Закарпаття: Чий мед солодший?

Україна — одна з провідних держав світу, яка має розвинуте бджільництво і забезпечує запилення ентомофільних сільгоспкультур, виробництво достатньої кількості меду, воску, квіткового пилку, прополісу, маточного молочка, бджолиної отрути для потреб як населення, так і харчової, медичної, парфумерно-косметичної та інших галузей вітчизняної промисловості, а також для експертних потреб. Узагалі Україну визнають як батьківщину культурного бджільництва, заснованого працею основоположника прогресивних ідей у галузі Петра Івановича Прокоповича, який винайшов у 1814 році рамковий вулик, першим у світі одержав чистий стільниковий мед без розплоду і без попереднього знищення бджіл. Бджільництво України має запилювальномедовий напрям. Щорічно Україна виробляє близько 50 тис. тонн меду й експортує його майже 4 тис. тонн, а валове виробництво воску сягає 1,3 тис. тонн.

Якщо зокрема взяти Закарпаття, де бджільництво є традиційною галуззю, то в нашій області районована Карпатська порода бджіл. її також рекомендовано для розведення у дев’ятьох областях України. Напрям розвитку бджільництва у нас в основному розплідницький, тобто це виробництво бджолиних маток і бджолиних пакетів та їх реалізація. Станом на перше січня 2006 року на Закарпатті нараховувалося 70,6 тисячі бджолосімей, із яких 3,1 тис. у сільгосппідприємствах і 67,7 тис. у господарствах населення. За минулий рік згідно з даними статистики в області було вироблено всього 177 тонн меду, а середня продуктивність однієї бджолиної сім’ї становила 3,4 кг меду.

У краї є все-таки розвинуте племінне бджільництво. Маємо один племзавод по Карпатській породі бджіл на базі державного підприємства (ДП) "Дослідне племінне бджологосподарство "Мукачівське" Інституту бджільництва імені П. І. Прокоповича. Контора цього ДП знаходиться на Червоній гірці міста над Патерицею, і це підприємство має невеликі племінні пасіки в різних районах області, в яких утримується загалом 1146 бджолосімей.Цьогоріч у нас затверджене племінною пасікою нове МП "Бджілка" також із м. Мукачево, де утримується 250 бджолородин.
Із правонаступників колишніх колгоспів сьогодні велику товарну пасіку, що нараховує 279 бджолосімей, має тільки вели-кораковецьке СТОВ "Виноградар", що на Іршавщині. У процесі агрореформи та розпаювання земель колишніх КСП бджільництво фак тично перекочувало до газд і тому дуже важливим для відродження та подальшого розвитку на перспективу галузі бджільництва є його державна підтримка, яка здійснюється вже протягом кількох останніх років. Зокрема в минулому році ті пасічники нашого краю (як юридичні, так і фізичні особи), які утримували по 20 і більше бджолоро-дин, одержали загалом 374,9 тис. грн. із Держбюджету, що становить 7 грн. 6 коп. дотації у розрахунку на одну бджолосім’ю. У нинішньому році Мінагрополітики України дещо змінено порядок такої підтримки. Мається на увазі — змінена з 20 до 10-ти кількість бджолосімей. Тобто на дотації може розраховувати той газда, хто мав 10 і більше бджолосімей, наявних на 1 січня і збережених на 1 травня поточного року. Зокрема головним управлінням агропромислового розвитку ОДА за підписом його начальника Івана Паука вже подана в Мінагрополітики вся інформація на ту кількість бджолосімей, на яку має бути отримана цільова фінансова підтримка з Держбюджету. Це на 68,2 тисячі бджолосімей, що на 15,1 тисячі більше, ніж торік.

Зрозуміло, що збільшення кола пасічників, які отримають державну фінансову підтримку, все-таки сприятиме подальшому розвитку бджільництва у регіоні. Підставою для такого оптимізму є позитивні тенденції, які намітились у цій галузі. Якщо у 2004 році валове виробництво меду в області становило 106 тонн, то у 2005 році — вже 177 тонн, а в нинішньому з урахуванням зростання кількості бджіл повинне сягнути до 200 тонн.

Але нас серйозно хвилює те, що за останні роки дещо порушились зв’язки з Російською Федерацією, адже в Алтайський край, Омську й Новосибірську області в основному відправлялись із Закарпаття бджолопакети і бджоломатки, за які ми. крім валюти, отримували дешевий мед. Тепер багато наших пасіч-ників за традицією і з метою отримання прибутку в такий же спосіб продовжують займатися розведенням бджолопакетів і виведенням бджоломаток. Але вони вже не мають такого економічно вигідного й необмеженого збуту, як у минулому, коли централізовано відправляли їх до Росії. Щоправда, до нас зачастили за бджолопакетами та бджоломатками покупці з інших областей України, які однак їх купляють не такими великими партіями, і здебільшого тільки племінних.

Щодо меду натурального, то він завжди був у ціні. Тепер на ринках Ужгорода півлітрова банка майського меду коштує 14 грн., літрова — 27 грн. Дорогувато й не всім по кишені, особливо — пенсіонерам. Така висока ціна меду пов’язана з подорожчанням пального, нині проблемно пасіку вивезти кудись на запилення, або придбати цукор для підгодівлі бджіл восени та взимку.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати