Екологи: території "Смарагдової мережі" Закарпаття не можуть бути будівельними майданчиками

Нині на Закарпатті одразу декілька об’єктів «Смарагдової мережі» підпадають під масштабні інфраструктурні та енергетичні проекти: ТРК «Свидовець» на Свидовецькому масиві, вітрова електростанція на полонині Боржава, та каскад малих гідроелектростанцій на річці Тересва.

Екологи: території "Смарагдової мережі" Закарпаття не можуть бути будівельними майданчиками

У 2017 році в області ініціювали одразу кілька масштабних проектів, які стали спірними в експертному середовищі природоохоронців та розділили позиції як громад, так і органів місцевого самоврядування.

З одного боку – обіцянки розвитку для районів та поповнень місцевих і державного бюджетів, що не може не мати підтримку як з боку обласної і місцевої влади, з іншого – загроза повного чи часткового знищення для унікальних природних територій, які перебувають під міжнародною охороною.

У свою чергу природні об’єкти – Свидовець, Боржава і Тересва – частина «Смарагдової мережі» та перебувають під охороною міжнародних природоохоронних договорів і не можуть бути використані як будівельні майданчики, запевняє експерт.

“Оскільки Смарагдова мережа – це мережа природоохоронних територій, метою якої є збереження дикої флори і фауни та їхніх природних середовищ існування в Європі, то логічно, що використання цих територій для містобудівних потреб є неможливим, оскільки не відповідає меті їх створення”, - пояснює Софія Шутяк, експерт з екологічного права МБО “Екологія-Право-Людина”.

Саме ці факти спонукали науковців, юристів і активних громадян об’єднати свої зусилля, щоб привернути увагу інвесторів та ініціаторів проектів до особливого статусу територій, де планується їхня реалізація.
 

Що і де планують побудувати?
 

Туристично-розважальний комплекс «Свидовець» на Свидовецькому масиві

Понад 60 готельних споруд різного типу, 33 підвісні канатні дороги, 230 кілометрів лижних трас, близько 120 закладів харчування, магазини, фітнес-центри, медичні установи, банківські відділення, багаторівневі парковки для автомобілів та 28 тисяч туристів одночасно – все це анонсований гірськолижний курорт-гігант «Свидовець» за межами села Лопухово Тячівського району, села Чорна Тиса і селища Ясіня Рахівського району. Окрім усього цього обіцяють тисячі робочих місць з високою і стабільною зарплатнею.

Майбутній курорт площею біля 1400 га планується об’єднати з іншим рекреаційним гігантом Карпат  – «Буковелем».

Фахівці-природоохоронці кажуть, що будівництво туристично-рекреаційного комплексу «Свидовець» на Свидовецькому масиві Карпат призведе до знищення унікальної екосистеми і давніх льодовиковх озер, а також матиме негативний вплив на гідрологічний режим усієї області.

“Центральна частина масиву Свидовця і верхів'я Чорної Тиси є унікально важливою територією Карпат як з точки зору її природоохоронної цінності, так і з боку формування на ній запасів цінної питної води і забезпечення ними великої частини Закарпаття”, - зазначає Тарас Микітчак, к.б.н., с.н.с., Інституту екології Карпат НАН України.

Окрім того існує ризик екологічної катастрофи в регіоні: з побутовими відходами та стічними водами майбутнього курорту Закарпаття просто не впорається .

За висновками українських науковців, на цих територіях рекомендовано створити ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Центральний Свидовець”.

Проект мега-курорту підтримує Закарпатська ОДА, яка і є головним ініціатором, а також місцеве самоврядування Тячівщини і Рахівщини. Ім’я інвестора наразі невідоме.

Проти будівництва виступають українські наукові кола, правові експерти, активісти, вітчизняні та міжнародні громадські організації. З самого початку проект порушив низку законодавчих актів України, що було доведено в судовому порядку.

Вітрова електростанція на полонині Боржава

На полонині Боржава в межах Воловецького і Свалявського району турецький інвестор «Enisolar Energi» планує побудувати вітрову електростанції потужністю 120 МВт, встановивши 43 вітряки, а також розмістити 110 кВ лінії електропередач довжиною близько 10 км. Для реалізації проекту у Воловці зареєстрували ТОВ «Атлас Воловець Енерджи».

Як стверджують науковці з Ужгородського національного університету, реалізація задуму загрожує знищенням не тільки флорі та фауні масиву, а і знаковому туристичному місцю Карпат. Також під загрозою сезонний бізнес місцевих селян – збирання яфин.

Проект підтримали в Закарпатській облдержадміністрації, самоврядування Воловецького і Свалявського районів. Зокрема, для одної лише Воловеччини за оренду земельних ділянок в бюджет надходитиме 700 тис. гривень податку за оренду земельних ділянок.

У свою чергу Міжгірщина – проти. Зокрема, голова сільради Пилипця вважає, що сусідство зеленого туризму з вітряками не сумісне і негативно вплине на туристичну привабливість усього району.

Каскад електростанції на річці Тересва

На відрізку річки Тересва в межах тячівських сіл Бедевля і Калини ТОВ "Гідроресурс-Тересва" має намір побудувати каскад малих гідроелектростанцій: одну в Бедевлі на 5,1 МВт потужності та дві у Калинах на 2,4 МВт та на 3,5 МВт потужності відповідно.

Ця річка не лише об’єкт «Смарагдової мережі», а і іхтіологічний заказник. Тут живуть і самовідтворюються до десятка червонокнижних видів риби, зокрема, і лосось дунайський, якого, за словами екологів, у річках Європи на сьогодні розводять штучно. Будівництво малих гідроелектростанцій несе в собі ризик знищення екосистеми річки, загрозу зникнення червонокнижних видів риб та зміну гідрологічного режиму водойми.

“Після такого будівництва про р. Тересву, об'єкт Смарагдової мережі та іхтіологічний заказник, можна буде забути. До речі, такої ж думки притримується і Міністерство екології та природних ресурсів України”, - каже Оксана Станкевич-Волосянчук, к.б.н., еколог ГО “Екосфера”.

Підтримують реалізацію МГЕС-проектів на території своїх сільрад голови сіл Бедевля та Калини.

Проти будівництва каскаду малих гідроелектростанцій в першу чергу виступають жителі Бедевлі та Калин. Підтримують селян і жителі інших сіл долини Тересви, а також Громадська рада при Тячівській райдержадміністрації та закарпатські природоохоронці і активісти.
 

Що таке «Смарагдова мережа»?

Концепція «Смарагдової мережі» була створена в 1989 році на підставі запиту низки держав Центральної та Східної Європи, які приєдналися до Бернської конвенції і запропонували створити мережу «територій особливого природоохоронного інтересу». Рішення про створення було затверджено Постійним комітетом Бернської конвенції̈ в тому ж році шляхом прийняття Рекомендацій̈ №16 «Про Території особливого природоохоронного інтересу».

В України повний перелік об’єктів «Смарагдової мережі» затвердили  в листопаді 2016 року Постійним комітетом Бернської конвенції, який включає 271 територію. В цьому ж році сюди було внесено і згадувані в статті території Закарпаття: гірський масив Свидовець, полонину Боржава й річку Тересва з її притоками.

Їхні карти та описи можна побачити на сайті Ради Європи.

В грудні 2017 року на 37 зустрічі цього комітету оновлений список території особливого природоохоронного інтересу було затверджено.

 «Створення Смарагдової мережі на національному рівні є одним з основних інструментів Договірних Сторін виконання своїх зобов’язань перед міжнародної спільною, визначених Бернською конвенцією. А відповідно профільне міністерство, яке відповідає за виконання цієї угоди – Мінприроди – повинно розробити та затвердити перелік заходів яким чином зберегти ці території, як особливо цінні, та забезпечити дотримання їхнього статусу», – пояснює експерт з екологічного права МБО «Екологія-Право-Людина» Софія Шутяк.

Території “Смарагдової мережі” визначаються відповідно до вимог Бернської конвенції, а затверджуються на біогеографічних семінарах, які проводяться Європейською комісією. Наступний такий семінар відбудеться 24-25 травня у Києві і буде присвячений птахам.

Сьогодні Мінекології разом з ініціативною групою науковців працює над розробкою додаткових територій, адже затверджена мережа охоплює лише половину площ, необхідних для забезпечення охорони видів і оселищ.

Також вже два роки тривають роботи над проектом Закону «Про території Смарагдової мережі», який в березні цього року вперше винесли на громадське обговорення.
 

Для довідки:

Відповідно до ст. 4 Бернської конвенції “Договірні Сторони у своїй політиці планування  забудови  і розвитку територій враховують потреби охорони природних територій, що  охороняються  згідно  із  попереднім  пунктом,  для  того  щоб уникнути   будь-якої   деградації   таких  територій  або  у  міру можливості звести її до мінімуму.”

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про регулювання містобудівної документації” планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об’єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень та визначення режимів забудови.
 

