Лісова "годівниця": чи дочекаються Карпати галузевих реформ?

Чи збережеться ліс на схилах Карпат, або ж вони невдовзі стануть лисими? Чому лісівники вже не здатні впоратись з слідами суцільно санітарних рубок і кому вигідно занижувати якість ділової деревини? І головне питання: чи буде що там рубати за 10-15 років? Відповіді на всі ці важливі питання - глибоко в горах та в мовчанні лісових чиновників.

Лісова "годівниця": чи дочекаються Карпати галузевих реформ?

Ліс годував закарпатців завжди. Промислове освоєння тут почалось ще в далекому 1775 році, коли австрійська імператриця Марія-Терезія переселила лісозаготівельників з Верхньої Австрії в долину річки Мокрянки освоювати західні схили Карпат. 

За радянських часів лісова і деревообробна галузі, через доступну сировину, були лідерами промисловості і давали до половини ВВП області. Працювали лісопильні і деревообробні заводи, лісхімкомбінати, меблеві та паркетні комбінати. 

«Сьогодні невпинно зменшується сировинна база. Що би сьогодні в засобах масової інформації не писали, що ліси вирубують, обсяги рубок за радянських часів були набагато більші, ніж зараз. Просто ніхто не бачив лісовози на дорогах, бо ліс звозили вузькоколійкою», - згадує Ірина Мацепура, директор меблевої фабрики ВГСМ.

В середині XX століття ліси займали 47 % території області, а загальна їх площа складала 562,2 тис гектарів. Через майже 70 років потому ліси вкривають 52% території Закарпаття, а їх площа збільшилась до 695,8 тис. га.


75% з чистого прибутку – державі 

Сьогодні ліс і все, що з ним пов’язане відіграють важливу соціальну і економічну роль в області. Гірські негазифіковані села Закарпаття, де немає іншого виду заробітку, ніж в лісі і «на лісі», повністю залежать від цього ресурсу. Дрова школам, подарунки для дітей, допомога селу чи подаяння духовним закладам – ось неповний перелік того, з чим звертаються до лісгоспів чи  «лісових» підприємців.

«Перепрошую, затримався. Знов приходили до мене ті, у рясах. Ходять до нас перед святами просити на монастир. Скільки вже їх є тут… А ми що? Мусимо допомагати, чим можемо», - каже під час зустрічі директор одного з лісгоспів краю.

Лісове господарство дає вагомі наповнення в бюджети всіх рівнів. Окрім 18% ПДВ, ще 75% від чистого прибутку лісгоспи донедавна сплачували державі у вигляді дивідендів. 24 квітня цього року уряд знизив цю цифру до 50%. 

Як інформують самі лісівники, за минулий рік до зведеного бюджету вони сплатили 363,7 млн гривень. 

Сума податків, сплачених структурою підприємств Закарпатського обласного управління лісомисливського господарства у 2016-2018 роках 

Держпідприємствам, які не отримають з держбюджету жодної гривні, на розвиток лишають 10%.

«Нам легше взяти техніку в оренду і закласти ціну на послуги у витратну частину, ніж купити нову. ЇЇ покупка обійдеться для лісгоспу в додаткові дивіденди державі», - пояснює мільйонні витрати свого підприємства на оренду техніки директор Брустурянського лісгоспу Михайло Бігун.

Окрім того, багаті на ліс області ще й матеріально підтримують своїх «бідніших» колег зі сходу та півдня країни. У 2018 році Закарпаття перерахувало лісгоспам в Одеської, Херсонської та Донецької областей 11,3 млн гривень.

Але є й інший бік медалі: лісова галузь пронизана природоохоронними та іншими порушеннями й  корупційними схемами.

Експерти впевнені, що головні причини порушень слід шукати саме в суцільних санітарних рубках та недосконалому законодавстві, коли через навмисне завищення заявлених розмірів санітарних рубок «офіційна» деревина йде на продаж через аукціони, а отриманий «надлишок» реалізується на чорному ринку і відправляється за кордон. Минулого року британська неурядова організація Earthsight опублікувала своє дворічне розслідування проблеми лісозаготівель в країні, в якому розкрила весь ланцюжок від незаконного вирубування лісу до кінцевого споживача продукції в країнах ЄС.
 

Чи справді хворий ліс? 

«Координати ділянок вам дамо, але в гори не відведемо - не хочемо щоб нас разом бачили, бо будемо мати проблеми», - кажуть жителі одного з сіл, де господарює Мокрянський лісгосп.

Ділянки, про які говорить селянин – сотні гектарів суцільних санітарних рубок минулих років в Брадульському та Комсомольському лісництвах Мокрянського лісгоспу. Там, починаючи з 2018 року, під суцільну санітарну рубку відвели 261,7 га. Найбільше в Брадульському і Комсомольському лісництвах – 102,4 та 65,2 га.

Суцільні санітарні рубки в Брадульському лісництві Мокрянського держлісгоспу

Суцільні санітарні рубки в Комсомольському лісництві Мокрянського держлісгоспу

Директор Мокрянському лісгоспу Володимир Куцин каже: ліс всихає. І розповідає, що дерева почали хворіти років 15 тому:

«В одному лише Брадулському лісництві є 1015 га, з яких 70% лісу вже висохло. Далі – 20 га суцільних вітровалів. Чи Ви хочете, аби ми як зогниє ліс, та тоді його рубали?», - розводить руками Володимир Куцин. – Ми рубаємо головне користування, лишаємо ряд примикання. Через рік все всохне. По правилах, можемо зрізати через чотири роки. А поки вони пройдуть – воно вже всохне повністю. І що з того? Неправильно так…» 
 

Здорові-«хворі» дерева і навіщо лісгоспи занижують якість ділової деревини

«Ви не побачите правди в їхній статистиці. Виявити здорові дерева при суцільно санітарних рубках і те, що справжня сортність лісу суперечить тій, яка є в документах – можна лише прямо на місці, - розповідають ті ж місцеві співрозмовники. 

Згідно офіційної статистики лісівників на Закарпатті за період з 2014 по 2018 років зрубали ліс на понад 121 тис. гектарах, з них суцільно санітарними рубками – біля 9 тисяч гектарів. Із загальної площі зрубаного лісу це не так і багато - лише 7,4%. 

При тому, що за останні 5 років площа суцільно санітарних рубок скоротилась вдвічі, помітною є інша тенденція: вихід ділової деревини в результаті суцільних санітарних рубок майже такий самий, як і від рубок промислових (рубок головного користування) - 40-50 %.

Це значно нижче, ніж в «Нормативно-довідкових матеріалах для таксації лісів України та Молдови» від 1987 року, де ділова деревина від рубок головного користування у смерекових насадженнях повинна становити 80-90 %, а у букових – 70-80 %. 

Вихід ділової деревини з рубок головного користування та суцільних санітарних рубок у 2014-2018 роках

Вихід ділової деревини з рубок головного користування та суцільних санітарних рубок у Мокрянському лісгоспі в 2014-2018 роках

Вихід ділової деревини з рубок головного користування та суцільних санітарних рубок у Брустурянському лісгоспі в 2014-2018 роках

Відносно високий вихід ділової деревини від суцільно санітарних рубок пояснюється тим, що під зруб на уражених ділянках підпадає не мала частка і здорових дерев. Таким чином і лісівники, і підприємці «рятують» частину прибутку, якого суцільно хворий ліс не дасть. 

Минулого року Мокрянський лісгосп через такі ігри зі “здоровими-хворими” деревами позбавили міжнародного лісового сертифіката FSC: громадські інспектори по свіжозрубаним пням виявили, що відсоток хворих дерев значно нижчий ніж той, що був зазначений у документації.

“Але чому помітно низьким є вихід ділової деревини від промислових рубок, коли рубається технічно стиглий ліс? В чому криється проблема? Чи справді тут має місце корупційна складова та штучне заниження сортності деревини?”, - розмірковує еколог Оксана Станкевич-Волосянчук. - Я не маю однозначної відповіді на ці питання. Ситуація потребує більш глибокого аналізу”.

Натомість місцеві у махінаціях із заниженням якості лісу сумніваються менше і кажуть прямо: це робиться спеціально.

«Ми добре знаємо, який у нас росте ліс. Лісівникам в цьому допомагають таксатори, а вигідно всім – і лісгоспам, і підприємцям. Останнім тому, що чим нижча сортність, тим нижча ціна. Інакше працювати, тим паче в гірських умовах, не вигідно. До речі дровами наші не займаються, їх можна купити лише у двох-трьох підприємців», - пояснюють місцеві.

В лісгоспах області сорт А хвойних порід коштує в середньому 1900 гривень, В – 1800, С – 1720, Д – 1000 гривень. Ціна на дрова для підприємців 600 гривень.

Купуючи на аукціонах ліс найвищої якості, ті підприємці-деревообробники, які самі собі й розробляють лісосіки, ризикують стати збитковими. Саме тому вони або бойкотують лісові аукціони, вимагаючи зниження ціни (у чому лісгоспи йдуть їм на поступки), або прямо зацікавлені у заниженні якості й маси деревини.

«Ніхто їх не контролює, скільки саме вони зрубали і чи не вийшли за межі ділянки. Тому, умовно, лісорубний квиток може бути виданий на 1000 кубометрів, а зріжуть вони 1200-1300», - каже співрозмовник з Мокри.
 

За документами - «дрова»: експортний скандал з фірмами росіян на чеськїй реєстрації 

Мокрянський і Брустурянський лісгоспи, а також Довжанський, Свалявський і Великоберезнянський у 2016 році були імпортерами дров для Wood Source, s.r.o. - російсько-української компанії з Чехії.

Фірма-експортер, яка займається  пиломатеріалами та деревними волокнами, належить росіянам Дмитру Реброву, Олександру Петухову і Максиму Діцкому, а також українцю Євгенію Дерев’янко. Діцкій і Дерев’янко мають також громадянство Чехії. 

Окрім того, вони значаться власниками зареєстрованого в Ужгороді ТОВ «Укрліскомплекс», яке постачало для Wood Source, s.r.o. український ліс для подальшого його продажу замовникам в інші країни Європи.

Обидві компанії стали фігурантами експортного скандалу 2016 року, коли на території залізничної станції «Чоп» на україно-угорському кордоні активісти виявили 28 вагонів ділової деревини, яка згідно товарно-транспортних документів їхала до Європи у вигляді дров з Львівської області.

Під час слідства в розслідуванні фігурували вже згадані лісгоспи, а також Перечинський лісгосп, Ужгородське військове лісництво, ПП «Клевер ЛТД». Всіх їх суд зобов’язав надати доступ до банківських документів.

У вересні 2018 року Верховний суд України відкрив касаційне провадження на скаргу Закарпатської митниці на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.12.2016 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018 у справі 28-ми вагонів ймовірної контрабанди лісу (https://youcontrol.com.ua/ru/judgedoc/?documentId=76307040&cid=6219073).

В підсумку цей експортний міжнародний лісовий скандал призвів до двомісячного блокування 182 вагонів з деревиною через розбіжності в деклараціях та вазі, а також початку низки закордонних розслідувань про контрабанду українського лісу до країн ЄС під виглядом дров.
 

Природне поновлення як принцип “дешево і сердито” 

Смереки, які постійно масово саджають в Карпатах і які ростуть нижче своєї природної зони, стають вразливими до стихійних лих і хвороб. Тому, за переконанням фахівців, тут слід формувати стійкі до цих викликів природні ліси з кількох різних порід. 

Екологи також радять застосовувати для цього рубки переформування - спеціальний вид рубок, при якому забирається кілька дерев одного віку і на їх місце саджаються нові. 

В Брустурянському лісгоспі кажуть, що колись пробували їх практикувати, але через складну технологію лісозаготівлі та нерентабельність від цієї практики у лісгоспі відмовились.

«Такі рубки однозначно будуть дотаційними. Технологія, крутизна схилів і вартість заготовленого кубометра не вартують ціни, яку коштуватиме сухостійна, низькосортна деревина. Сьогодні, коли немає державного фінансування, ми не можемо собі дозволити йти у збиткові заготівлі», - говорить директор Михайло Бігун.

Природоохоронці погоджуються з  тим, що рубки переформування є більш вартісними, але наголошують, що саме ці рубки працюють на випередження проблеми.

«Більше того, саме ці рубки можна проводити з використанням коней. Це значно дешевше й менш шкідливо, ніж важка гусенична техніка. Переформувати деревостани можна й після суцільно-санітарних рубок, які ведуться в наших лісгоспах», - стверджує еколог Оксана Станкевич-Волосянчук.

На всіх ділянках після суцільно санітарних рубок в Брустурянському, Мокрянському і Ясінянському лісгоспах, де ми побували, готуючи цей матеріал, існує виключно природне поновлення з самозасіяної смереки з незначними вкрапленнями бука.

Природне поновлення – це добре, але не у цьому конкретному випадку. Можна було більше насадити бука, додати ялицю, клен-явір, ще кілька широколистяних порід. Мішаний ліс буде значно стійкішим і до хвороб, і до природних стихійних явищ. Тобто, виглядає так, що і у сфері лісовідтворення також домінує принцип «дешево і сердито». Ліс на зрубі, звісно, буде рости. Але Карпатам потрібні ліси, здатні у всій повноті виконувати свої екологічні та господарські функції, - підсумовує експерт.

Суцільно санітарні рубки в Кедринському лісництві Брустурянського лісгоспу
 

Ліс “в законі”: як відпускають деревину в Турбаті 

«Для аукціонів рубають молодняк, а зрілий ліс продають за прямими угодами чи підробленими документами», - розповідають місцеві селяни. 

За словами чоловіка, кубометр лісу без документів коштує 1200-1600 гривень: «На машину вміщується до 25 кубів. З причепом – всі 40 кубів. От і рахуйте, виходить в середньому 35-56 тис. гривень».

У травні 2018 року СБУ та прокуратура області викрили в Брустурянському лісгоспі майстра лісу Турбацького лісництва Івана Сойму. Слідство довело, що чоловік отримав 125 тис гривень хабара за відпуск 72 кубометрів необлікованої деревини. В результаті слідства майстра лісу було звільнено з посади, а потім знову прийнято на роботу. Зараз чоловік працює в лісгоспі простим робітником – лісорубом.

Через цей корупційний випадок, а також ряд інших лісопорушень лісгосп був позбавлений міжнародного сертифікату стандартів ведення лісового господарства FSC.

Директор Брустурянського лісгоспу Михайло Бігун каже, що звільнити рядового працівника з держпідприємства насправді складно і, навіть за таких порушень, через деякий час вони їх знову приймають на роботу:

«У нас хороші стабільні зарплати і соцпакет, за які вони нас потім по судам затягають. До того ж, знайти хорошого лісоруба не так і просто. Люди, які роками працюють у господарстві, добре знають свою справу. Тому ми і приймаємо їх назад - щоправда, вже не як посадовців».

Сьогодні в Брустурянському лісгоспі працює понад 350 робітників, а загалом – понад 4 тисячі працівників.
 

Мільйони на оренду техніки від кума 

Лісник Турбацького лісництва Чуса Дмитро, чийого підлеглого затримало СБУ, за останні три роки декларує понад 1,7 млн. гривень доходів від здачі в оренду вантажівок та лісозаготівельної техніки Брустурянському лісгоспу.

У власності дружини лісника ЗІЛ-131 та два трактори ТДТ 55А трактор ТДТ 55А. У 2018 році жінка придбала ще одну вантажівку: КРАЗ 65055 за 75 тис. грн. Підприємницькою діяльністю вона не займається.

В Кедринському лісництві цього ж лісгоспу лісничим працює кум начальника облуправління лісомисливського господарства Валерія Мурги - Василь Золотар. В Брустурах його називають «генералом». Він сам, не без задоволення, це підтверджує:

«Ви чули хто такий «генерал»? – це я. Спитайте, мене всі знають»

За останні три роки чоловік декларує майже 2,3 млн гривень прибутку від надання в оренду техніки лісгоспу, в якому працює.

Дружина і дочка Василя Золотаря мають у власності ЗІЛ-131, два гусеничні трактори ТДТ-55А (заборонені до використання в Карпатах постановою Кабміну і два колісні трактори Т-150К. Дружина лісничого зареєстрована як ФОП, проте КВЕДів на здачу техніки в оренду не має. 

Згідно декларацій лісник Золотар тримає чималий автопарк: Мерседес Бенц спринтер, Ford Eko Sport, TOYOTA HILUХ, Ford Fusion, TOYOTA PRADO, TOYOTA LAND CRUISER

Директор лісгоспу Михайло Бігун пояснює, що на 14-15 бригад лісорубів ні лісозаготівельної, ні вантажної техніки у підприємства не вистачає.

«Ціна на Форвард Харвестер (трактор для лісозаготівлі – ред.), який нам може дозволити Агенство (Держлісагенство – ред.), розпочинається від 1 млн. Євро. У нас немає можливості це зробити з того, що лишається на розвиток підприємства після всіх податків», - пояснює директор.

Єдиний вихід для підприємства продовжувати лісозаготівлю – це брати техніку в оренду, витрати на яку вони можуть закласти у витратну частину. Оренда одного потужного екскаватора обходиться лісгоспу в 700 гривень за годину плюс пальне, а заготівля одного кубометра лісу коштує близько 100 гривень. Тож всі поточні витрати як цього, так і інших лісгоспів області покриває сам ліс.
 

Норми законодавства: чому лісгоспам їх так важко виконувати? 

Трелювання (одна з операцій лісозаготівлі - ред.) деревини водотоками, через що руйнуються екосистеми гірських потічків; залишки бензину і мазуту, що потрапляють до струмків; використання забороненої трелювальної техніки, яка руйнує верхній, і без того бідний на родючість, шар лісового ґрунту; розробка санітарних лісосік у так званий «період тиші» (сезон масового розмноження диких тварин - ред.) - всі ці екологічні проблеми можна зустріти на лісосіках Брустурянського, Мокрянського і Ясінянського лісгоспів. Ніхто з лісівників на це не зважає.

Найбільше зауважень природозахисники мають до способу і технологій лісозаготівлі.

Трелювання водотоками в Комсомольському лісництві Мокрянського лісгоспу

Залишки паливно-мастильних матеріалів у Турбатському лісництві Брустурянського лісгоспу

Заборонений до використання в Карпатах трактор ТДТ-55 в Комсомольському лісництві Мокрянського лісгоспу
 

«Ну а коли рубати, якщо сніг лежить? З грудня лише на початку квітня зійшов, і ми одразу почали. Через тиждень – знову сніг. Самі бачите. Зійде – продовжимо. А ці трактори (ТДТ 55 - ред.) -  єдиний спосіб трелювати звідси ліс. Або кіньми. Інше (техніка) сюди на доїде», - кажуть працівники Ясінянського лісгоспу.

Мова йде про гусеничний трактор ТДТ-55, який використовується лісгоспами та підприємцями при лісозаготівлі, хоч і заборонений до використання в Карпатах ще з 2005 року. Замінити ці трактори, які лісгоспи використовували десятки років у складних лісових умовах, можуть або дороговартісні сучасні технології, або коні. На перше на підприємствах немає грошей, а друге  - затратне по часу.

“Чим менша вартість заготівлі і її невизначеність, тим гірша техніка працює в лісах, і нема смислу говорити про повітряно трелювальні установки і інші природозберігаючі речі. Трелювальна установка коштує 200 тисяч євро, її треба привезти в ліс, а це до 40 т ваги. Якою дорогою? І коли вона окупиться?”, - риторично запитує деревообробник Ірина Мацепура.

 

Лісозаготівля впирається у кошти. Про цьому природоохоронні заходи є чи не найбільш вартісними.

В той же час лісове господарство фінансово обмежене самою ж державою: для лісгоспів закриті зовнішні ринки, на яких вони раніше отримували більші прибутки; лісгоспи позбавлені державного фінансування, хоча й досі відіграють важливу соціально-економічну роль у сільській місцевості лісових районів країни, формуючи місцевий бюджет; лісгоспи, як державні підприємства, сплачують найвищі ставки оподаткування і дивіденди, формуючи, також, державний бюджет. 

«Така споживацька позиція держави стосовно лісгоспів обертається проти власне лісу, з якого всі беруть, але віддають по мінімуму», - переконана Оксана Станкевич-Волосянчук.

 

“Оцінка впливу на довкілля” - закон, який не працює

Оцінка впливу на довкілля (ОВД) є нормою однойменного закону з грудня 2017 року, і вона обов’язкова для усіх суцільних санітарних рубок площею понад 1 гектара.

На сьогоднішній день жоден лісгосп Закарпаття не проводив жодного ОВД на жодну лісосіку. Процедура, яку б дала змогу попередити екологічні проблеми під час лісозаготівлі, свідомо нехтується.

“Більшість закарпатських лісгоспів є сертифікованими, але оцінки впливу на довкілля лісогосподарських заходів не проводять. А це - звична світова практика, яка вимагається, зокрема, стандартом ведення лісового господарства FSC.

Причиною наших найбільших претензій в екологічному блоці питань є те, що відсутня оцінка впливу на довкілля будь-яких лісогосподарських заходів, які проводяться і лісі”, - пояснює еколог Оксана Станкевич-Волосянчук.

 

З інформації на сайті Держлісагенства за період з 3 січня 2018 до 10 квітня 2019 року, тобто з початку дії закону про оцінку ОВД, лісгоспи видали лісорубні квитки для суцільно санітарних рубок на 1539 ділянках. З них на 651 ділянку - більше 1 га. Це ті самі ділянки, які підпадають під законодавчу процедуру.

Тобто в лісгоспах мали провести вже більше півтисячі оцінок впливу на довкілля, що дало б змогу лісівникам вчасно реагувати не тільки на наявні екологічні порушення, а і попередити невидимі для них наслідки.

 

 

Кількість виданих лісорубних квитків на суцільні санітарні рубки, в тому числі на ділянки від 1 га, по відношенню до площ суцільно санітарних рубок за 2016-І кв. 2019 років 

 

“Для вітровалу процедура була не потрібна”, - директор Ясінянського лісгоспу 

Найбільші площі під суцільно санітарні рубки видані в Станіславському лісництві Ясінянського лісгоспу – це ділянки по 4, 7 і 9 га у Станіславському лісництві. А загалом тут 114 гектарів ділянок, більше 1 га. Оцінки впливу цих рубок, як і всіх інших,  в лісгоспі не робили.

В лісгоспі кажуть, що всі ці ділянки - наслідки вітровалу, який пронісся областю ще у вересні 2017 року. За офіційними даними, тоді стихія пошкодила 1895,2 га лісового фонду, з яких 570 га суцільно. В ОДА наслідки 17-18 вересня визнали надзвичайною ситуацією регіонального рівня.

“У нас повалило 70 тис. кубометрів. Є ділянка, де 40 га суцільного вітровалу. Надзвичайна ситуація була погоджена комісійно, і це дало нам можливість обійти закон про оцінку впливу на довкілля”, - пояснює директор Василь Теличук.


Суцільні санітарні рубки в Чорнотисянськомі лісництві Ясінянського лісгоспу

Вітровальні дерева в Чорнотисянському лісництві

Вітровальні дерева в Чорнотисянському лісництві (квартал 16, виділ 42 і 44)
 

Однак юристи-природоохоронці переконані, що в постанові Кабміну, яка дозволяє при певних надзвичайних ситуаціях не проходити оцінки впливу на довкілля, лісових вітровалів та буреломів немає.

“Тому тут можна зробити висновок, що вітровальні ділянки, які відводять під суцільну санітарну рубку, мають проходити оцінку впливу на довкілля”, - пояснює юрист МО “Екологія-Право-Людина” Софія Шутяк.

Що стосується вітровальних ділянок в Ясінянському лісгоспі, то, хоч згаданий закон і не має зворотної дії, рішення про розробку 85,3 га лісу приймалось у 2018 році, а тому, за переконанням фахівців, процедура ОВД мала відбутись.

“Ми говоримо про невірне трактування закону і ймовірне перевищення повноважень посадовця, який видав лісорубні квитки на ці ділянки. Є підстави говорити про порушення, тому зараз ми з колегами вивчаємо це питання”, - коментує випадок Софія Шутяк.

За оцінкою юристів такі дії лісівників, а саме санітарна вирубка дерев на площі більше 1 гектара без здійснення процедури Оцінки впливу на довкілля порушують статтю 16 Закону “Про оцінку впливу на довкілля”, статтю 56 КУпАП і статтю 236 ККУ. 

Олена Мудра

Цей матеріал було підтримано проектом "OPEN Media Hub" за фінансування Європейського Союзу

07 липня 2019р.

Теги:

Коментарі

Volodymyr Krasnoholovets 2019-09-01 / 20:50:35
52% лісу - це замало, як для Закарпаття. Має бути десь 70%, тоді зворотних процесів типу зневоднення, висихання річок, струмків не буде. Буде менше і підтоплень в долинах. А в зв'язку з ростом літньої температури на 3-5 градусів, треба думати яким чагарником засаджувати ліси, а також які трави найкращі. Такий потрійний шар (дерева, чагарники/кущі, трава) суттєво затримують випаровування води з землІ.

Гайник 2019-07-17 / 17:24:20
Практика застосування закону про оцінку екологічного впливу в Україні https://www.openforest.org.ua/117401/.
Це не що інше як новий споіб викачування грошей з лісгоспів.

Саня 2019-07-11 / 23:45:14
А чому промовчала про головного лісокрада Тячівщини Куцина «прилипали» Володю, директора Мокрянського лісгоспу, Чи може він був спонсором статті?

соціо 2019-07-09 / 13:03:59
Які топоніми?У 10-ів відсутня:орфографія,каліграфія,тотальні помилки під час написання автобіографій! Мало добрих педагогів.

*** 2019-07-09 / 12:59:06
Реформації,інновації(дурне кліше) сучасності і все до повної деградації.Це -кащунство!

В.Піпаш 2019-07-08 / 22:35:57
Гарний кваліфікований матеріал. Однак ріже вухо "некваліфікованість" у топонімах: чотири роки тому, завдяки Закону про декомунізацію, Комсомольську повернули його справжню назву - Німецька Мокра. Тож Комсомольська уже давно нема!

мавка 2019-07-08 / 09:56:42
Злодюги Мурги-Москаля

НОВИНИ: Соціо

00:40
Строжниця біля Ужгорода запрошує в неділю на Apple fest (ПРОГРАМА)
23:07
/ 7
Зеленський на форумі YES-2019 анонсував проект нового гірськолижного курорту на Боржаві
20:12
Тячів святкує своє 690-річчя
19:32
У приужгородській Сторожниці вітали 100-літнього ювіляра
17:00
Етно-хода центром Ужгорода пройшла до Дня міста
15:38
В Ужгороді діти вітають Ужгород концертом, а на набережній Незалежності триває ярмарок сувенірів
15:15
/ 2
Фестиваль вуличного піаніно проходить з нагоди Дня міста в Ужгороді
13:59
Безкоштовну екскурсію Ужгородом сьогодні провели у рамках відзначення Дня міста
13:48
Медики і техперсонал освітніх закладів Воловеччини досі не отримали зарплату за серпень
13:45
На Берегівщині завершилася Транскордонна академія лідерів співпраці
13:12
В Ужгороді з нагоди Дня міста з'явилася "Солодка вулиця"
12:15
На Закарпатті цього року очікується хороший врожай кедрових шишок
02:07
/ 1
У Мукачеві урочисто відкрили фестиваль "Варишське пиво"
17:25
/ 6
В Ужгороді зі спорткомплексу "Юність" "витискають" безкоштовний настільний теніс
16:17
/ 2
У Закарпатській ОДА розглянули стан використання коштів держсубвенції на розвиток медицини у сільській місцевості
16:00
В Ужгороді відбулися урочистості з нагоди Дня військової частини 3002 Нацгвардії України
15:51
Закарпатська обласна філармонія відкриє свій 73-й концертний сезон органним фестивалем
15:35
Завтра у Тячеві на Дні міста виступить "Плач Єремії"
11:51
/ 9
"Таємниці старовинного Ужгорода" для дорослих і дітей: знати минуле, цінувати сучасне, дбати про майбутнє – Людмила Сюзева
10:51
У Хусті водій мікроавтобуса спричинив ДТП із "п'яним" ВАЗом
10:21
У Мукачеві триває будівництво нового скверу
09:38
/ 1
На Великоберезнянщині студенти з України і Польщі вивчають побут місцевих мешканців
09:33
Ужгород розбудили музичним флешмобом
09:25
До Дня Ужгорода в Ужгороді влаштували нічний забіг
01:34
14-15 вересня в Ужгороді автобуси комунального підприємства їздитимуть довше
» Всі новини