Першу таку масштабну роботу працівники КРУ в Закарпатській області провели в місті Берегові, аналізували використання бюджетних коштів за 2004-2006 роки.
Аудиторське дослідження проводилося згідно з Планом роботи відділу аудиту бюджетних програм КРУ в Закарпатській області на ІІ квартал 2007 року. Метою аудиту працівники КРУ визначили — встановити причини, що негативно впливають на виконання міського бюджету та визначити шляхи удосконалення управління бюджетними коштами, державним та комунальним майном, у тому числі можливості збільшення доходів бюджету.
За припущеннями аудиторів КРУ в Закарпатській області, однією з проблем розвитку місцевого самоврядування є обмежений фінансовий ресурс, який не повною мірою забезпечує виконання повноважень, делегованих державою місцевим органам влади. Окрім необхідності перегляду податкової бази для збільшення власних доходів місцевих бюджетів, існує потреба у підвищенні ефективності та результативності використання тих бюджетних ресурсів, які існують на сьогодні.
За результатами фінансового аудиту, протягом 2004-2006 років дохідна частина бюджету Берегова постійно збільшувалася, але надходження виконувалися, в середньому, на 98,9 % від запланованого. До того ж, бюджет міста Берегово є дотаційним, і значну частку в його доходах складають міжбюджетні трансферти, зокрема субвенції та дотації. Видатки бюджету – кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених бюджетом. У досліджуваному періоді з бюджету м. Берегова проведено видатки на 97 % до уточненого плану. Щорічно план видатків загального фонду виконувався від 96,4 до 98,2 відсотка.
Аудиторська група намагалася дати відповідь на питання, які сьогодні ставлять місцеві органи влади, а саме відображення загальних фінансово-економічних процесів, які відбуваються на рівні міста, їхня оцінка, проблеми місцевих фінансів, особливо процеси та тенденції, а не окремі факти порушень бюджетного законодавства. Тому з метою забезпечення задоволення потреб територіальної громади міста Берегово, завданням аудиторської групи був пошук резервів наповнення доходної частини бюджету м. Берегова.
Результати дослідження засвідчують, що на ефективність виконання міського бюджету впливає ряд чинників, що призводить до втрат чи недоотримання доходів бюджету.
Гіпотеза перша, яку висунула аудиторська група, це недоліки у плануванні дохідної та видаткової частин міського бюджету, що й не забезпечило його наповнення та виконання. Для прикладу, при складанні дохідної частини бюджету враховували надходження від оренди та продажу комунального майна без економічних розрахунків, які б передбачали конкретні об’єкти та площі. Також при плануванні доходу від продажу землі не враховували розстрочки попередніх років зі сплати вартості відчужених земельних ділянок: на 2006 рік, приміром, сума таких розстрочок склала 155,7 тисяч гривень.
Друга гіпотеза така: в умовах обмеженості бюджетних коштів, неефективне та нераціональне їх витрачання не забезпечило виконання першочергових завдань, визначених місцевими програмами. Мова в першу чергу про те, що в бюджеті міста не вистачало коштів на забезпечення найнеобхіднішого, приміром, заробітних плат, але планувалися видатки на інші, далеко не першочергові заходи. Прикладом цього є ухвалена у 2004 році Берегівською райрадою „Програма покращення обслуговування платників податків Берегівської ОДПІ на 2004 рік”. Ця програма однозначно не є найважливішою для забезпечення життєдіяльності міста, до того ж, програмою навіть не визначено результативних показників та очікуваних результатів, відповідальних за її виконання, хоча кошти на її виконання витрачені. Фактично міським бюджетом проводилися видатки на виконання функцій, фінансування яких має здійснюватись за рахунок коштів державного бюджету.
За третьою гіпотезою аудиторів, повністю не використані резерви поповнення доходної частини, що й не забезпечило задоволення потреб територіальної громади. Такими резервами з наповнення бюджету, за висновками закарпатських аудиторів, були невикористані наявні можливості по операціях з земельними ресурсами (приміром, втрати від несвоєчасного укладання договорів оренди між орендодавцем та Берегівською міськрадою), невикористання всіх можливих резервів при визначенні розміру орендної плати, використання земельних ділянок без відповідних рішень органу самоврядування. Ще однією втратою поповнення бюджету аудитори вважають незадовільне ведення претензійно-позовної роботи по забезпеченню відшкодування заборгованості від куплі-продажу земельних ділянок тощо. Через невикористання всіх можливих шляхів по операціях з земельними ресурсами, розрахункові втрати складають 397,5 тис. грн.
І це приклад, що наведений лише по земельних ресурсах. Майже аналогічно місцеві органи самоврядування не використовували повною мірою можливості встановлення в межах законодавства додаткових платежів та зборів, не мали бази даних з обліку майна, аби його раціонально використовувати тощо.
Наступна, четверта, гіпотеза — відсутність системи внутрішнього контролю за використанням бюджетних коштів, що негативно впливає на їхнє ефективне використання. Так, проведеними ревізіями в м. Берегові на час закінчення аудиту працівниками КРУ в Закарпатській області встановлені фінансові порушення за період 2004 року-І квартал 2007 року на загальну суму 5,8 млн. грн. Приміром, у порушення вимог Бюджетного кодексу, управлінням праці та соціального захисту населення використано 13,4 тис. грн. на оплату поточного ремонту приміщень, які фактично на балансі не значаться. Проведеною ревізією операцій по рахунках з обліку коштів державного і місцевого бюджетів м. Берегово в управлінні Державного казначейства у Берегівському районі встановлено випадки невідповідності надходжень коштів визначеного фонду державного та місцевих бюджетів. Крім того, встановлені факти невідображення по бухобліку вартості комунального майна, яке належить територіальній громаді м. Берегова, що призвело до заниження вартості активів на загальну суму 70,2 тис. грн. Ще одне порушення — завищення підрядниками розмірів кошторисного прибутку, коштів на покриття ризику та витрат на відрядження, які не підтверджено документально, управлінням освіти. Через це кільком підрядним організаціям зайво перераховані кошти на загальну суму 14,9 тис. грн.
Крім того, як з’ясували аудитори КРУ, недостатньою є координація роботи з податковими органами, іншими органами, діяльність яких пов’язана з організацією та контролем за надходженнями до бюджету місцевих податків та зборів, що й призвело до недоотримання фінансових ресурсів. Аудиторською групою, розрахунково визначено, що не до отримано ринкового збору в сумі 177 тис. грн., та податку з реклами 19,8 тис. грн.
Аудитори КРУ в Закарпатській області на підставі проведеного дослідження розробили низку пропозицій, які, на нашу думку, сприяли б наповненню міського бюджету Берегова та виконанню всіх делегованих йому повноважень.
Перша пропозиція така: на рівні Берегівської міської ради при прийняті рішень про приватизацію майна чи продажу земельних ділянок слід визначати ефективніші шляхи продажу об’єктів через проведення аукціонів. Відтак варто встановити дієвий контроль за своєчасністю укладання договорів оренди землі та розробити положення про порядок сервітутного використання земель комунальної власності. Наступним кроком міської влади має стати паспортизація ринків. Ще однією пропозицією є таке: ініціювати та разом з Берегівською ОДПІ, визначити власників рекламних засобів у м. Берегові та провести роботу щодо справляння податку з реклами. Також, на нашу думку, необхідно визначити структурний підрозділ, якому надати повноваження, щодо управління комунальним майном, здійснення попереднього і поточного контролю за його використання.