Василь Іванчо, голова Закарпатської ДПА: «Ми з нетерпінням очікуємо прийняття Податкового кодексу»

— Закарпатська область є своєрідним «вікном» у Європу, оскільки межує із Словаччиною, Польщею, Угорщиною та Румунією. Чи існують якісь особливості діяльності підприємств у регіоні?

— Так, адже на Закарпатті впроваджено цілу низку інвестиційних проектів, у різні  галузі економіки активно залучаються іноземні інвестиції. Завдяки цьому позитивну динаміку промислового виробництва демонструють ЗАТ «Єврокар», ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад», ТОВ «Ядзакі Україна», ТОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» та інші підприємства, що працюють в області. Протягом минулого року ці компанії збільшили випуск власної продукції на 35 — 40%. При цьому близько 70% промислової продукції було реалізовано підприємствами з прямими іноземними інвестиціями. У 2007 р. вищезазначені підприємства також продовжують динамічно розвиватися, що позитивно позначається на збільшенні платежів до бюджетів усіх рівнів.

Cлід зауважити, що питома вага в надходженнях платежів харчової і переробної, деревообробної та меблевої галузей, які в основному працюють на власній сировині, зросла майже до 50%. Разом з тим підприємства легкої промисловості працюють в основному на замовлення іноземних партнерів за схемою давальницької сировини і дещо зменшили виробництво.

Пріоритетним напрямом розвитку економіки Закарпатської області стала туристично-рекреаційна галузь, оскільки тут зосереджено значні природно-рекреаційні ресурси України. Створення у санаторіях і туристичних базах сервісу на рівні європейських країн забезпечує їх ефективне функціонування протягом цілого року. Активно розвивається в цій галузі і малий бізнес, що також позитивно позначається на виконанні бюджетних призначень. Лише за останні два роки надходження платежів до бюджетів усіх рівнів від туристично-рекреаційної галузі зросли у 3,5 раза.

— Які конкретні цифри з виконання бюджетних призначень органами ДПС у Закарпатській області?

— За  січень-серпень 2007 року до Зведеного бюджету  області надійшло  платежів в сумі  777,9 млн. грн., що на 29,6 відсотка (на 177,8 млн. грн.) більше, ніж за відповідний період минулого року. Збільшення надходжень досягнуто по всіх регіонах області. Найвищий відсоток приросту надходжень забезпечено Перечинським відділенням Ужгородської МДПІ – 47,8 відсотка, ДПІ у Тячівському районі – 44,3 відсотка,  ДПІ у Виноградівському районі – 43,2 відсотка, Воловецьким відділенням Свалявської МДПІ – 42,7 відсотка, ДПІ у м. Ужгороді – 40,4 відсотка.

У розрізі податків найбільшу питому вагу надходжень до Зведеного бюджету області займає податок з доходів фізичних осіб, податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств. Найвищого приросту надходжень досягнуто по сплаті податку з доходів фізичних осіб – 52,6 відсотка, податку на прибуток підприємств –  47,8 відсотка, збору за спеціальне використання лісових ресурсів – 57,9 відсотка.

Надходження до Державного бюджету склали 373,2 млн. грн., що більше відповідного періоду попереднього року на 17,8 відсотка (на 56,5 млн. грн.). Основними податками, які формують Державний бюджет, є податок на прибуток та податок на додану вартість. Питома вага цих двох платежів у загальній сумі надходжень до Державного бюджету складає 85,8 відсотка: податок на прибуток – 30,1%, ПДВ – 55,7%.

За січень-серпень п.р. сплачено податку на прибуток в сумі 112,2 млн. грн. або на 47,5 відсотка більше відповідного періоду 2006 року, виконання бюджетних призначень становить 131,2 відсотка.

До місцевих бюджетів сплачено податків і зборів в сумі 404,7 млн. грн., що на 42,8% (на 121,3 млн. грн.) більше, ніж за січень-серпень минулого року. Найбільша частка надходжень до місцевих бюджетів припадає на сплату податку з доходів фізичних осіб – 71,9 відсотка.

За серпень 2007 року до Зведеного бюджету мобілізовано платежів в сумі 127,7  млн. грн., що на 27,7 відсотка більше попереднього місяця та на 24,4 відсотка більше, ніж за відповідний місяць минулого року. До Державного бюджету надійшло платежів в сумі 70,4 млн. грн., що на 7,4 відсотка більше, ніж у серпні минулого року, та є найбільшою сумою збору в Закарпатській області за всі попередні  періоди. Надходження платежів до Місцевих бюджетів зросли на 54,3 відсотків і склали 57,3 млн. грн.

Для промисловості Закарпаття характерним є те, що вона зорієнтована здебільшого на зовнішній ринок. Значна кількість підприємств області здійснюють зовнішньо-економічну діяльність. Завдяки цьому економіка регіону розвивається досить швидкими темпами, оскільки спостерігається своєрідний баланс між імпортом та експортом. За січень-серпень 2007 року суми сплаченого ПДВ при розмитненні товарів, що імпортуються на територію України, зросли на 49% в порівнянні з відповідним періодом минулого року. Водночас протягом цього року підприємствам на  розрахункові  рахунки відшкодовано ПДВ на суму близько 86,4 млн. грн., або на 47,9% більше, ніж за аналогічний період 2006 р. Для  прикладу,  за  такий  же  період  2006  року   було  відшкодовано  58,4  млн.грн., а за 2005  року – 43,8  млн.грн.

За деякими сумнівними експортно-імпортними операціями доводиться проводити зустрічні перевірки. Лише з початку року працівниками ДПА у Закарпатській області виявлено майже 300 фактів безпідставно заявленого до відшкодування ПДВ на загальну суму близько 28,3 млн. грн.

Якщо враховувати економічну ситуацію в цілому, то в регіоні покращилися показники з податку на прибуток — порівняно з минулорічними вони зросли на 47,8%. Крім того, в області вдвічі скоротилася кількість збиткових підприємств, а сума збитків за підсумками І півріччя знизилася до 85,9 млн. грн., тоді як торік  за  такий же  період  вона складала 110 млн. грн.

— Яка ситуація з впровадженням електронної звітності в Закарпатській області? Чи підтримують таке нововведення платники податків?

— Станом на 31 серпня 2007 р. ДПА у Закарпатській області укладено 3574 угоди з платниками податків про подання звітності в електронному вигляді, з них 3488 суб’єктів господарської діяльності надають податкову звітність в електронному вигляді. Якщо в березні поточного року регіон за цим показником відставав від більшості інших, то за останні три місяці нам вдалося значно покращити ситуацію. Щодо юридичних осіб, які надсилають реєстри податкових накладних в електронному вигляді, то на сьогодні їх частка сягнула більше 30%, що відповідає загальноприйнятому рівню по Україні.  Але  це  тільки  початок такої  вкрай  необхідної справи по  впровадженню нової  технології  звітування, за  якою  уже  багато  років  працюють   європейські  країни. І проведення масово-роз’яснювальної роботи серед платників податків щодо переваг впровадження електронної звітності поступово впливає на позитивне ставлення до подібної форми звітування з боку підприємців.

— Як подання звітності в електронному вигляді вплине на ефективність співпраці між органами ДПС та бізнес-структурами?

— Уже неодноразово йшлося про переваги електронної звітності. Платникам податків переходити на неї не менш вигідно, ніж органам державної податкової служби. Наразі більшість підприємців мають претензії щодо термінів відшкодування ПДВ. Водночас після впровадження електронної звітності ці терміни скоротяться в декілька разів. Крім того, ми очікуємо, що це прискорить роботу, пов’язану з проведенням зустрічних перевірок на підприємствах. Для працівників податкової служби впровадження електронної звітності — це насамперед економія робочого часу. Адже завдяки такому нововведенню вони зможуть відслідковувати, на якому етапі відбувається ухилення від сплати ПДВ, і миттєво вживати відповідних заходів. Також не буде потреби у тривалому листуванні, що дасть змогу зберегти ресурси, у тому числі трудові. Відповідно діяльність органів ДПС стане значно прозорішою, зрозумілішою й доступнішою.  А платники  податків  матимуть змогу  одержувати  додаткові  послуги.

— Чи спостерігається на Закарпатті таке явище, як виплата зарплати «в конвертах», і яких заходів ви вживаєте для його подолання?

— Це питання актуальне для кожного регіону. Ми постійно працюємо над подоланням цього негативного соціального явища, тому що воно суперечить інтересам працездатного населення. Три місяці тому по Закарпатській області було видано розпорядження, згідно з яким ми здійснюємо цю роботу в посиленому режимі у кожному населеному пункті. Практикуємо виїзні зустрічі керівництва податкових органів області у населених пунктах області з головами та депутатами сільських (селищних) рад, підприємцями і громадянами.  До початку перевірки податківці ретельно аналізують стан фінансової та господарської діяльності підприємств, особливо звертають увагу на кількість працівників, які працюють у суб’єктів господарювання. За січень-серпень цього року такими перевірками вже виявлено 2721 найманих працівників, з якими не було оформлено трудові відносини з роботодавцями.  Щоб запобігти подібним зловживанням, проводимо масово-роз’яснювальну роботу, спрямовану на легалізацію відносин між роботодавцями і працівниками шляхом офіційного оформлення останніх на займаних посадах. Наразі за результатами таких заходів спостерігається тенденція до зростання кількості фізичних осіб, з якими  оформлено трудові відносини. Натомість суб’єктів господарської діяльності, які після попереджувальних заходів органів ДПС продовжують використовувати робочу силу нелегально, ми контролюємо в більш посиленому режимі.

— Які основні напрацювання і результати роботи податкової міліції області ?

— Роботи для податкової міліції , на  жаль, також вистачає. Щоправда, після останнього внесення змін до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» її права було дещо обмежено. На сьогодні податкова міліція займається головним чином аналізом діяльності підприємств, контролем за експортно-імпортними операціями, вивченням діяльності підприємств, що провозять товари через митницю. Відповідно маємо результати і високі досягнення щодо запобігання неправомірним діям, попередження злочинів, виявлення псевдоекспортних операцій. Загалом з початку року працівники податкової міліції розкрили понад 88 злочинів, чотири з яких — ухилення від сплати податків на суму понад 1 млн. грн. Припинено діяльність понад 80 фіктивних фірм і 4 конвертаційних центрів, зруйновано схеми легалізації незаконно придбаних товарно-матеріальних цінностей та незаконного формування податкового кредиту з ПДВ у лісопереробній галузі. Також завдяки зусиллям податкової міліції припинено діяльність 47 підпільних цехів, у тому числі 13 — з виробництва фальсифікованих алкогольних напоїв.  З  незаконного  обігу   вилучено  матеріальних  цінностей  на  сумц  понад  11 млн.грн.

Щодо експорту, то тут типовий сценарій — виявлення міліціонерами-податківцями схем, спрямованих на відшкодування безпідставно заявленого ПДВ, коли за документами вартість експортованого товару становить, приміром, 1,2 млн. грн., а після проведення додаткових оглядів та експертиз виявляється, що цей товар з натяжкою можна оцінити в 30 тис. грн. Тож, оскільки такі правопорушення ще існують, то боротися з ними повинні не лише податківці, а й інші контролюючі органи, що мають відношення як до фіскальної системи, так і до системи правосуддя.

— Чи все вас влаштовує у проекті Податкового кодексу? Можливо, ви маєте якісь пропозиції, що не враховані в документі, але є дуже важливими для адміністрування податків і зборів?

— ДПА у Закарпатській області подала понад 50 пропозицій щодо вдосконалення проекту Податкового кодексу. Раз на квартал  ми проводимо засідання Громадської ради, створеної при ДПА, в якій представлені керівники Громадських рад при податкових органах кожного району. Чимало актуальних питань вивчаємо окремо по районах і розглядаємо на цих засіданнях. У проекті Кодексу враховано значну кількість пропозицій, зокрема, щодо зближення податкового і бухгалтерського обліку, відшкодування ПДВ, ефективності місцевих податків і зборів, спрощеної системи оподаткування малого бізнесу, щодо вдосконалення механізму надання податкового кредиту з витрат на навчання, недержавного пенсійного страхування безпосередньо за місцем роботи протягом року, а також щодо зміни ідентифікаційного номера фізичної особи на облікову картку платника податків. Не включено лише питання, пов’язане з відшкодуванням сум ПДВ, сплачених по векселях.

Отже, ми очікуємо прийняття Податкового кодексу, який вирішить багато проблем, пов’язаних з неоднозначним трактуванням окремих норм чинного законодавства. Сподіваємося, що після ухвалення цього документа співпраця податківців і платників податків стане ефективнішою і вагомішою.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати