Виданий у Львові довідник "Перлини Міжгірщини" через місяць довелося перевидати більшим тиражем

Подібного видання у чарівній зеленоокій Верховині досі не було. Цей факт у певній мірі парадоксальний і прикрий, адже у гірському краї, як кажуть, куди не кинь оком, то бачиш неповторно вишукану природну красу, яка невидимим магнітом здавна манить у мандрівки люд звідусіль. Передусім, наймасовіше туристичне паломництво традиційно спостерігається до овіяного легендами Синевирського озера (Морського ока), заквітчаного смерековим намистом у долонях гір на висоті 989 м над рівнем моря. “Меккою” для подорожуючих зарекомендував себе славнозвісний сводоспад Шипіт на околиці села Пилипець, біля підніжжя Боржавських полонин.

Не так легко перелічити всі диво-принади Міжгірщини, куди потрапляєш, наче в земний едем!

Звісно, за таких сприятливих умов закарпатська глибинкавпевнено взяла курс розвитку туристичної індустрії. Як гриби після рясного дощу, то тут, то там почали рости різного типу відпочинкові об’єкти. Особливо у цьому плані себе яскраво проявили як “столиця” гірської місцевості – Міжгір’я, так і Пилипець, Колочава, Синевирська Поляна. Практично нема жодного села, в яких би гостелюбно не запрошували до себе комфортні агрооселі. Люди, які ще не так давно відчували себе безнадійно безробітними, пропонуючи всілякі послуги приїжджим за правилом "чим багаті – тим і раді", мають неабиякий зиск, почувають себе тепер заможніше.

За цієї обставини директору тутешнього профліцею, заслуженому працівнику освіти України Василю Маринцю (у системі профосвіти він працює вже 44 роки, з яких 38 літ є беззмінним директором “робітничої академії”, що можна вважати рекордом), спала слушна думка випустити дороговказ, себто путівник-довідник.

Цей доречний намір керівник вдало реалізував у співпраці з методистом ліцею Діною Крисан.

У "Перлинах Міжгірщини" дохідливо і стисло розповідається аж про кільканадцять екскурсійних маршрутів, що на різні смаки вибагливим пілігримам. Скажімо, до озера Віта у с. Нижній Студений, вучківського гейзера, сироварні еко-курорту “Ізкі”, залишків оборонної лінії Арпада за Другої світової війни та низки музеїв с. Колочава, ферми страусів та  музею фауни у с. Синевирська Поляна та поблизу розташованого рідкісного на земній кулі музею лісу і сплаву, центру реабілітації бурих ведмедів нацпарку “Синевир”, старовинних храмів, що є архітектурними пам’ятками минулих століть…

Можна завітати і у сам ліцей, в якому є етнографічний музей з багатою колекцію експонатів, що теж пропахли віками, або оглянути вироби навчальних-виробничих майстерень. І ще які, приміром, трембіти, дримби, гуні, верховинські топірці, вишиванки, не кажучи вже про різьблені ікони та портрети відомих вітчизняних діячів, коренепластику, вироби для декорування інтер’єру і т.д. і т. п.

У довіднику містяться відомості про місцеві фестивалі, тутешніх талановитих митців – члена Національної спілки народних майстрів України Володимира Глебу, заслуженого художника України Василя Шиндру та самодіяльного художника –ветерана-вчителя Василя Сенька, каталог сувенірної продукції умільців…

Поміщено і позитивний та компетентний резюме-відгук про довідник Романа Славіка – доцента кафедри фізичної географії та раціонального природокористування УжНУ, кандидата економічних наук, який побажав авторському тандему творчої снаги для нових звершень. Цього ж зичать, звичайно, і працівники турсервісу, адже подібне видання лиш сприяє їм у своєрідній рекламі.

Отож, приїжджайте, любі люди, у край-рай! – кличе у мандри проспект авторів Василя Маринця та Діни Крисан.Які, водночас, дуетом висловлюють щиру подяку уродженцю Рахова – заслуженому журналісту України Олександру Маслянику, який проживає у Львові, за суперякісне поліграфічне сприяння заново виданого путівника.

Теги: довідник, Міжгірщина

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати