Торік був неврожай картоплі, бо чотири весняні заморозки пошкодили насіння. Хто із великодоброньців мав змогу — пересаджував бульбу вдруге, хто ні — лишився зі збитком.
— А сього року знову негода: вчасно поярювати не дали рясні дощі, — зітхає 31-річний Адальберт Кіш-Фері.
У Великій Доброні живуть 5 тис. людей. Більшість працює на землі: садять картоплю, цибулю, капусту, огірки, помідори. Ранньостиглу картоплю висаджують під плівку. На початку травня збирають перший урожай.
Адальберт Кіш-Фері працює на землі з дитинства. Із дружиною Євою, 25 років, та батьками Адальбертом і Йоланою обробляють 5 га землі, яку отримали після розпаювання колгоспу ”Перемога”. На всіх вирощують ранню картоплю.
— Сьої весни приготувалися висадити 1700 ящиків крумплів, — каже Адальберт. — Маємо сорти Космос і Клеопатра, — заводить до старого будинку, де зберігає насіння. Три кімнати до стелі заставлені дерев’яними ящиками з бульбою. — Перший — це жовта картопля. За неї дають дорожче на 30–40 копійок, другий сорт — червона. Хоч і дешевша, але на два тижні раніше збираємо урожай, — набирає руками бульбу. — В січні з жінкою і батьками перебрали картоплю, полишали на ній по одному паростку, щоб мала більше сили рости. Але городи ще мокрі. Чекаємо, доки земля підсохне і висаджуватимемо. В селі є й такі ґазди, що зважилися посадити крумплі на початку березня. А два дні по тому був мороз — напевно все замерзло.
Через три-чотири дні Кіш-Фері готуються засадити картоплею гектар поля. Накриють її плівкою. Вродить вже через 40 днів — у перший тиждень травня. На решті землі — 4 га — врожай з’явиться на початку червня.
— Коли висаджуємо картошку, накриваємо весь город пльонкою, — пояснює Адальберт. — Вона скоро сходить і файно урожаїть. Відкриваємо за три тижні, коли трохи проросте. Потім обробляємо трактором.
Щоби полегшити та прискорити роботу, Кіш-Фері купили два трактори. Один — білоруського, другий — китайського виробництва.
— Віддав у 1998 році за техніку 5 тисяч доларів, — каже чоловік. — Але то благодать, бо руками мало приходиться робити — все техніка сама виконує. Я накупляв до неї усякі насадки: трактором і ярочки роблю, і картошку закидую, й обкопую, і підгрібаю, й поливаю добривами, захистом від жука.
Насіння Кіш-Фері готують самостійно, кожних три роки змінюючи сорти, щоб бульба не виродилася. Раніше насіння ранніх сортів картоплі великодоброньці замовляли за кордоном: купували переважно в Голландії, Угорщині. Найбільш врожайними та ранньостиглими для тамтешнього клімату є сорти Банан, Космос і Клеопатра. Та останніми роками селяни самі вирощують насіннєву картоплю.
Щоб бульба добре вродила удобрюють землю коров’яком.
— Купили п’ять прицепів добрива, — каже Адальберт. — Один коштує 500 гривень. Та, щоб крумплі були великі, самого навозу мало. Аміачною селітрою не варто посипати, бо від неї лише стебло росте, а картоплини — ні. Тому купую добриво — нітроамофоску. На гектар треба три центнери — віддаю за неї тисячу гривень.
Крім того, майже 6 тис. грн Кіш-Фері витрачають за сезон на дизпаливо для тракторів.
Ранньостиглу картоплю везуть в Мукачеве на оптовий ринок. Приїздять у село й перекупники зі Львова, Києва, Донецька.
— Минулого року за кіло ранньої давали 4,5 гривні, — каже чоловік. — Сьої весни не буде коштувати дорожче, як 4–5 гривень, — зітхає. — Треба буде поспішити попродати, бо в червні ціна на неї впаде до 2 гривень.
На місці ранньої картоплі великодобронці в червні засадять червону паприку, капусту, помідори.