В рамках цього засідання передбачається допит "потерпілих".
Як повідомляло Закарпаття онлайн, у результаті провокації, влаштованої 7 серпня 2014 року тодішнім очільником обласного УМВС, одіозним "медведчуківцем" Сергієм Шараничем, Богдана Пилипіва та його побратимів було взято під варту.
Згодом вироком судді Ужгородського міськрайонного суду Володимира Данка від 30 січня 2015 року Богдана Пилипіва засуджено до 4 років позбавлення волі, його товаришів засудили умовно.
Дослідивши, що справа "шита білими нитками", Апеляційний суд своєю ухвалою пом’якшив покарання Пилипіву, звільнивши його на умовний термін.
Однак увесь цей час боротьба тривала, і в підсумку 31 травня 2016 року вищий спеціалізований суд задовільнив касаційну скаргу Богдана Пилипіва і скасував незаконні вирок та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області, вказавши на численний ряд порушень, який допустив суд при розгляді справи.
Так, Вищий спеціалізований суд вказав на ряд недопустимих доказів, якими керувався суд при винесені вироків, встановив суперечливість показів так званих потерпілих та свідків, вказав на відсутність хуліганських дій Б. Пилипіва та його товаришів, фальшування доказів працівниками прокуратури.
Про обставини справи на своїй сторінці в соціальній мережі Фейсбук розповідає сам Б.Пилипів: "Все почалося з того, що доблєсний альфівець у серпні 2014-го року, замість показувати свою героїчність в АТО, вирішив побєспрєдєльнічати в Ужгороді на дорозі. Конфлікт владнати він не хотів і мені довелося їхати до нього в контору. Так званого легендарного «захоплення СБУ» не було, натомість якимось дивовижним чином там з’явився наряд міліції, й один з ппс-ників вирішив, що він Рембо, й почав стріляти на ураження просто під обласним управлінням. Але режисер на ім’я Доля покарав його рикошетом в ногу. А от мене судили за «хуліганку», застосування зброї та інші цікаві речі, включно із замахом на вбивство.
Так ось, доповідаю громаді: цю довгограючу історію нарешті, може, вперше розглянуть з травня 2016 року.
Суть така: торік 31 травня Вищий спеціалізований суд у Києві скасував вирок нашого Апеляційного й передав справу на новий розглд, «з нуля». Фактично, цим вони визнали вирок Апеляційного суду (що був на 100% переписаний з вироку суду першої інстанції) таким, що не відповідає дійсності, таким, де не враховані докази захисту. Тобто, вищий суд вирок у моїй справі вважає таким, що не вартий уваги.
Додам інтриги. За цей час стали відомі деякі пікантні моменти «потойбіччя» цієї справи. А саме – хто стоїть за «правильним» вироком першої інстанції, хто стоїть за вироком апеляції і також – хто стоїть за поданням касації всупереч домовленостям прокуратури і суддей Апеляційного суду."