Національне риторичне питання до Юлії Тимошенко

Жодною мірою не поділяючи підозрілої стурбованості автора нижченаведених рядків, ми вирішили все ж опублікувати фрагмент його нової книги - в ім’я остаточного вирішення "клятого" питання про дружбу народів:
«Але найбільш дошкульними для мене були запитання про Ваше, шановна Юліє Володимирівно, походження. Його мені вперше поставили у січні 2002 року на творчому вечорі в Будинку архітектора у Дніпропетровську, а потім періодично воно виникало у різних варіаціях під час багатьох зустрічей з виборцями. Особливо після публікації одним відомим дніпропетровським журналістом статті про Ваші біографічні дані. Відверто кажучи, я намагався перевести мову в іншу площину і, по суті, уникав прямої відповіді, бо її не знав та й досі не знаю. А запитання було таке: «Поясніть, будь ласка, як таке може бути, що батько Юлії Тимошенко Григ’ян Володимир Абрамович – вірменський єврей, мати Людмила Миколаївна Телєгіна – росіянка, а вона за документами – українка?» До речі, дехто з відомих політиків у пресі твердить, що і це не відповідає дійсності. Зокрема, наприкінці серпня 2005 року у ЗМІ з’явилося повідомлення, що Ваш земляк, міністр транспорту України Є.Червоненко, через прес-службу очолюваного ним Мінтрансу офіційно заявив, що мати Юлії Тимошенко – єврейка, а батько – вірменин. Тоді ж було уточнено, що дівоче прізвище матері – Нєлєпова, бо бабусю звали Марія Йосипівна Нєлєпова.
Проблема Вашого походження і мене тепер зацікавила, адже я зустрічався і розмовляв із усіма Вашими близькими – мамою, тіткою, дочкою, чоловіком. Ви всі між собою спілкуєтесь класичною російською мовою, яку я чув у московській глибинці. Української мови Ваші рідні не знають. Українське село Вам теж не знайоме, українських традицій не відаєте, то які ж Ви українці?
Шановна Юліє Володимирівно, я абсолютно нічого не маю проти євреїв – бо поважаю цю мудру націю, навіть маю перед нею і певне особисте зобов’язання – у німецькому концентраційному таборі мого пораненого батька від гангрени і смерті врятував лікар-єврей Ліфшиць. Але вважаю, що лідеру партії, який прагне посісти керівну роль у державі, вже давно слід було б внести у це, не таке вже й складне, але досить суттєве питання ясність: хто Ви є і з якого Ви роду-племені? А то прес-служба партії виступає із заявою, що Ваш батько – латиш, а офіційний біограф Олександр Середюк у книзі «Юлія. Політичний портрет Ю.В.Тимошенко» пише, що він – вірменин. Представники вірменської громади Києва твердять, що Григ’ян – це чисто вірменське прізвище, яке походить від імені Григорій і дуже поширене у Вірменії – так, як в Україні Петренко, а в Росії – Іванов. Політику такого рангу, як Ви, вартувало б внести у це питання ясність. Адже про лідера української нації, а на таку роль Ви, шановна Юліє Володимирівно, безумовно претендуєте, українці мають знати все, у тому числі і докладну біографію, включно до дідів-прадідів. Чому це у США корені біографічних дерев президентів відомі до ХVІІ століття (особисто я читав таке у біографіях Франкліна Рузвельта і Рональда Рейгана), а в нас дуже часто ніхто з простих виборців нічого не знає не лише про дідів, а й про батьків провідних політиків! Але це так, до слова».
Від «Обкому»: Навряд чи ці "літературно-художні" відомості остаточно висвітлять стосунки пані Тимошенко з такими товаришами, як Березовський і Коломойський. Залишається лише сподіватися, що наступною книжкою пана Чобота стане дослідження коренів інщої "приторної" особи українського політикуму - Наталії Вітренко-Дубинської, що походить з київського Подолу.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати