Мирослав Кудряшов: “Ужгород, як і Закарпаття загалом, повністю від’єднаний від енергосистеми України”

— Мирославе Олександровичу, цікаво, а звідки Ужгород отримує електроенергію?

— Наше місто, як і вся Закарпатська область, живиться в так званому острові Буштинської теплоелектростанції. До речі, ми працюємо в паралелі з енергосистемою Європи і, як і частина Львівщини та Івано-Франківщини, від’єднані від енергосистеми України. Конкретно Ужгород живиться від підстанції “Мукачево” (колишня “Мир”) двома лініями напругою 110 кВ, котрі приходять на нашу основну підстанцію “Ужгород-1”. Потім енергія розподіляється Ужгородським кільцем, яке замикається навколо міста лініями 110 кВ. Там є ряд підстанцій, що передають струм безпосередньо на потреби обласного центру.

— Досить часто у нас трапляються аварії, через які знеструмлюється значна частина споживачів. Чим це викликано?

— У свято не хотілося б детально вдаватися у проблеми, але, самі розумієте, мережі в досить поганому стані, особливо кабельні. Прокладалися вони в основному в 60—70-ті роки минулого століття, коли йшла масова електрифікація, і з того часу значних вкладень на капітальне оновлення не було — обмежувалися ремонтами. Тільки в останні роки починають залучати на це інвестиції, але поки що про масштабність таких дій не йдеться. Між тим строк експлуатації кабельних мереж — років 30, а ті, котрим перевалило “за”, рекомендується міняти, на що коштів нема. Звісно, вони можуть працювати й довше, але латати доводиться частіше, що ми й робимо. Втім, у місті є кабельні лінії, прокладені в далеких 1950-х, іще мідні, і вони досі нормально функціонують, незважаючи на те, що були переведені на вищу напругу (колись за нормативом номінальна розподільча напруга в Ужгороді становила 6 кВ, а потім — 10 кВ).

До речі, в частих аваріях винне не тільки старе обладнання. Одна з основних причин — побутове навантаження значно зросло. Практично в кожній квартирі зараз є потужна пральна машина, мікрохвильова піч, комп’ютер, холодильник, не кажучи вже про “дрібноту” типу праски чи фена. Для основної мережі це навантаження — не проблема, але мережі, які ведуть до будинків, та внутрібудинкові не витримують, там усе горить.

Ще одна типова причина аварій і пошкоджень кабельних ліній — порушення ужгородцями правил охорони електромереж. Зокрема проводяться земельні роботи в охоронних зонах кабельних ліній без погодження з УжМРЕМ, унаслідок чого механічно пошкоджуються кабелі. Винуватцям цього виставляємо рахунки за ремонт, які можуть сягати і 5 тис. грн. На жаль, до покращення технічного стану обладнання це не призводить, “латані” ділянки вже залишаються потенційно аварійними.

— А перепади напруг чим викликані? Іноді вони помітні неозброєним оком: то лампочка світить якось тьмяно, а то раптом яскравіше, ніж звичайно.

— Причина, знов-таки, у перевантаженні обладнання. А ще таке трапляється, коли працюють частково пошкоджені кабелі на двох фазах, без нульового провідника. Убезпечити дорогі електроприлади від перепадів напруги варто через стабілізатори, блоки живлення. В комп’ютерах, наприклад, вони вже включені.

— Раз уже зайшла мова про електроприлади: для багатьох із них потрібні розетки із заземленням. Але доводилося чути, що навіть якщо вам протягнуть його до щитка, то ефективність не гарантована, оскільки часом у багатоповерхівках заземлення взагалі нема як такого…

— Це неправда, бо правила облаштування електроустановок практично не змінилися з часів СРСР, і заземлення завжди вимагалося. Інша річ, що за роки експлуатації воно могло поіржавіти в землі, міг відірватися заземлюючий контур. Відповідні перевірки мали б періодично проводити ЖРЕРи, а вони, на жаль, часто нехтують цим. Ми свої електроустановки по мірі можливостей контролюємо.

До речі, коли в будинку ставиться нова електроустановка (наприклад, хтось обзаводиться індивідуальним електроопаленням чи кондиціонером), ЖРЕРи вправі вимагати покращення технічної частини електропостачання. І якщо на першому поверсі облаштовується магазин, то однією з умов його підключення до будинкової мережі може ставитися налагодження нормального заземлення, заміна кабелю тощо. Ми зі свого боку примушуємо споживачів робити це за свій рахунок, деякі ЖРЕРи — теж.

— А в тариф на електроенергію витрати на оновлення системи не закладені? До слова, кажуть, що за кордон електроенергію продають дешевше, ніж для внутрішнього споживача…

— Формування тарифу — не наша компетенція. Для України ціни визначає Національна комісія з регулювання енергетики, а продажем за кордон займається “Укрінтеренерго”.

