Наталія пише казки, короткі прозові твори, готує до друку першу збірку «Акварель». Зверстала її, до речі, дівчина самостійно. Виховує двох діток, захоплюється мистецтвом фотографії, а також малює — аквареллю і… кавою.
Наталія МАРКОВИЧ, учасниця Клубу літературних дебютів
Взагалі мене більше знають як казкарку, і люди питали мене, чи раптом не казку я буду читати. Але останнім часом я пишу більше реальні сюжети, тобто, справжні. Можливо, вони не настільки справжні, адже часто дуже позитивні. Але вони про реальність. Такий собі вихід в люди за останній рік, тому що всі карантини, ми весь час були вдома. А тут виходиш і бачиш: світ не змінився, все так само щось відбувається.
Ольга Томашевська писати пробувала у школі та в університеті. Вірші друкувалися в університетській газеті та у поетичній збірці «Світанок віку». Оля — мама чотирьох діток, велику частину її життя займає волонтерство. І це заняття — багатогранне. Останнім часом Ольга натхненно пише так звані замальовки — невеличку прозу, де є «головний герой/героїня», настрій, емоції та розлога образність.
Ольга ТОМАШЕВСЬКА, учасниця Клубу літературних дебютів
Звичайно, що сумніви були. Я не сприймаю свої замальовки як щось дуже високохудожнє. Як якийсь різновид літератури, вони мають право бути. Це такі невеличкі дуже душевні оповіді, які стосуються моменту «тут і зараз». Коли це є, плюс щастя чи якесь враження, то народжуються ці замальовки. Можливо, коли я назбираю їх достатню кількість, то якось їх впорядкую, задам якусь одну сюжетну лінію і, колись, народиться у вигляді книги.
Об’єднує цих творчих жінок так багато, і хоч вони різні, все ж — обидві дуже відкриті, щирі, вірять у людей та готові ділитися частинкою тепла із цим світом.
Засідання клубу літературних дебютів, окрім виступів самих авторок, ще відзначилося підтримкою дівчат, маленькими замальовками від дітей. Важливо, захід відбувся із дотриманням усіх епідемічних норм та карантинних вимог.