалені гроші ,а Ви купляєте дрова і через прокладки. Наші прадіди цей ліс садили,а зараз хто при баблі усе рішає і збагачуєся.Вивозять саме від нас .Азаправляють усим не наші краяни а всякі безпрідєльщики які крали на сході ,а тепер тут. А нас щитають за дурнів бо можна робити усе ,що хочуть .рішати з такими кучереми повозки ,як цей старий дідо М...н. Як казав чудовий співак і справжній патріот Кузьма Скрябін : пизди ...и іх треба

укр 2024-01-28 / 17:03:00
Москаль аферист, як і Балога, Ледида, Лунченко, Микита

Віталік 2024-01-28 / 13:44:21
До той самий: дуже відчутно, що ти є від тієї когорти злодюжників та хабарників, яких у Інспекцію привів Банк. Так, для вас при ньому краще робилося, так як можна обдирати підприємців та вільно брати хабарі, в тім числі наповнюючи рахунки відкриті на родичів, як своїх так і Банкових. Відплата не за горами. Чекайте….

Ато 2024-01-28 / 12:10:11
Ай, урвало вам гузицю! Починаєте гнати діч в замін визнати правду!

Інспекція до Зуб 2024-01-28 / 11:34:44
Яким чином надуті результати, не вводьте суспільство в оману. Краще бути рятувальниками природи чим обісранцями некомпетентними.

Зуб 2024-01-28 / 11:28:25
Ой, як виють Банківські шакали, а про свої побори чого не пишуть? Про свої надуті показники? Зубами міцно вцепились в екологію. Спасуни природи!

Інспекція 2024-01-28 / 10:36:22
Запитання до мартина, куклишина та інших з Ко на якій підставі ви не звернулися до суду з позовами де були встановлені порушники які нанесли шкоду довкіллю на сотні міліонів гривень і яким були виставлені притензії про їх відшкодування. За це потрібно буде відповідати не лише перед Законом але і перед мешканцями нашого краю, які були у всіх випадках заявниками! Так ви і працюєте, шкода колектив та труд який було вкладено як інспекторами так і громадськістю!

Месник 2024-01-28 / 10:27:35
Бачили декілька разів зустріч мартина з покидьком іваном волошиним, хлопці що у вас спільного що ділите? Криміналітет і державна служба не мають мати нічого спільного! Чи подумовуєте комусь напакостити як щурі.

Той Самий до Інспекція 2024-01-28 / 10:20:39
Також є інформація що в мартин збирає данину з лісівників краю прикриваючи незаконні порубки та крадіжки лісу. В цьому йому допомагає його колишні підлеглі «мусор» Басаба Павло та Балега Олександр. Каже мартин всім що гроші возить в Київ.

Інспекція 2024-01-28 / 08:54:55
мартин Поясніть нам працівникам як ви можете керувати Державним органом з діючим російським податковим кодом, і для чого під час війни літати до країни агресора! мартин ваш покровитель Москаль про це знає захищаючи вас?

Інспекція 2024-01-28 / 08:46:50
мартин сплутав «Гарячу лінію» з лінією 102 Національної поліції на яку в результаті так званих рейдів дійсно працівники Інспекції зафіксували близько 400 екологічних порушень в 150 випадках викликали на місце опрератано-слідчу групу. Наступали на хвости деяким покидькам які десятиріччями грабували та нищили довкілля. В подальшому фіксували порушення спільно, нараховували збитки з поліцією, ДБР, БЕБ та прокуратурою відкривали кримінальні провадження. У відкритих кримінальних провадженнях Інспекція почала виступати потерпілою стороною і почалося реальне відшкодування нанесення збитків державі. Підписано ряд меморандумів з правоохоронцями та закладами освіти, студенти проходили стажування, всі повірили і запрацювали! Запитання до старого Ідіота: чого ви не продовжили роботу в цьому напрямку? Заборонив хто це вам? мартин, куклишин, павлиштнець і Ко ви щось відповісте на це? Багато що ще прийдеться чесним журналістам висвітлювати…. З нетерпінням колектив чекає судового рішення від Львівського адміністративного апеляційного суду по звільненню мартина!

Месник до Той Самий 2024-01-28 / 08:28:31
Дійсно з лютого по вересень 2023 року на заяви громадян та повідомлення у меседжерах про екологічні порушення нова команда проводили заходи із запобігання та виявлення правопорушень при недотриманні або порушенні вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів даже після кінця робочого дня і у вихідні дні. Але як виявилося керівництву у столиці не потрібно така активність а тим більше зміни на краще. Вдумайтеся за 6 місяців роботи колектив зумів вивести за результатами роботи Інспекцію з останнього місця в Україні на перше. Працівники зробили за пів року половини роботи всієї України!!!! Ще раз повторюсь відреагували належним чином на всі виклики та повідомлення громадян належним чином! Змусили працювати в цьому напрямку і громадськість та правоохоронні органи!

Той самий 2024-01-28 / 02:05:46
Читаючи коментарі старого діда(Мартин) ,то все зрозуміло чого він хоче …Хоче бути потрібним своїм тіпочкам повʼязаних з Криміналом на розкраданні надр ,даючи зелений коридор і закриваючи очі на те що відбувається ,які йому будуть платити великі кошти .Хоче усунути команду які робили чітку роботу бо збереженню Закарпаття,щоб поновити свою кормушку.Це ж все зрозуміло ,ніхто до появи Банка навіть не чув про ДЕІ Закарпаття . «Тоді за моєї відсутності вони зробили гарячу лінію ,самі…» цитата Івана …Слухай ,старий ,за твоєї відсутності дуже багато змінилось в кращу сторону , люди почали довіряти і вірити що можна щось змінити в регіоні на краще ,і почали відгукуватись . З твоєю появою ДЕІ на швабській завмерло. Потрібно гнати таких . Слава Україні !

Митник 2024-01-27 / 21:33:46
Дійсно куклишин працював в митниці на пункті пропуску Чоп-Загонь, збирав касу для пересоляка з вантажівок, сильно пиячив та не мав довіри в колег. Як пересоляка відігнали від корита той влаштував миколку в еколгічну інспекцію.

Лоцико 2024-01-27 / 21:31:27
Ко отсидів той має право бути коло кормушки
Коли ся вже нажрете

Де правда 2024-01-27 / 21:21:33
Одні помирають і калічаться на фронті, а інші і далі продовжують красти безбожно. Чи є Бог на цьому світі? Бо вже надії лише на нього, уви...

НОВИНИ: Соціо

23:38
/ 6
Британець пішки прийшов з Будапешта, щоби потрапити в ЗСУ
15:23
33-й: У Тисі виявили тіло чоловіка, яке пролежало у воді близько півроку
15:00
/ 1
На війні поліг уродженець Горінчова Іван Кавка
14:33
В Ужгороді відкрили 67-у мініскульптурку – "Бджілка Майя"
10:51
/ 1
У Бедевлі на Тячівщині прощатимуться з Григорієм Герасименком
22:02
/ 1
У вівторок у Мукачеві попрощаються з полеглим ще у 2022-му Героєм Русланом Янчевським
22:44
/ 1
На війні з росією поліг Іван Чупак з Великого Бичкова
17:11
Першу на Закарпатті печерну стоянку людей кам'яного віку взяли під охорону
22:29
/ 9
Львів вніс до держреєстру 1862 пам'ятки, Ужгород – 0
18:28
На Закарпаття в нове приміщення переїхав Луганський обласний будинок дитини №2
23:23
/ 3
ФОТОФАКТ. В Ужгородському держлісгоспі викопали червонокнижні квіти, що перешкоджали скандальній "вітряковій" вирубці
19:23
/ 28
Про покликання, курси екзорцистів, Джублик і інше – перше інтерв'ю єпископа-номінанта МГКЄ владики Теодора
15:35
У прикордонних з Україною горах Румунії виявили тіла двох українців
11:46
На майже 33,3 млн грн фінансових порушень, які призвели до втрат, виявили у січні-квітні закарпатські аудитори
05:33
/ 1
На війні з росією проліг Юрій Станч з села Черна Королівської громади
03:21
Названо дату єпископської хіротонії єпископа-ординарія МГКЄ Теодора і особи трьох святителів
22:01
/ 1
Реабілітаційний центр для військових на Закарпатті відремонтують по завищених у 1,5-2 рази цінах – "Наші гроші"
21:30
В Ужгороді попрощалися з полеглими Героями Іваном Бородіним та Віктором Кущиком
21:18
/ 1
У Тибаві Свалявської громади провели в останню дорогу полеглого Героя Василя Ливча
19:53
/ 1
Священнику монастиря УПЦ МП із Закарпаття заборонили служіння після появи у мережі його "аморального" відео (ДОКУМЕНТ)
17:53
Закарпатціі присудили штраф в 5 тис. грн за ухилення від військового обліку
15:18
/ 7
Голові Закарпатського апеляційного суду Ганні Фазикош подарували землю в Ужгороді
11:36
/ 14
На Закарпатті священник монастиря УПЦ Московського патріархату фільмував свій статевий орган та відправляв знайомим
13:20
/ 2
На Закарпатті скасовані контрольовані аварійні відключення
10:48
/ 3
В Ужгороді у четвер прощатимуться з двома полеглими Героями – Іваном Бородіним та Віктором Кущиком
» Всі новини