Відповідні наміри, мотивуючи їх процесами децентралізації, озвучив на засіданні Кабміну міністр культури В'ячеслав Кириленко.
Так, дотепер охорона культурної спадщини в Україні базувалась на розподілі повноважень між центральним і місцевими органами управління. Центральний орган (наразі Міністерство культури) опікується пам’ятками національного значення, а обласні – місцевого.
Нині ж у Мінкульті хочуть передати на місцевий рівень повноваження щодо видачі приписів, розпоряджень, дозволів, надання адміністративних послуг, пов’язаних із охороною усіх категорій пам’яток, окрім об’єктів ЮНЕСКО.
Тобто, лишаючи за собою самі тільки об’єкти всесвітнього значення та пам’ятки, що входять до складу державних заповідників, Мінкульт "позбавляється" щонайменше семи сотень інших пам’яток національного значення, перекладаючи відповідальність за їх долю на місцеві органи.
Зокрема, міністерство відмовляється на користь місцевих громад від замків в Ужгороді та Мукачевому, від одиного з найдавніших храмів на теренах України – київської церкви святого Михайла ХІ ст. у Видубицькому монастирі, від руїн античного міста Ольвія, Білгород-Дністровської фортеці, Бакотського печерного монастиря, численних архітектурніх шедеврів в історичних центрах Києва, Одеси, Чернівців тощо.
І це лише мала частка того, що втратить особливий статус, якщо буде реалізовано ініціативу міністра Кириленка.
Хтось, може, скаже: хай йому грець, тому Мінкульту, місцеві справляться і все буде добре. Але це хибна думка, принаймні, у теперішній ситуації, коли місцеві органи охорони знаходяться у структурі органів місцевого врядування.
Їхня зацікавленість культурною спадщиною закінчується з появою на обрії привабливого інвестиційного проекту.
Тієї ж самої миті з місцевою культурною спадщиною починає відбуватися те, що зараз В’ячеслав Кириленко хоче здійснити зі спадщиною національною: вона якось всихає, зменшується або зовсім щезає, про неї намагаються не згадувати, гублять облікові документи, складають акти про жахливий технічний стан, обґрунтовують втрату цінності тощо, йдеться у статті Тимура Бобровського для "УП. Культура" "Авгієві стайні Мінкульту, або Кому заважає культурна спадщина".