Визнання на міжнародному рівні означає існування на національному рівні

Як пояснює експерт Софія Шутяк, Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі ратифікована Україною, а відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Затвердження списку територій України, які увійшли до Смарагдової мережі, свідчить проте, що вони і на національному рівні отримали статус територій особливого природоохоронного призначення.

«По-перше, це підтверджується тим, що українське законодавство містить термін «об’єкт смарагдової мережі».

По-друге, Постанова КМУ “Порядок розроблення плану управління річковим басейном”дає таке визначення об’єктів Смарагдової мережі – це спеціальні території для збереження біологічного різноманіття, створені чи визначені відповідно до Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції). І відповідно до цього порядку об’єкти Смарагдової мережі є територіями, які підлягають охороні, та їх картуванню», - говорить еко-юрист.

Як підсумовує експерт, якщо при плануванні проектів із будівництва доріг, курортів, газопроводів тощо під їхню реалізацію підпадає об’єкт “Смарагдової мережі”, то доведеться змінювати чи коригувати увесь план такого проекту.

Олена Мудра

08 травня 2018р.

Теги: Смарагдова мережа

Коментарі

адвокат -гуцул 2018-05-12 / 10:30:54
Перше-пані Олено,якщо Ви такий експерт в екологічному праві тоді надайте постанову Кабінету Міністрів України щодо затвердження "Смарагдової мережі " інакше все це то є протоколи намірів.
Друге - щоб виступати у ролі експерта спочатку прочитайте Едмунга Егана
доповідь угорському уряду «Економічне становище руських селян в Угорщині» 1898 р.

Вуву 2018-05-10 / 07:54:29
Ара ... Правила правопису для попугайів ... А вільні люди на тому не гальмуються. Бо правопис ... Першзавсе придумали для офіційнойі мови для еталону щоб всі решта на нейі рівнялись як на взірець. Але це не є обовязковим для всіх .
Для вуву так тим більше ... (Правопис це формальність).
Скажу більше ... мені навіть так подобається писати з помилками ... І досить часто я сам йіх роблю свідомо .
Тоді те що написано ... Воно живе а не рафіновано.
Там де треба вже пройіхались і найіхались ... І у європу ніхто не йіздить щоб дивитись на вітряки :-[
Чи були кімнатні екологи коли придумали плуг незнаю ... Але твердолобі папугайі "ара" були точно.
В принципі попугаям все рівно чи будуть вітряки чи ні і чи будуть курорти .
Але як не буде дерев то тоді почнуть згадувати тих хто дзявкав перед монітором.

ара 2018-05-09 / 14:17:05
Клоуне, коли будеш писати комусь про ошколованість, врахуй правила правопису власних назв і застосування розділових знаків у складносурядних реченнях. І заодно зверни увагу на літеру Ї.
Ціла Європа у вітряках і курортах, просто треба проїхатися, а не сидіти комменти строчити з рана до вечора туй.
Якби всі сокотили то шо Богом дане, то сиділи би в пещерах в шкурах.
Добре шо таких кімнатних екологів не було, коли люди плуг придумали, залізниці і трубопроводи прокладали.
Но, а найліпше шо вони лем дзявкають перед монітором.

пенсіонер 2018-05-09 / 07:25:27
А папугу не турбує, що смерекові ліси в Закарпатті уже практично вирубані, тепер по хижацьки вурубують букові ліси на дрова для італійців та австрійців?
Цікаво де були екологи та ари.
Скоро в Закарпатті будуть рости лише чагарники.

Вуву до ари 2018-05-09 / 06:44:38
Взагалі то ари папуги розумні ... але ти неошколований .
І в австрійі і в швейцарійі і північній італійі в горах вже давно поробилиб ті вітряки ... але чогось не роблять а ходять і випасають вівці і кози і корови ... А "дурні туристи" все йідуть і йідуть ... І йіхні молочні екологічно чисті продукти йідять і йідять ... Все ніяк сволочі зайіздні нажертись не можуть і нахвалитись так само.
І кажуть ... Яка тут краса невєбе**а ...тбт. божественна і просто оху*ів*ю*ь ... Тбт. Впадають в нірвану.
То для чого скажи нам ара ... Все це руйнувати ... Красу від бога нам дану .???
Тільки тому що є такі тупоголові долбонавти які розуміють деякі речі "по свому"

ара 2018-05-08 / 19:08:27
До вуйко з горба
Серйозний бізнес. В часи середньої кам'яної доби процвітав. Поки лук із стрілами не придумали.
Не треба вам, горяни, ніяких вітряків і курортів, як то в цілому світі є. Збирайте яфини, гриби, а екологи з Ужгорода, Києва і Львова будуть приїжджати любуватися незайманою природою раз у рік і дивитися на вас, як на папуасів.

Вуйко з горба 2018-05-08 / 16:31:49
Авторка пише "... під загрозою сезонний бізнес місцевих селян – збирання яфин".

Питання до авторки і до т.зв. "екологів": чому не б'єте на сполох і не шумите про те, що цей "бізнес – збирання яфин" усюди по області є тотальним, здійснюється у неймовірних масштабах і хижацькими методами ?

Зарості яфин брутально знищуються, деградують і зникають незалежно від існування чи неіснування вітряків !

А відповідь проста: у "яфинному бізнесі" ниє великих компаній з великими грошима, і тому у цій сфері т.зв. "екологам" воятити і шуміти НЕ ЦІКАВО !!!


Ын Чен 2018-05-08 / 15:48:27
З тої Смарагдової мережі в мадярах вже по ріках затори з пластикових пляшок, бо в області жодного сміттєпереробного заводу нема, а місцеві еколохи з вітряками воюють.

люмпен 2018-05-08 / 14:29:59
Я за ці будівництва. Я вірю, що пани дадуть мені роботу і я буду жити щасливо

Вуву 2018-05-08 / 06:19:50
Для забудовників які мають гроші (можливо і накрадені) ... Ця інформація ... "Що коняча грамота" ... Хоча все розжовано і детально означено
... Для львівського апеляційного суду ... Це теж немало ніякого значення .
Як бути далі і що робити ?

НОВИНИ: Соціо

17:51
9 жовтня в УжНУ влаштують День відкритих дверей для абітурієнтів
17:00
/ 1
У нацпарку "Синевир" на Закарпатті триває рев оленів
16:50
Велосипедисти в Ужгороді закриють сезон міським велозаїздом Big city ride
16:43
Кам'яні дрозди та інші птахи Олексія Лугового
16:26
Ужгородському лісовому господарству підтвердили сертифікацію
16:06
/ 1
На стадіоні "Авангард" в Ужгороді ставлять нижній шар асфальтобетонної основи під гумове покриття
14:27
На Закарпаття з кількаденним робочим візитом навідалася делегація з угорської області Боршод-Абауй-Земплен
12:38
Детальні плани 11 територій в Ужгороді обговорили на громадських слуханнях
12:30
В Ужгороді розпочався 17-ий "Тур’євроцентр Закарпаття"
10:12
/ 1
Тихий на Великоберезнянщині, де розробляють газове родовище, – досі не газифіковане. А ще – без дороги і обіцяних робочих місць
09:47
Тячівська ОТГ – перша за виконанням місцевих бюджетів у групі об'єднаних тергромад із найбільшою чисельністю населення
09:41
В УжНУ на бюджет нині зараховано 1767 вступників, на контракт – 2081. Зарахування триває
09:16
/ 1
Ярмарок вакансій "Живи і працюй в Україні" відбувся в Ужгороді
05:14
В Ужгороді продовжили збір пропозицій для придбання соціального житла
17:15
/ 2
Понад 60 біологів з України, Словаччини, Угорщини, Польщі та Білорусі приїхали в Ужгород на міжнародну конференцію
15:12
За перше півріччя на Закарпатті експортовано продукції на 740,5 млн, імпортовано – на 679,3 млн доларів
14:27
На ліквідацію наслідків червневого буревію на Закарпатті необхідно майже 29,8 млн грн – Мінрегіон
11:32
Укргазвидобування проведе на Закарпатті сейсморозвідку на понад 70 млн грн
11:04
На Ужгородщині відбудеться щорічний фестиваль "Доброньська паприка"
10:59
Закарпатський нардеп звернувся до Гройсмана щодо потреби виділення коштів для ліквідації наслідків стихії на Тячівщині
09:43
За півроку на Закарпатті прийнято в експлуатацію житла на 16,9% більше відповідно до аналогічного періоду торік
09:12
Обласна комісія підтримала пропозицію щодо придбання житла для двох дітей-сиріт на Рахівщині
17:58
Перші ужгородські родини з народженими у вересні дітками сьогодні отримали бебі-бокси
17:51
Головою Берегівського райсуду обрано Івана Ільтьо
17:35
Із аншлагом презентував Андрій Любка в Ужгороді свій новий роман "Твій погляд, Чіо-Чіо-Сан"
» Всі новини