Згадана зустріч стала вже другою – попередня відбулася тиждень тому, минулого четверга. І знову, як і попереднього разу, ніяких конкретних відповідей щодо того, як конкретно діяти у вирішенні питання з псами-безхатьками, не дала: представники місцевої влади, попри декларування «всебічної та всеосяжної» підтримки, усю турботу по пошуку виходу із ситуації перекладають на зоозахисників, виправдовуючись прогалинами у законодавстві та відсутністю коштів у бюджеті.
А проблема дійсно потребує термінового вирішення, насамперед – початкових, конкретних і дієвих кроків: за минулий рік в Ужгороді було зафіксовано понад 150 звернень укушених безпритульними собаками. Тим більше, необхідно визначатися із алгоритмом дій, бо ж прийнята у 2012 році програма регулювання чисельності безпритульних собак не працює: на сьогодні ветеринари говорять про наявність у місті близько 2-х тисяч псів, активісти, після здійснених по дворових обходів та розрахунків за певними методиками – про півтисячі. Так само ось уже впродовж 3-х років будується обіцяний тоді ж, 2012 року, притулок для бездомних тварин.
Тим часом, «протистояння» городян і собак все більше загострюється – аж до симптоматичних спалахів масових отруєнь тварин. Втім, проблеми це насправді не вирішує, гірко констатують після таких випадків зоозахисники, а відтак, знову намагаються відновити діалог із владою заради комфорту і людей, і тварин.
Для того, аби поступово почати нарешті покращувати ситуацію із безпритульними псами в Ужгороді, необхідно почати робити нарешті хоча би перші кроки. Розв’язати проблему одномоментно не вдастся – надто вона обширна, а тому і вирішувати її необхідно комплексно: проводячи роботу із господарями домашніх тварин, регулюючи чисельність тварин безпритульних та врешті запровадивши виховну освітню роботу в цьому напрямку в школах.
Як можна було б налагодити роботу в цьому контексті, для прикладу зоозахисники принесли на зустріч розроблену тематичну програму, основану на досвіді луцького КП «Ласка». Розповідають: програмою передбачено під’єднання Ужгорода до єдиної електронної бази реєстрації власників та ідентифікації тварин, створення грамотної служби відлову, упорядкування правил утримання домашніх тварин. Однак, найголовніше, наголошують зоозахисники, це – правильний механізм регулювання чисельності тварин, бо ж без зупинки безконтрольного викиду приплоду проблема не має шансів на вирішення.
Разом з тим, чиновники навіть і вивчати запропоновану програму не поспішають – нарікають на відсутність юридичних підстав та можливостей, наприклад, для обов’язкової реєстрації та обліку домашніх тварин, а відтак – і для штрафування за їх відсутність. При цьому, згадують, що навіть і в разі запуску притулку для тварин, не зрозуміло, як він вирішить ситуацію остаточно, бо ж для утримання там псів і постійного за ним догляду необхідні безперервні фінансові вливання.
У підсумку, до якогось практичного вирішення болючого для міста питання так і не дійшли: чиновники попросили активістів юридично обґрунтувати свої пропозиції та підготувати до наступної зустрічі пакет документів, який може стати правовою підставою для обов’язкової реєстрації власників тварин і за необхідності – можливості застосування штрафів за порушення правил їх утримання. Разом з тим, на пропозицію надати юриста, який би спільно із зоозахисниками напрацював пакет документів, зауважили, що правники міськради нині дуже завантажені участю в чисельних судових засіданнях.