— Через близьку перспективу значного подорожчання газу далекоглядні ужгородці вже зараз встановлюють у своїх помешканнях електричне автономне опалення. Багатотарифні лічильники допоможуть їм заощадити?

— Їх вигідно встановлювати і підприємцям, чиє виробництво може працювати вночі, і громадянам, котрі вдень перебувають на роботі, а вночі обігрівають квартири електроустановками. Хто не підпадає під ці категорії — може заощаджувати в інший спосіб. За статистикою, близько 50% економії електроенергії досягається за рахунок економії освітлення. Наприклад, лампи розжарення варто замінити на компактні люмінесцентні. Вони споживають у 5 разів менше енергії, при тому служать на порядок довше. Заодщаджують кошти і світлорегулятори, датчики руху (особливо підходять для сходових площадок, щоб світло не горіло там усю ніч), таймери, сутінкові вимикачі, програмовані таймери тощо.

Що ж стосується багатотарифних лічильників, то вони покликані стимулювати споживачів вирівнювати графік навантаження, котрий має свої піки й провали. Відповідно в години найбільшого навантаження електроенергія дорожча, найменшого — дешевша. Якщо йдеться про двотарифний лічильник, то з сьомої ранку до одинадцятої вечора діє звичайний тариф, в нічні години застосовується понижуючий коефіцієнт 0,7. При тритарифному між 23.00 і 7.00 встановлюється коефіцієнт 0,4, з 8.00 до 11.00 і з 20.00 до 22.00 — піковий 1,5, а в напівпіковий період ціни звичайні. Правда, самі електронні багатотарифні лічильники досить дорогі, коштують від 500 до 3000 гривень, тому наразі пересічні ужгородці не дуже активно їх встановлюють, переважно це роблять підприємці.

— Окрім погодинних піків споживання, мабуть, є ще й сезонні.

— Так, особливо багато проблем ми мали, коли надворі похолоднішало, централізоване теплопостачання ще не працювало, і пішло велике споживання енергії. Хоча, дивлюся, воно не дуже впало й після включення опалення. Додаткове навантаження дається взнаки, тому цієї зими ми працюємо в авральному режимі. По 2—3 значні аварії трапляються на тиждень, а то й більше (ось і під час нашої розмови до кабінету головного інженера заходили з повідомленнями про такі неприємності — авт.). Багато залежить і від погоди — дощова з вітром, звичайно, найнесприятливіша.

— А влітку в найбільшу спеку не виникало проблем, як у США та Європі, де через масову роботу кондиціонерів знеструмлювалися цілі міста?

— У нас поки що не дійшло до такого рівня насиченості кондиціонерами. Хоча я 13 років працював в обласній системі, перш ніж потрапити в УжМРЕМ, і можу сказати: Ужгород значно вирізняється за характером споживання електрики на фоні інших населених пунктів Закарпаття. Тут, дійсно, і літній, і зимовий графік напружені, бо є багато потужних холодильних установок, усе більше стає кондиціонерів. Тож, схоже, ми теж ідемо до тих проблем, про які ви казали.

— На майбутнє якісь альтернативні джерела електроенергії розглядаються?

— Конкретно в місті — ні, бо тут нема умов для використання вітрової чи сонячної енергії. А в межах області розглядаються проекти використання енергії малих річок. До речі, мало хто знає, що в нас зараз працюють побудовані ще чехами гідроелектростанції — Оноківська й Ужгородська, розташовані на каналі, з якого обласний центр бере воду. Правда, електроенергії вони виробляють украй мало, порядку 200 кВт на годину, бо дериваційний канал дуже замулився і води прибуває мало. Хоча, в принципі, потенціал Ужа дозволяє у перспективі думати про використання гідроенергії.

— Але чому ви відкидаєте використання сонячної енергії? Я навіть бачила в місцевій пресі рекламу про продаж в Ужгороді сонячних батарей.

— Це все гарні слова. Сонячна енергія, може, й дешева, але щоб виробити її, потрібні дуже дорогі сонячні батареї. Та й сонячних днів у році в нас не так багато, щоб це окуповувалося. Для таких експериментів більше підходить Крим.

— Давайте повернемося до вашого професійного свята. Що побажаєте з такої нагоди колегам?

— Основне — здоров’я. А крім того, злагоди у сім’ях, щоб не “іскрило” в стосунках ні з рідними, ні з друзями, щоб начальство поважало і вчасно платило зарплату. Бажано велику (сміється — авт.). Професійного зростання, звичайно. Ну і з наступаючими Новорічно-Різдвяними святами вітаю не лише колег, а й усіх ужгородців!

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати